Категорія виду дієслів

Категорія виду — одна з найважливіших граматичних категорій дієслова, вона показує характер перебігу дії в часі, виражає відношення дії до її внутрішньої межі. Дія в часі може бути обмежена і необмежена. Наприклад: дієслова пи­шу, читаю, ношу виражають дії, не обмежені в часі, бо неві­домо, чи ці дії завершаться. А дієслова написав, прочитав, приніс виражають дії, перебіг яких в часі обмежений, оскіль­ки дія завершилася. На цій підставі в українській мові роз­різняють доконаний і недоконаний види дієслів.

Категорія виду охоплює всі дієслова, всі їх форми і тіс­но зв'язана з категорією часу: дієслова недоконаного виду мають три форми часу — теперішній, минулий і майбутній, дієслова доконаного виду — дві форми — минулий і май­бутній.

Більшість дієслів недоконаного виду мають парні дієсло­ва доконаного виду. Кожна видова пара дієслів за лексичним значенням тотожна, дієслова у парі розрізняються лише ви­дом, тобто граматично: вирішувати — вирішити, робити — зробити.

Дієслова-"доконаного виду означають дію, завершену в минулому або яка обов'язково відбувається в майбутньому: написав — напишу, збудував — збудую. Крім того, дієслова

296.

доконаного виду можуть мати додаткові ознаки, вказуючи на початок дії (заспівати, заграти, затанцювати, зашумі­ти); тривалість дії (поговорити, почитати, попрацювати, написати); раптовість дії (тупнути, грюкнути, моргнути, смикнути); багаторазовість дії (попостукати, попобігати, попоносити); досягнення результату дії (написати, зробити, збудувати, проспівати); несподіваність або різкість одноразо­вої дії (стусонути, штовхнути, рубонути).

Дієслова недоконаного виду означають дію незавершену, не обмежену в часі. Вживаються вони у теперішньому, минуло­му і майбутньому часі. Наприклад: пишу —- писав — писати­му; читаю — читав — читатиму, орю — -орав — оратиму; сію — сіяв — сіятиму. Крім того, вони можуть вказувати на додаткові ознаки: ритмічну повторюваність дії (приспівува­ти, примовляти, відсовувати); нерегулярну повторюваність дії, яка виникає час од часу (постукувати, покашлювати, по­глядати); протяжність дії у певному напрямі (бігти, везти, вести, летіти, їхати, іти) або повторюваність дії, що вира­жає необмежений рух (возити, ходити, їздити, літати).