Існує чотири варіанти підготовки до виступу та його

проведення:

Написати весь текст виступу, а потім прочитати його

слухачам;

Написати текст виступу, кілька разів прочитати його, а

потім виголосити по пам’яті, час від часу заглядаючи в рукопис;

3) підготувати лише коротенькі записи;

Виступати без будь-яких нотаток.

Готуючи промову, потрібно подумати над такими питан-

нями:

• Чого чекає слухач від мого виступу?

• Які з проблем, що турбують слухачів, я можу

Допомогти розв’язати?

• Що знають слухачі про тему виступу?

• Який загальний рівень їхніх знань?

• Що я повинен висвітлити детально?

• Про що досить сказати лише в загальних рисах?

• Яких спеціальних висловів і термінів слухачі можуть не

Зрозуміти?

• Які дані треба підкріпити вдалим прикладом, порівнян-

Ням тощо?

Починаючи підготовку до виступу, треба насамперед з’ясу-

вати мету, якої ми хочемо досягти, наприклад:

- проінформувати слухачів (про нову юридичну інструкцію,

нову організацію, наукову роботу, плани будівництва, нові

методи праці тощо);

- переконати слухачів (у доцільності впровадження комп’ю-

Терів, у необхідності припинення випуску застарілих моделей

тощо);

- спонукати слухачів (стати членами науково-технічного

товариства, кинути курити тощо);

- розважити слухачів (наприклад, під час урочистості,

Зустрічі тощо).

Психологи рекомендують приблизно 10–12 % загального

часу присвячувати вступові, 4–5 % – закінченню, а решту часу –

Головній частині.

Ще оратори давнього Риму рекомендували вже у вступі

Привертати увагу слухачів приємними для них речами.

Вступ не повинен бути надто серйозним, надто сухим, надто

Довгим.

Мета виступу полягає ще й у тому, щоб стисло пояснити

зміст завдання промови і вказати часткові питання, на яких автор

Збирається зупинитися.

Щоб упорядкувати окремі думки, тези, найкраще йти від

Простого до складного або ж дотримуватися хронологічної

Послідовності.

Іноді інформацію упорядковують на основі локального

Принципу, який полягає в переліку всіх пунктів, характеристик,

Прикладів застосування, переваг тощо.

Промовець може розривати окремі думки по-різному:

Пояснювати, описувати, розповідати, доводити.

Ще одним способом викладу є доведення певного тверджен-

Ня за допомогою аргументів.

Закінчення виступу складається з двох частин:

1) узагальнення головних думок;

Обов’язкове підбиття підсумків, наголошення на постав-

Лених цілях, заклик до виконання певних дій (залежно від

Характеру виступу).

Закінчення вирішує, що саме слухачі запам’ятають, що вони

Візьмуть для себе з виступу.

Прикінцеві речення треба підготувати й записати заздалегідь