Як указувалося раніше, макроскопічним системам, що складаються з дуже великої кількості мікрочастинок, властиві статистичні закономірності. Статистичні закономірності проявляють імовірнісний характер і вивчаються теорією імовірності. Розглянемо деякі положення цієї теорії.
Припустимо, що якась характерна для макроскопічної системи величина може мати дискретні значення: . Нехай з дуже великого числа вимірів величини вимірів дали результат , вимірів –– результат вимірів –– результат і т.д.. Величину називають абсолютною частотою появи результату (який надалі будемо йменувати і -оюподією), величину –– відносною частотою появи і -оїподії, а межу цієї величини, що виходить при прагненні до нескінченності:
(6.1)
називають імовірністю настання і -ої події.
Подіями в теорії імовірності називають будь-які явища, у скоєнні яких ми сумніваємося: стануться вони чи ні.
Подію називають випадковою, якщо в результаті випробування вона може як відбутися, так і не відбутися. Імовірність випадкової події є кількісною мірою очікуваної можливості її появи.
|
|
Сумою двох подій А і В називають подію С, яка зумовлена появою або події А, або події В (С=А+В).
Добутком подій А і В називають подію С, котра зумовлена появою як події А, так і події В (С=А×В).
Події називаються єдино можливими, якщо за даного дослідження одна з них, байдуже, яка саме, обов'язково повинна відбутися. Події називаються несумісними, якщо поява однієї з них виключає появу будь-якої з решти.
Подія, що наступає під час будь-якого дослідження, називається достовірною. Подія, що не настає ніколи, які б дослідження не проводили, називається неможливою. Ймовірність достовірної події дорівнює 1, ймовірність неможливої події – 0.
У теорії ймовірностей доводяться теореми про додавання й множення ймовірностей, які наводяться тут без доказу.
Ймовірність суми несумісних подій дорівнює сумі ймовірностей цих подій:
(6.2)
Ймовірність добутку двох подій А й В дорівнює добутку ймовірності однієї з них Р(А) на ймовірність іншої, обчислену в припущенні, що перша подія відбулася:
(6.3)
Ймовірність добутку двох незалежних подій дорівнює добутку їх ймовірностей:
(6.4)
Звідси випливає, що імовірність складної події, яка складається із сукупності простих незалежних подій, дорівнює добутку ймовірностей цих подій.