Приклад розрахунків

1. Похибка суми А = В + С.

Логарифмуючи, одержимо

ln A = ln(B+C).

Диференціюємо

d (ln A) = d [ln(B+C)].

Звідcи

.

Змінивши диференціал на скінченний приріст, матимемо остаточний результат у вигляді

.

2. Похибка різниці А = В – С.

Повторюючи операції, аналогічні описаним вище, одержимо

ln A = ln(B – C),

d (ln A) = d [ln(B – C)],

.

Оскільки нас цікавить найбільша похибка, у чисельнику ставимо знак „плюс”.

3. Похибка множення А = В ∙ С.

Треба виконати операції, враховуючи, що похибки, як правило, на­багато менші за самі величини. Знехтуємо множенням похибок :

.

Відносна похибка множення

.

4. Похибка ділення А = В/C.

Відносна похибка

.

Абсолютна похибка

.