Опис приладу та методу вимірювання

Модель математичного маятника являє собою неве­лику важку кульку, підвішену на довгу нерозтяжну тонку нитку. Довжиною мая­тника l вважають відстань між точкою підвісу О та центром ваги кульки. Але точно виміряти цю довжину під час досліду важко. Ми будемо вимірювати відстань до нижнього краю кульки, тобто l + d/ 2 (d – діаметр кульки). Виміри будуть точніші, якщо періоди коливань розраховувати для двох різних довжин: l₁–d/ 2 та l₂–d/ 2, де l₁,l₂ – довжини маятника, виміряні за нижнім краєм кульки. У цьому випа­дку згідно з формулою (1.7) одержимо

,

.

Тоді, віднявши від першого виразу другий, матимемо

,

звідки

. (1.8)

Таким чином, для знаходження прискорення вільного падіння за формулою (1.8) необхідно виміряти лише різницю довжин l₁ та l₂. У такому разі немає необхідності вимірювати діаметр кульки, а отже, і саме визначення прискорення буде точніше.