2015-09-06
2350
Гемопоез - утворення крові, що має два періоди: ембріональний, який забезпечує утворення крові, як тканини і постембріональний - фізіологічна регенерація форменних елементів крові. У нормі розвиток і диференціація формених елементів крові відбувається в кровотворних органах, де відбувається регенерація формених елементів та їх руйнування. Останні два процеси підримують сталість якісного та кількісного складу крові в організм. Для повного розуміння гемоцитопоэза вам необхідне знання наступних термінів:
o Комітування – процес обмеження потенцій розвитку
o Детермінація – процес вибору клітинною системою одного з декількох напрямів розвитку
o Диференціювання – якісний процес програмування генома кліток (репресія і активація генів), що приводить до спеціалізації кліток в певному напрямі (поява специфічних рецепторів і маркерів клітинної поверхні, специфічні синтези в цитоплазмі)
o Дозрівання – процес кількісних змін структур кліток, ведучий до формування зрілих функціонуючих форм (зміна морфології ядра, накопичення специфічних структур цитоплазми, зміна розмірів кліток).
Актуальність теми. Вівчення процесів регуляції кровотворення є однією з найбільш актуальних проблем сучасної експериментальної та кліничної гематології. Ця проблема пов”язана з надзвичайною чутливістю гемопоетичної тканини до іонізуючого опромінення. Крім того, в останні роки спостерегається зростання рівня злоякісних новоутворень із кровотворної тканини і лікар будь-якої спеціальності рано чи пізно зіткнеться з такими випадками. Тому необхідно чітко уявляти собі процес кровотворення від початку до кінця і розуміти механізм виникнення патології.
Мета навчання. Уміті описувати основні етапи ембріонального та постембріонального гемоцитопоезу віповідно до сучасних теорій кровотворення (унітарна теорія О.Максимова, теорія регуляції кровотворення) з метою диференціювання патологічних процесів у кровотворних органах.
Теоретічні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:
1. Локалізація і рівні ембріонального гемопоезу
o Мезобластичний період (кровотворення в жовтковому мішку)
§ Кров'яний острівець в жовтковому мішку
§ Диференціювання клітин кровотворного острівця
§ Ерітроїдноє кровотворення в первинній судині жовткового мішка
§ Особливості мезобластичного гемопоезу
§ Мікрооточення – ендотелій судин жовткового мішка
o Гепатолієнальний період (кровотворення в тілі зародка)
§ Особливості кровотворення в печінці (з 5-6 нед і до народження):
відбувається экстраваскулярно, джерелом кровотворення є СКК з жовткового мішка або СКК з парааортальной мезенхіми (друга генерація СКК), універсальне кровотворення, утворюються первинні еритроцити і вторинні еритроцити (перемикання на синтез фетального HBF), гранулоцити, мегакаріоцити, тромбоцити, лімфоцити (В-кл. і попередники Т-кл.)
§ Мікрооточення при печінковому кровотворенні:
§ Ендотеліоцити
§ Фібробластічни клітини
§ Макрофаги
§ Гепатоцити
§ Особливості кровотворення в селезінці (з 4-8 мес):
відбувається екстраваскулярно, заселяється СКК з печінки
(друга генерація СКК), універсальний орган кровотворення, але переважає еритропоез, утворюється невелика кількість гранулоцитів і тромбоцитів, в кінці ембріонального періоду перемикається на лімфопоез
§ Особливості кровотворення в тимусе (з 7-8 нед): заселяється СКК, формується як центральний орган лімфопоезу, антигеннезависимая диференціювання Т-кл, відзначаються окремі осередки мієлопоезу
§ Медуллярний період (червоний кістковий мозок)
§ Особливості медулярного кровотворення (з 12 нед): відбувається екстраваскулярно, заселяється СКК з печінки, всі паростки кровотворення, універсальний кровотворний орган, міститься запас плюрипотентных стволових кровотворних клітин і запас стволових клітин сполучних тканин.
2. Постембріональний гемопоез
§ Значення постембріонального гемопоезу в нормі і при патології
§ Локалізація процесів постембріонального гемопоезу: у нормі і при патології (екстрамедуллярное кровотворення)
§ Гемопоетичні тканини
3. Стволова кровотворна клітина – основа підтримки кровотворення (властивості, особливості життєвого циклу). Регуляція процесів самопідтримання й комітування стовбурової клітини крові. Теорія стохастичної регуляції, поняття рухомого генетичного контролюючого елементу (РГКЕ). Роль мікрооточення в гемопоезі (теорія “ніші”).
4. Характеристика стовбурових і напівстовбурових клітин крові, олігопотентних клітин-передниць
5. Ерітроцитопоєз у постембріональному періоді. Стадії. Мікроськопічна характеристика клітин диферону еритроцитів. Основні регулятори.
6. Постембріональній гранулоцитопоез. Стадії. Мікро-, субмікроскопічна і цитохімічна характеристики клітин диферону гранулоцитів. Регуляторі гранулоцитопоезу.
7. Моноцитопоєз. Стадії. Характеристика клітин у диферонах моноцитів. Регуляція.
8. Т- і В–лімфоцитопоез. Стадії. Характеристика клітин у диферонах Т- і В– лімфоцитів. Регуляція антигензалежної диференціації Т- і В – лімфоцитів.
9. Постембріональній тромбоцитопоез. Мікроськопічна характеристика клітин диферону мегакаріоцитів. Основні регулятори.
Література для початкового рівня знань-умінь:
1.Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С. Гістологія людини.-Львів: Мир, 1992.- С. 87-77.
2.Гістологія \ Під ред. Афанасьева Ю.І., Юріной Н.А.- М: Медицина, 1999.-С. 80-88, 125, 179.
Після засвоєння необхідних базисних знань переходьте до вивчення наступних матеріалів:
Обов’язкова література:
1.Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак А.С. Гістологія людини.-Львів: Мир, 1992.- С. 67-77.
2.Гістологія \ Під ред. Афанасьева Ю.І., Юріной Н.А.- М.: Медицина, 1999.- С. 180-197.
3.Баринов Е.Ф. та ін. Довідник по цитології і загальній гістології. - Донецьк, 1993.- С. 85-91.
4.Баринов Е.Ф. та ін. Атлас електронної мікроскопії по приватній гістології. - Донецьк: Видавництво Донецького медичного університету, 1997.- С. 198-202.
Додаткова література:
1.Хем А., Кормак Д. Гистология – М.: Мир 1983.-Т.2. – С.153-188.
2.Петров Р.В. Імунологія.- М.:Медицина, 1987.
3.Гістологія, цитологія і ембриология. Атлас \ Під ред. Волкової о.В., Елецкого ю.К. – М.: Медицина, 1996. – С.209-217.
5.Гістологія \ Під ред. Улумбекова Е.Г., Челишева ю.А. – М.: ГЕОТАР, 1997.- С. 199-211.
6.Тестові завдання по загальній гістології \ Під ред. Барінова е.Ф., Чайковського ю.Б. – Донецьк – Київ, 1994. – С. 64-80.
Контрольні питання:
1. Методом авторадіографії в червоному кістковому мозку помітили ядра клітин класу уніполярних попередників. У яких клітинах виявиться мітка?
2. У умовному експерименті в червоному кістковому мозку у полихроматофильных проеритроцитах зруйнували рибосомы. Синтез якого специфічного білка порушиться?
3. Шляхом центрифугування формені елементи відокремлені від плазми крові. Формені елементи у свою чергу розділені на еритроцити, гранулоцити, лімфоцити, моноцити, тромбоцити і потім висіяні на живильне середовище. Які з них і чому утворюють колоніальне зростання?
4. На препараті мазка крові видна крупна кругла клітина, цитоплазма забарвлена слабо базофільно, не містить специфічної зернистості, ядро світле бобовидної форми. Назвіть цю клітину.
5. На препараті мазка червоного кісткового мозку видно клітина, що у декілька разів перевищує розміри навколишніх клітин. Ядро величезне, багатолопатеве, сегментоване, в цитоплазмі – азурофільна зернистість. Назвіть цю клітину.
6. У хворого узята кров для аналізу. Дані першого аналізу показують абсолютний зміст еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів в 1 мм3. Дані другого аналізу показали процентний вміст лейкоцитів в крові. Як називаються перша і друга формули?
