Поняття про категорію числа

Категорія числа узагальнено відображає кількісні відношення предметів, позначуваних іменниками. Словозмінна категорія числа реалізується в українській мові у протиставленні двох рядів форм - однини і множини. Ці форми становлять дві іменникові парадигми. Одиниці типу кн и га - кн и ги, стіл - стол и, под і я - под і ї функціонують не як окремі слова, а як форми одного й того ж слова, виражені за допомогою закінчень, які одночасно виступають і показниками відмінкових значень.

У своєму типовому вираженні форми однини й множини поширюються на ті іменники, які виступають назвами обчислюваних предметів, явищ або подій. Однина означає, що названий предмет мислиться як один з якогось класу однорідних предметів. Множина вказує на два, три і більше (аж до нескінченності) однорідних предметів.

За давньоруської доби існувала ще й третя форма числа в іменників - двоїна. У процесі розвитку української мови ця форма відмерла; залишки її маємо в словах о чі, пл е чі (але тепер вона вже має значення множини).

Засоби вираження категорії числа

Граматичні ознаки категорії числа іменників характеризуються:

наявністю відмінкових форм, властивих окремо для однини і множини: рік- а, рік- и і т.д. - р і к-и, рік; сел- о, сел- а - с е л-а, сіл; тел- я, тел я т-и - тел я т-а, тел я т. Морфологічними показниками у цьому випадку служать відповідні відмінкові закінчення;
відповідними синтаксичними зв'язками іменників з іншими словами в реченні: зел е на трав а, зел е ної трав и - зел е ні тр а ви, зел е них трав; у чень прац ю є - у чні прац ю ють;
специфічними засобами словотвору: ки я нин - ки я ни; н е бо - небес а; курч а - курч а та;
наголосом: пшен и ця, пшен и ці - пшениц і; верб а, верб и - в е рби; м о ре, м о ря - мор я;