Шевченко один з небагатьох поетів, які не вміють писати фальшиво.
Г.Грабович.
Сила поетичного таланту:
v він зумів поєднати індивідуальні прагнення конкретної людини з колективним;.
v основою його творів є розуміння вищої ідеальної сили Добра, Бог;
v людяність його поезії.
Основні принципи його творчості:
1. народність;
2. патріотизм;
3. гуманізм.
Народне життя і народна творчість глибинно відкриті Ш. у всіх аспектах:
v психологічному,
v емоційному,
v національному,
v історичному,
v соціальному,
v етичному.
Морально-етичний кодекс:
система народних оцінок – „прийшов у світ сучасної йому книжної культури як виразник народного естетичного світогляду ” (М.Коцюбинська).
ßßß
принципове зіставлення “невченого ока ” з “писемним друкованим ”.
Це не спрощення, це ідеї-переконання, що базуються на реальному стані речей, на знанні народних інтересів і народної правди.
Естетика творчості
Для естетичних оцінок визначальною є естетика національного.
Україна | ||
Мірило прекрасного Над Дніпровою сагою Стоїть явір меж лозою, Меж лозою з ялиною, З червоною калиною. | Втілення найвищого, “святого ” Свою Україну любіть, Любіть її... Во время люте, В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть... („Чи ми ще зійдемося... ” („В казематі ”)) | Осередок трагічного А я юродивий, на твоїх руїнах Марно сльози трачу; заснула Вкраїна, Бур’яном укрилась, цвіллю зацвіла, В калюжі, в болоті серце прогноїла І в дупло холодне гадюк напустила, А дітям надію в степу оддала. („Чигрине, Чигрине...”) |
Народ, нація – певна духовна цілість, морально-розумова, психічна спільність.
|
|
Шевченкові вперше вдалося створити повнокровний образ нації, свого народу в літературі, відтворити національний світогляд українців.