2015-09-06
198
Творча спадщина:
v велика кількість укр. поезій,
v декілька поетичних творів російською мовою (поеми “Слепая”, “Тризна”),
v російськомовна проза (за його власним свідченням – близько 20-ти повістей, з яких збереглося 9),
v щоденник “Журнал” – інтимний твір, написаний по-російськи, де відбито найкритичніший рік його життя,
v декілька україномовних прозових фрагментів,
v 4 драми російською мовою (з них збереглося 2, одна в україномовному прозовому перекладі, друга – незакінчена віршована “Никита Гайдай”),
v епістолярна спадщина українською та російською мовами,
v значна кількість творів образотворчого мистецтва – картини, малюнки, етюди, акварелі, офорти, гравюри тощо.
Франко у своєму дослідженні “Тарас Шевченко” (1891) чітко виділив 4 періоди творчості Ш., залежно від зростання ідейно-тематичного і поетичного рівня його творчості. Цією класифікацією користуються і досі.
І період – ранній – 1837[2] – 1843 (твори до поїздки на Україну, романтичний) “доба романтичного націоналізму ” (І.Франко);
|
|
|
П – період трьох літ – 1843 – 1847 (дві поїздки по Україні, посилення реалістичних тенденцій, політичного і революційного пафосу);
Ш – заслання – 1847 – 1857 (арешт, перебування у казематі Петропавлівської фортеці, солдатська служба у царській армії, повна заборона писати і малювати);
ІV – 1857 – 1861 (лірика останніх років життя).
Існувало декілька спроб класифікації поетичної творчості.
Досить повну класифікацію дав американський дослідник Г.Грабович:
І. Риторичні, пророчі, “політичні ” чи “ідеологічні ” вірші (“Посланіє”, “Кавказ”, “Сон”, “Заповіт”), переробки й наслідування старозавітних пророків тощо.
П. Інтимні або “чисто ліричні ”, “сповідальні ” вірші, написані переважно у період заслання.
Ш. Оповідні поезії: соціально-побутові поеми, балади, (“Русалка”, “Гайдамаки”, “Катерина”, “Відьма”, “Москалева криниця ”, “Титарівна”, “Неофіти”, “Марія” тощо).
Перший період творчості
“Кобзар” 1840-го року та твори, що вийшли до 1844 року (“Гайдамаки”, “Гамалія”, “На вічну пам’ять Котляревському”, драма “Назар Стодоля”, думки, віршована драма “Никита Гайдай”), належать до раннього періоду творчості, позначеного впливом романтизму.
“Кобзар” 1840-го року
1840 р. вийшов “Кобзар”.
Поява Шевченкового “Кобзаря” 1840 року в Петербурзі мусить уважатися епохальною датою в розвою українського письменства, другою після “Енеїди” Котляревського.
І.Франко
Коли в поляків з’явився Міцкевич, їм уже непотрібні стали поблажливі відгуки якихось французьких чи німецьких критиків: не визнавати польську літературу означало б тоді тільки виявити власну дикість. Маючи тепер такого поета, як Шевченко, малоросійська література також не потребує нічиєї ласки.
