Відповідь Антоновича

Зображуючи події Коліївщини, Ш. в усьому залишився вірним народному погляду на характер і причини цих подій. Корінь зла поет бачив не тільки в релігійному і національному гнітові, але насамперед в соціальному гнітові народу польськими магнатами і шляхтою, який і вселив у народі великий гнів і ненависть. І хоча в поемі звучить заклик: “Смерть шляхетству!”, хоч в пориві стихійної помсти ножі повсталих не милували нікого з “чужих”, “іновірців”, один проти одного стали не українці і поляки, а замучений народ і феодальні господарі з їх прислужниками.

Новаторство

Поема була новаторською за своїм ідейним навантаження та художніми якостями:

v на правдивій основі відобразив гайдамацьке повстання як народну революцію, спрямовану проти соціального і національного гноблення укр. народу;

v проголосив ідею селянської революції актуальною для свого часу;

v закликав всі слов’янські народи до братнього єднання і солідарності. У роз’єднаності братніх народів – корені національної ворожнечі;

v пов’язав боротьбу гайдамаків з попередньою історією, зокрема нац.-визв. боротьбою під проводом Б.Хмельницького (не випадково перед вирішальним виступом дух гайдамаків гартують пісні волохів про Б.Хмельницького). Вказав на те, що гайдамаччина – це продовження національної боротьби українців, що ведеться понад століття.

Жанрова природа

У строгому значенні терміну не є епічним твором. Але не є й канонічною ліро-епічною поемою – через велике композиційне та фабульне значення поетичного літописання історичних подій, а також через насиченість сценами масового дійства та голосами різних його учасників.

До національного епосу поему наближає вираженість «народної точки зору» - як у об’єктивних картинах історичної боротьби, так і в ліричних рефлексіях автора (на думку О.Білецького, «драматична ораторія»).

Епопея визвольної боротьби.

Стильові домінанти

Поєднання романтичних та реалістичних елементів.

Безперечно, поет розширив рамки романтичного живопису, по-новому використав народну пісню, вніс нове, народне трактування подій, показав не лише героїв, а й народну масу як дійсного творця історії тощо, але поема лишається твором романтичним. Адже ж ті побутові зарисовки, реалістичні деталі, що присутні в поемі, не знімають романтичної настроєності, яка переважає в творі, - подібні моменти часто зустрічаються в романтичних творах (і у Пушкіна, і у Байрона, і у Міцкевича). Основі принципи побудови образу (Ярема, Гонта), основні риси поетики Шевченка мають в поемі виразні зв’язки з романтичною традицію. В ідейному відношенні поема також близька до історичної концепції революційних романтиків.