Поет вірно оцінив роль цього “liberum veto” – своєрідну форму шляхетської демократії, яка призвела країну до цілковитого розвалу. Ш. звинуватив здеморалізовану шляхту і магнатство у загибелі Польщі.
Як вищу форму шляхетського розгулу змалював поет явище конфедерацій. У поемі розкрито соціальні причини, що породили селянський рух 1768 року.
1. 10 розділів.
2. Епілог.
3. Передмова (фактично післямова).
4. Жартівливе звертання до передплатників – “Панове субскрибенти”.
5. Примітки, складені самим автором.
Композиція: пісня.
Співають Волох, Оксана, Лейба, конфедерати.
За характером (залежно від обстановки):
v героїчні;
v побутові;
v ліричні;
v жартівливі.
Композиція: сюжет.
Дві сюжетні лінії:
І – підготовка, наростання і розвиток повстання.
ІІ – життєва доля Яреми, кохання з Оксаною.
Образ Яреми
Поряд з образами історичних осіб – Гонти й Залізняка – образ Яреми Галайди. Знаменно, що в центрі твору він - представник пригніченої частини трудящих – наймитства Þ найактивніший борець.
Прототип: Семен Неживий, діяв у часи повстання на батьківщині поета.
Вперше в українській літературі справжнім героєм твору став звичайний селянин-наймит.
Основа образу Яреми – у великій мірі фольклорна, пісенна. Використано бурлацькі та наймитські пісні. Відфольклорною є народнопоетична героїзація Яреми-месника.
Еволюція образу (не лише такий, який є, але і такий, яким мусить бути):
Не знав сіромаха,
Що виросли крила,
Що неба дістане,
Коли полетить.
Засоби творення:
v ліричний авторський монолог: автор зливається зі своїм героєм, це зближує Ярему з читачем;
v пейзаж: підпорядкований змалюванню внутрішньої краси Яреми. Природа така ж чиста і ніжна, як і душа Яреми.
v афектація, гіперболізація (романтизація образу).
Народ
Головний герой поеми – народ. Це не “тло”, на якому виступають герої-одинаки, а велика дійова рушійна сила.
Вперше у світовій літературі - гайдамаки - справжні герої, творці історії.
Соціальна та національна неоднорідність Þ революція.
Масовість:
Зосталися діти та собаки.
Жінки навіть з рогачами
Пішли в гайдамаки.
Народні співці, їх значна роль у повстанні[13]: збуджували маси, підносили настрій, прославляли ватажків.
Образи Залізняка та Гонти
Романтичними постають і образи ватажків повстання: Залізняка і Гонти.
Не має на меті відтворити образи в історичній реальності: основа – не історичні документи, а народні перекази та пісні.