2015-09-06
687
2.1. Організаційні питання надання психологічної допомоги в оперативно-рятувальній службі
Серед основних завдань служби психологічного забезпечення (Положення про службу психологічного забезпечення службової діяльності державної пожежної охорони України, затвердженого наказом МНС України від 10.04.03 №106) треба визначити:
здійснення психопрофілактичної роботи з персоналом оперативно-рятувальної служби, психологічного супроводження та підтримки проходження служби працівниками, проведення заходів їх психологічної реабілітації та відтворення професійної працездатності;
організація та проведення соціально-психологічної роботи, здійснення заходів щодо оптимізації соціально-психологічного клімату в колективах, психологічне консультування керівників оперативно-рятувальних служб, а також працівників та членів їх сімей;
здійснення професійно-психологічної підготовки працівників, надання психологічної допомоги особам, прийнятим на службу, в адаптації до умов службової діяльності, а також психологічне супроводження рятувальної діяльності працівників, зокрема, в екстремальних умовах. Розроблення та впровадження новітніх психологічних технологій у службову діяльність.
Реалізація цих завдань покладена на психологів Центрів. Реалізацію завдань цього напрямку передбачено Типовими функціональними обов’язками працівників відділень (груп) психологічного забезпечення, що затверджені наказом МНС України від 10.04.03 року № 106.
Серед інших обов’язків на психолога покладається:
брати участь у заходах із професійно-психологічної підготовки особового складу. Безпосередньо здійснювати психологічну підготовку працівників;
вживати заходів до захисту психічного здоров’я працівників, проводити психокорекційну роботу, спрямовану на подолання професійної деформації, запобігання психічним розладам та психологічним травмам, профілактику суїцидів тощо;
надавати психологічну допомогу працівникам та членам їх сімей, насамперед тим, які потерпіли від злочинців, отримали поранення, зазнали тяжкої хвороби, психотравм.
Власно, під поняттям допомога слід розуміти надання людині підтримки, запропонування "руки допомоги". Цей термін у психологічному значенні має багато різновидів та тлумачень. Так, наприклад, психотерапія – довготривалий процес, що займається реконструкцією особистості та характеризується великими змінами у її структурі. Терапія – загальний термін, що узагальнює та об’єднує поняття "консультування", "корекція" та "психотерапія". Усі ці визначення є елементами однієї структури, що має назву "психологічна допомога". Але треба розмежувати поле діяльності медичного та соціального психолога.
Психологічна допомога – галузь практичного використання психології, що орієнтована на підвищення соціально-психологічної компетенції людей. Вона може бути спрямована на окремого суб’єкта, групу чи організацію. Основні засоби її надання: індивідуальне консультування (консультативна психологія) та групові форми психологічної роботи (групова психотерапія). Можливі психопрофілактична та психокорекційна спрямованість, використання у ситуаціях подолання різного роду психологічних труднощів.
Головна мета психологічної допомоги – ефективне сьогоднішнє існування та позитивне ставлення працівника (А. Айві, 1999). Окремі теорії у психології лише підкреслюють значення таких ключових термінів, як "самоактуалізація" (Маслоу), "самоефективність" (Бандура), ефективність (Каркафф, Гордон) тощо. Все це тільки різний опис мети психологічної допомоги.
Психологічна допомога в оперативно-рятувальній службі – це поновлення психічного та соматичного здоров’я та надання практичної допомоги працівникам через застосування методів інтерв’ю, консультування, психокорекції тощо.
Психологічна допомога працівникам оперативно-рятувальних підрозділів надається з метою:
відновлення психологічних і фізіологічних ресурсів організму людини у будь-яких випадках втоми;
емоційно-вольової підготовки;
запобігання розладам психічних функцій організму;
зниження рівня психоемоційної напруги;
допомоги у вирішенні проблемних ситуацій;
зменшення рівня індивідуальної і групової напруги;
зниження негативного емоційного рівня сприйняття подій, які пережили працівники в екстремальних ситуаціях;
зняття актуальності наслідків стресової ситуації;
навчання прийомам психічної саморегуляції організму;
впливу на мотивацію поведінки;
підвищення працездатності;
позбавлення від психічного стану “душевної кризи”;
позбавлення відчуженості, почуття образи, самотності;
попередження розвитку посттравматичних розладів;
профілактики невротичних реакцій та специфічних, паталогічних змін особистості;
профілактики негативних психоемоційних станів;
психологічного виховання й самовиховання цілісної та гармонійної особистості;
психологічного розвитку особистості та самопізнання;
психологічної реабілітації осіб, які отримали психічну травму під час виконання службових завдань;
регуляції морального й психологічного стану:
розвитку здібностей керувати власними психічними процесами;
стабілізації психоемоційного стану.
Головною метою психологічної допомоги, що надається психологами особовому складу оперативно-рятувальних підрозділів, є збереження психологічного, фізіологічного здоров’я та запобігання професійній деформації, девіантної (делінквентної) поведінці особистості в умовах службової діяльності.
Види психологічної допомоги:
Психологічне консультування – це особлива галузь практичної психології, що пов’язана з наданням з боку спеціаліста-психолога безпосередньої психологічної допомоги особам, які її потребують, у вигляді порад і рекомендацій:
проблематика – особистісне благополуччя;
об’єкт та предмет діяльності – екзистенціальні цінності й їх застосування у життєвих ситуаціях;
зміст діяльності – емоційна підтримка, ціннісно-смислова орієнтація, відпрацювання життєвих стратегій;
методи та психологічні парадигми допомоги:
а) консультативна бесіда;
б) групи зустрічей;
в) соціально-психологічні тренінги;
г) когнітивна та гуманістична психології;
мета та результати – поглиблене саморозуміння, прояснення ситуації, зміна соціальної та екзистенціальної позиції, опрацювання нових психосоціальних вмінь.
Немедична психотерапія – засоби та методи роботи з практично здоровими людьми, які опинилися у ситуації життєвої кризи та потребують певної психологічної допомоги:
проблематика – особистісне та соціальне здоров’я;
об’єкт та предмет діяльності – особистість і спільнота у проживанні критичних ситуацій;
зміст діяльності – об’єктивація та рефлексія ситуації, структурування співпадаючих процесів і побудова умов для зживання психосоціальних травм і конфліктів;
методи та психологічні парадигми допомоги:
а) психотерапевтична бесіда;
б) групи зустрічей;
в) соціально-психологічні тренінги;
г) групи інтенсивної терапії;
д) аутотренінг;
є) гуманістична, глибинна та трансперсональна психології.
мета та результати – емоційне відреагування (зняття стресу), розробка нових життєвих смислів, зживання емоційних травм, вирішення конфліктів, подолання кризи.
Рівні психологічної допомоги:
мікро – надання індивідуальної психологічної допомоги працівнику;
меццо – робота з малими за чисельністю групами працівників, які мають схожі проблеми та потребують моральної підтримки з боку не тільки психолога, але й інших людей;
макро – робота з великими групами людей.
Класифікуючи форми психологічної допомоги можна визначити індивідуальну та групову. Окрім цього, психологічна допомога може набувати таких організаційних форм, як:
1. Пряма (безпосередня) психологічна допомога:
індивідуально-консультативна та корекційна робота (один на один);
консультативна та корекційна робота з малими групами (чисельністю 2-6 осіб);
груповий тренінг (7-12 осіб) для працівників, які мають подібні проблеми.
2. Непряма (опосередкована) психологічна допомога:
консультативна робота на рівні організації – з персоналом загалом або керівниками структурних підрозділів (соціальна інженерія або управлінське консультування);
професійно-психологічна підготовка особового складу.
Однією із вимог до психологічної допомоги в оперативно-рятувальних підрозділах є її планомірність. Психолог повинен свою роботу організовувати на підставі перспективних і поточних планів служби психологічного забезпечення з урахуванням науково-методичних рекомендацій, передового досвіду та відповідно вимог нормативних актів МНС України.
При плануванні роботи треба враховувати, що психологічна допомога надається:
працівникам, які не перебувають у стані прояву гострих реакцій на кризу. Це:
а) керівники підрозділів (прийняття рішення, управління колективом, проведення наради тощо);
б) працівники оперативно-рятувальних служб;
в) працівники, які допущені до керування службовим транспортом;
г) працівники, які мають незначні психоемоційні порушення;
д) працівники, які мають значні психологічні навантаження, але не як наслідок діяльності в екстремальних ситуаціях;
е) працівники, які належать до групи посиленої психологічної уваги;
працівникам, які перебували в екстремальних умовах та ситуаціях. Це:
а) працівники, служба яких пов’язана з підвищеним ризиком та значними нервово-психічними навантаженнями;
б) працівники, які отримали поранення;
в) працівники, які безпосередньо звернулися за допомогою до психолога;
г) працівники, реакція яких на стрес пов’язана зі зловживанням спиртних напоїв;
д) працівники, які знаходяться у стані дезадаптації.
Окрім перелічених категорій працівників, до групи осіб, які уявляють професійний інтерес для психолога, відносяться:
свідки надзвичайної ситуації;
потерпілі внаслідок надзвичайної ситуації або інших негативних подій.
