Аналіз інформаційної прозорості у методиках рейтингових агенств

Назва Сутність та напрями оцінки
Stasndard & Poor's Прозорість структури власності (структура власності; відомості про утримувачів великих (контрольних) пакетів акцій (включаючи випадки володіння акціями й правами голосу через посередників); відомості про акції, що належать членам ради директорів; свідчення фактів володіння акціями через посередників, відомості про акції, що належать членам керівництва). Прийняті стандарти розкриття інформації (фінансова звітність та інші звіти (у тому числі відомості по ключових афілійованих cтруктурах), що представляються акціонерам і інвесторам). Своєчасність інформації
CORE-rating Обов'язкове розкриття інформації (перелік інформації, що підлягає обов'язковому публічному розкриттю акціонерними товариствами, а також на вимогу акціонерів, установлений законом. Відповідність змісту інформації вимогам повноти, згідно з відповідним нормативним актом). Добровільне розкриття додаткової інформації (при розрахунку рейтингу досліджуються питання, що стосуються розкриття додаткової інформації на добровільній основі з метою більш повного інформування про свою діяльність зацікавлених осіб. У ході складання рейтингу аналізуються положення статуту, що надають переваги в доступі до інформації одним акціонерам перед іншими або обмежуючим розкриттям інформації. Вивчається також практика розкриття інформації в процесі підготовки до проведення загальних зборів акціонерів)
РІД та РА «Експерт РА»   Наявність документа про інсайдерську інформацію, наявність внутрішнього документа, що відбиває інформаційну політику компанії, розкриття інформації про структурі власності, розкриття інформації про склад ради директорів, розкриття інформації про склад виконавчих органів товариства, розкриття інформації про винагороду членів ради директорів і виконавчих органів товариства, наявність публічної фінансової звітності й аудиторського висновку, підготовлених відповідно до міжнародних стандартів обліку, наявність фінансової звітності, підготовленої відповідно до стандартів обліку, розкриття інформації про угоди, у здійсненні яких є зацікавленість, оперативність розкриття інформації у формі щоквартального звіту, якість річного звіту, повідомлення акціонерів про проведення річних загальних зборів через друковані ЗМІ, розкриття інформації про діяльність товариства на інтернет-сайті, рівнодоступність інформації для зацікавлених осіб
УІРФР   Перелік інформації, що підлягає розкриттю відповідно до принципів корпоративного управління: результати фінансової та операційної діяльності товариства; завдання товариства; володіння значними пакетами акцій та права голосу; члени ради та правління, а також розмір їхньої винагороди; значущі фактори ризику; важливі питання, які пов’язані з працівниками та іншими заінтересованими особами; структура і політика управління товариством; розкриття інформації відповідно до стандартів бухгалтерського обліку та аудиту; наявність незалежного аудиту результатів фінансово-господарської діяльності за підсумками року; наявність рівноправного, зручного, дешевого та своєчасного доступу до необхідної інформації

Значення наглядової ради як одного з центральних внутрішніх механізмів корпоративного управління, особливо велике в існуючих умовах, коли зовнішні механізми корпоративного управління (фінансові ринки, інститут банкрутств і тощо) слаборозвинені чи недостатньо ефективні в контексті задач корпоративного управління й не спроможні скорегувати всі дисбаланси внутрішнього контролю.

Більша частина досліджень щодо впливу наглядової ради на якість корпоративного управління сфокусована на її структурі та механізмах роботи, а також на контролюючій функції цього органу управління. Тобто увага зосереджується на формальних (кількісних, структурних) аспектах проблеми, оскільки якість корпоративного управління оцінюється на основі відповідності підприємства певному набору вимог. А такі фактори, як індивідуальні якості та компетентність членів наглядової ради, їх здатності взаємодіяти з іншими суб’єктами корпоративного управління та приймати ефективні управлінські рішення, не враховуються.

Наслідком застосування такого механістичного підходу є відсутність єдиної «ідеальної структури наглядової ради» та однозначного доказу впливу її структури на фінансові результати діяльності підприємства. Компетенції наглядової ради здійснюють не менш вагомий вплив на здатність її членів діяти згідно з інтересами підприємства та інших участників корпоративного управління, а також приймати стратегічні рішення.

Труднощі оцінки наглядової ради полягають у такому: важкість встановлення критеріїв оцінки діяльності, формалізувати результати якої можна лише з великою часткою умовності.

Наглядова рада – це орган, що здійснює загальне керівництво підприємством.

Рада має справу з такими нематеріальними об'єктами, як захист прав акціонерів, урегулювання корпоративних конфліктів, контроль за роботою виконавчих органів і управління ризиками, розробка стратегії розвитку товариства тощо. Проблемним є питання щодо того, хто повинен оцінювати діяльність наглядової ради. Акціонери побічно можуть дати таку оцінку шляхом переобрання чи дострокового припинення повноважень членів наглядової ради, але такий механізм не забезпечить удосколення її діяльності.

Якщо оцінку проводитиме сама наглядова рада, то виникне питання щодо незалежності та об’єктивності цієї оцінки. Залучення зовнішніх експертів вирішить ці проблеми, але їх послуги є досить дорогими й кількість підприємств, що зможуть скористатися ними, незначна.

Розглянемо практичні підходи до оцінки складу і якості роботи ради директорів (наглядової ради). У табл. 4 представлено опитування, складене американським професором Салмоном. У ньому представлено 22 питання, які, на думку авторів, оцінюють виконання основних вимог щодо складу і якості роботи наглядової ради.

Таблиця 4.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: