Тема №12 спортивно-просвітницька організація "пласт"

СУСПІЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ПІДРОСТАЮЧОГО ПОКОЛІННЯ

Вступ

В радянські часи фізичним вихованням учнів займалися комсомольські, піонерські, жовтенятські організації. Після перегляду суспільством своїх духовних цінностей та політичних поглядів ці організації були скасовані.

Щоб здолати ворога, українці в усі часи об'єднувалися у військові товариства. Немічний сліпець із кобзою насправді був вправним воїном, пластун, пролежавши дві доби у засідці, здобував безцінну інформацію про ворога, а характерник міг на льоту зупиняти кулі.

Таємні спільноти були в усьому світі, в усіх народів, і Україна - не виняток. Проте радянська історіографія їх не вивчала, вважаючи, що в українців завжди була єдина мрія: возз'єднатися з російським народом. Насправді ж є багато документальних і фольклорних матеріалів, які свідчать, що в Україні споконвіку існували різні таємні військові товариства. Вони мали свою систему влади і закриті для "непосвячених" ритуали. Таких таємних орденів було безліч: від бродників, які у IX ст. захищали броди, і аж до часів Запорізької Січі. На Великій Україні існували гайдамаки, харцизи, левенці; в Карпатах - опришки; на Лемківщині - збійники, шугаї; на Закарпатті - бескидники; в Угорській Русі - списаки, батяри; на Буковині - борці. Втім, найпотужнішим об’єднанням, своєрідними "загонами спецпризначення", були козаки-пластуни, характерники і мандрівні козаки.

На Запорозькій Січі школою характерництва був славнозвісний пластунівський курінь, у якому характерники вишколювали знаменитих козацьких розвідників-пластунів, вчили їх характерництву та унікальним бойовим мистецтвам "Спас" та "Бойовий гопак", які дозволяли виживати та виходити переможцями з будь-яких ситуацій. До речі, про цей курінь за радянських часів заборонено було навіть згадувати, як про етимологію слова "пластуни" - самобутню формацію розвідників саме із Запорозької січі.

Історія розвитку спортивно-просвітницької організації "Пласт"

Національне відродження України розбудило національну свідомість її народу, а з нею викликало до життя різноманітні рухи і дитячі організації, серед яких особливе місце посідає спортивно-просвітницька організація "Пласт", та втілюючи основні ідеї організації "Скаут", він віддзеркалює національні особливості та історичні традиції українського народу. Вважається, що назву "Пласт" запропонував Іван Франко. Назва походить від запорізьких козаків, їхніх розвідників, що "ходили в розвідку по-пластунські". Син І. Франка Петро був одним з організаторів "Пласту".

Через п'ять років після заснування (1918р.) "Пласт" діяв під опікою "Товариства охорони дітей і опіки над молоддю". Верховна рада пластунів стала однією із секцій цього товариства. Тоді "Пласт" був організацією спортивно-пізнавального характеру. Мета, яка не проголошувалась відкрито, але завжди розумілася, - це звільнення України від загарбників, виховання справжніх українських патріотів. Про це свідчить, зокрема, основне положення присяги пластунів: "Присягаюсь своєю честю, що робитиму все, що в моїй силі, щоб бути вірним Богові й Україні".

Головний іх пластових законів - "Україні необхідні: сила духу, фізична сила, швидкість розуму, життєрадісність". Його обітниця: "сильно, красно, обережно, бистро" (СКОБ). Це і є своєрідний символ організації, назва породи орла - скоб білохвостий.

Крім присяги й обіту, "Пласт" має свій герб у вигляді тризуба і білої трилистої лілії, по-мистецьки сплетених в одну гармонійну цілість, та гімн. У 20-х роках "Пласт" налічував тисячі членів, видавав свої газети - "пластова зірка" і "Молоде життя" (остання зараз видається в Канаді). Але восени 1940 року організація була розформована польською владою.

Після війни "Пласт" відродився за кордоном та існує в багатьох країнах світу в тому числі і в Україні.

Сьогодні ставлення до "Пласту" в різних регіонах України неоднозначне. Суперечки точаться навколо питань: у якому обсязі та на яких засадах варто проводити національно-патріотичне виховання пластунів; яке місце повинно займати релігійне виховання у "Пласті". Поряд з національно-патріотичним вихованням тут формують почуття поваги до інших народів. Пластуном може стати представник будь-якої національності, який підтримує ідею відродження України.

У процесі виховання у "Пласті" велике значення мають українознавство, природознавство, релігія, мистецтво, техніка, спорт.

Стати пластуном не так легко. Необхідно пройти декілька стадій.
Перші 6-8 тижнів дитина, що вирішила стати пластуном, є "спостерігачем".
Потім перший рік - "пташка". Після цього кандидат в пластуни дає обіцянку
і стає "орлятком". Далі треба пройти три іспити і тільки після успішного їх
складання можна стати справжнім пластуном. Такий шлях, зрозуміло, може
подолати не кожен.

Сьогодні порушуються проблеми пластового руху, в колі спеціалістів фізичної культури можна часто чути заперечення: "да при чому тут ми? Хай про ці рухи турбуються громадсько-політичні та просвітницькі організації". Це, мабуть, тому, що ми глибоко не аналізували змісту пластового вишколу, А "Пласт" - це мистецтво розвідника, подолання водних перешкод, стрій, вартові, нічні тривоги, військові ігри, походи, біваки, марш-кидки. Це заняття різними видами спорту, участь у змаганнях, художньо-спортивних святах, таборах, уміння плавати, швидко і довго бігати. Це оволодіння пластовими знаннями і уміннями, тренування, виховання витривалості, сили, дисциплінованості, характеру. Всеце - наші теми, отже, взаємодіяти з цими організаціями і Бог, як кажуть, велів.

Зараз, у час відродження пластового руху, не треба очікувати якихось офіційних рекомендацій щодо цього. На місцях повинні виявляти власну ініціативу. Зовсім не обов'язково, щоб пластові організації були абсолютно однакові скрізь. Загальні принципи, завдання, форми і зміст відомі, але без нас, спеціалістів дитячого фізичного виховання, пластовий рух успішно розвиватись не може. Скажемо більше, тут є і зворотній зв'язок. Участь у пластовому русі активізує дітей до фізичного самовдосконалення, адже цей засіб є основою виховання пластунів.