Когнітивний розвиток дитини першого року життя

У немовлячому віці формуються основи орієнтування у навколишньому світі за допомогою пізнавальних пси­хічних процесів, пов'язаних із сприйняттям і переробкою інформації. Це такі психічні процеси, як відчуття, сприй­мання, мислення, мовлення, увага, пам'ять. Саме завдя­ки їм дитина отримує інформацію про себе і навколишній світ. Ці психічні процеси тісно взаємопов'язані, однак миють і суттєві відмінності. їх називають когнітивними процесами - сукупністю процесів, що забезпечують пере­творення сенсорної інформації від моменту потрапляння і пі мулу на рецепторні поверхні до отримання відповіді у вигляді знання.

Особливості уваги

Елементарним проявом уваги у немовлячому віці є ре­акція зосередженості, коли малюк ніби встановлює свій аналізатор, щоб краще сприйняти сигнал.

Увага - спрямованість і зосередженість психічної діяльності на певних об'єктах.

На 3-4-му тижні життя спостерігається зорове зосе­редження на обличчі дорослого і слухове - під час розмо­ви з малюком. Дитина не розуміє, що їй говорять, але прислухається, в результаті чого створюються передумови для переходу до активного неспання. Наприкінці 1-го мі­сяця життя вона зосереджується на нових достатньо силь­них подразниках, наприклад, затримує погляд на незвич­ному предметі.

Найзначущішим подразником для немовляти є дорос­лий. 2-3-місячна дитина зосереджується на обличчі мате­рі, потім на предметах, включених у контекст спілкування з нею, що є найближчим для дитини протягом усього не­мовлячого віку.

У 5-7 місяців немовля може достатньо довго розгляда­ти будь-який предмет, обмацувати його, брати в рот. Особ­ливий інтерес викликають нові яскраві і блискучі предме­ти, що свідчить про нормальний розвиток мимовільної уваги. Подальший розвиток уваги пов'язаний із засвоєн­ням хапання, яке дає змогу утримувати предмети і маніпу­лювати ними. Після 6-ти місяців рефлекс «що таке?» пе­ретворюється на рефлекс «що з цим можна робити?», дити­на фіксує не лише предмет, а і його ознаки, дії з ним. Це стимулює орієнтувально-дослідницьку діяльність, зосеред­ження на пізнаванні навколишнього світу. Наприкінці ро­ку маніпулювання з предметами зумовлює розподіл уваги (дитина діє одночасно з двома предметами), переключення (малюк складає кульки в коробочку, переміщуючи фокус уваги з однієї кульки на іншу).

Виникнення властивостей уваги сприяє зародженню складніших форм поведінки і діяльності.

Розвиток відчуттів і сприймань немовляти

У немовлячому віці інтенсивно розвиваються відчуття, формуються сприймання, уявлення про предмети навколишньої дійсності, розширюється і диференціюється ставлення до них. Відчуття починають розвиватися відразу після народження дитини. Суть їх полягає у відображенні психікою дитини окремих властивостей предметів, таких як тепло і холод, твердість і м'якість, колір тощо.

Відчуття - відображення властивостей предметів і явищ об'єктивного світу під час їх безпосереднього впливу на органи чуття.

Головною відмінністю сприймання від відчуття є те, що у процесі сприйняття у дитини формується цілісне уявлення про предмет, а не лише про його окремі властивості.

Сприймання - цілісне відображення предметів, ситуацій, явищ об'єктивного світу у процесі їх безпосереднього впливу на органи чуття.

До початку немовлячого віку удосконалюється робота зорового і слухового апаратів, оскільки виникає зорове і слухове зосередження. Зазвичай цей процес закінчується на 3-4-му місяці життя. Дитина вільно стежить за предметами, які рухаються в будь-якому напрямку з різною швидкістю і на будь-якій відстані. Вона може зосереджуватись на предметі протягом необмеженого часу (до 25 хв. і довше). У цей період виникають ініціативні рухи очей - переведення погляду з одного предмета на інший без жодної зовнішньої причини. Слухове зосередження також стає тривалим. Його зумовлюють будь-які неголосні звуки, які приваблюють немовля. Зір і слух об'єднуються: дитина повертає голову туди, звідки чути звук, шукає очима його джерело. Уже на 3- 4-му місяці деякі діти починають реагувати на спів і музику усмішкою, загальним пожвавленням.

Про розвиток мовного слуху свідчить реагування малюка на інтонацію мовлення. Відчувається це на 2-му місяці життя, коли дитина заспокоюється, почувши ласкавий голос матері.

Дещо пізніше дитина починає сприймати ритміку мовлення і загальний звуковий малюнок слів. Розрізнення звуків мовлення настає наприкінці першого року життя. Відтоді починається розвиток власне мовного слуху. Спочатку виникає здатність розрізняти голосні, потім - приголосні звуки.

Дитина не тільки бачить і чує, вона прагне зорових і слухових вражень, отримує від них задоволення. її погляд привертають блискучі, яскраві, рухомі, предмети; слух - туки музики, людського мовлення. Усе це помітно під час простого спостереження, однак воно не дає підстав для висновків, що саме бачить дитина, як переживає отримані враження. Це можна з'ясувати експериментально. 3-мі-сячні діти добре розрізняють кольори, форми об'ємних і плоских геометричних фігур. Кольори привертають їхню увагу по-різному: як правило, перевага надається яскравим і світлим кольорам. На основі розрізнення кольорів Уявляється інтерес до різноманітних яскравих предметів.

У другій половині 1-го року життя дитина починає активно розглядати, обстежувати предмети, маніпулювати ними (малюк стукає, розмахує, перекладає, кидає та ін.), під час розглядання і маніпулювання з предметами виникають зорово-рухові координації. Спершу малюк орієнтуються у навколишньому світі за допомогою зовнішніх орієнтувальних дій. Коли він хоче взяти якийсь предмет, рука рухається до нього, визначаючи віддаль практично і вносячи корективи по мірі руху. Око, спостерігаючи за рухом руки, «вчиться» оцінювати відстань. У процесі хапання і маніпулювання дитина пізнає різноманітні властивості предметів: форму, величину, вагу, температуру, міцність та ін.

Діти цього віку дуже чутливі до новизни: якщо поряд з предметами, на які вони часто дивляться, розмістити новий, відмінний від них за кольором або формою, малюк, помітивши цей предмет, цілком переключається на нього, надовго зосереджуючи погляд. Малюк переставляє предмет в нові положення доти, поки він не вичерпає своєї новизни, що знизить орієнтувальну реакцію на цей предмет. Таке обстеження об'єктів свідчить про зародження інтересу до їх властивостей. Предмети постійно нагадують дитині про своє існування в навколишньому світі, відкривають і и свої властивості. Пошук 9-10-місячними дітьми предметів, які зникли, засвідчує розуміння ними того, що предмет не перестав існувати, а знаходиться в іншому місці. Вони починають впізнавати предмети незалежно від їх положення у просторі (перевернуті, показані у незвичному місці), правильно визначати їх величину, якою б не була відстань до них.

У цьому процесі враження перетворюються на образи сприймання, що відображають стійкі властивості предметі, з якими дитина ознайомлюється у своїх діях. Це створи» основу для використання властивостей предметів під нас виконання нових завдань, що виникають перед дитиною, тобто для елементарних форм мислення.

Орієнтування немовляти у навколишньому світі за до­помогою зовнішніх рухів і дій виникає раніше, ніж орієн­тування на основі психічних процесів (сприймання, мис­лення) і слугує для них основою.

Розвиток пам’яті

Первинним проявом пам'яті можна вважати умовні рефлекси, помітні вже у перші місяці життя дитини (при­пинення плачу, коли в кімнату заходить мама). На 3-4-му місяцях життя починає формуватися образ предмета. Та­ким чином створюється основа образної пам'яті.

Пам'ять - запам'ятовування, збереження і наступне відтворення людиною свого досвіду.

Поступово збільшується коло об'єктів, які впізнає ди­тина. Першими вона впізнає обличчя і голос матері. Це важливе новоутворення свідчить про вибіркове сприйнят­тя подразників.

У 3-4 місяці дитина впізнає предмети, пов'язані з го­дуванням, у 5 - відрізняє людей за голосом, 6 - виокрем­лює улюблену іграшку. На 7-8-му місяці впізнавання предмета опосередковується словом (малюк знаходить річ у відповідь на запитання дорослого: «Де...?»). У 8-9 мі­сяців дитина упізнає знайому людину після двох-трьох тижнів розлуки. До 12 місяців розрізняє мелодію, яка ра­ніше викликала у неї позитивні емоції, виконує на вимо­гу дорослого нескладні рухи (робить «лади-ладусі», ляс­кає ручкою).

Впізнавання предметів у немовлячому віці відбуваєть­ся за однією, часто несуттєвою ознакою. Малюка ще дез­орієнтують навіть незначні зміни зовнішнього вигляду об'єкта (не впізнає мами у новому платті). Однак ознака, що зазнала у досвіді малюка найбільшого підкріплення, може виявитися достатньою для впізнавання. Наприклад, 7-місячний хлопчик не міг впізнати няні після її тривалої відсутності, навіть коли вона заговорила, однак легко це зробив після того, як вона заспівала.

Поступово період між запам'ятовуванням і впізнаван­ням подовжується, але залишається невеликим. У вільних спогадах образна пам'ять втілюється лише на початку дру­гого року життя дитини.

Про появу рухової пам'яті свідчить умовний рефлекс на звичні для малюка положення при годуванні: біля груди матері дитина починає робити ссальні рухи. Розвиток рухової пам'яті активізується у другому півріччі життя ми люка, коли він починає захоплено маніпулювати пред­метами (засвоєння хапання), рухатися, вчиться повзати і ходити.

Пам'ять у немовлячому віці не є самостійним проце­сом, вона включена у сприймання і відчуття, тому матеріал запам'ятовується ніби мимовільно (сам собою). Якщо малюка в один час годують, купають, у нього виробляєть­ся рефлекс на ту годину, він починає «готуватися» до відповідного режимного процесу, наприклад прокидатися до годування. Побачивши незвичну іграшку, яка викли­кає радість, вимагатиме її, маніпулюватиме нею. Емоцій­на пам'ять усе яскравіше виявляється у другій половині І го року життя, коли дитина переживає емоції від пев­них об'єктів або ситуацій (наприклад, починає плакати, побачивши предмети для купання, якщо ця процедура в минулому була пов'язана з негативними переживан­нями).

Інтерес до мовлення в малюка виникає рано, оскільки воно є характерною ознакою людини, слово дорослого «ке­рує» його поведінкою, дорослий називає предмети, їх озна­ки, дії, властивості. Унаслідок цього дитина починає пов'язувати предмет зі словом, запам'ятовує його назву.

Психологічні особливості дітей немовлячого і раннього піку наведені у табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Психологічні особливості дітей немовлячого і раннього віку

	Вік дітей
Показники	Період ново­народженості	Немовлячий вік	Ранній вік
Соціальна ситуація розвитку	Центром розвитку дитини є дорослий	Дорослий - дитина	Дитина - предмет - дорослий
Провідна діяльність	-	Емоційне спілкування	Предметна діяльність
Форма спілкування	Безпосередньо-емоційне	Ситуативно-особистісне (до 5-6 міс.). Ситуативно-ділове (з 6 міс. до 1 р.)	Ситуативно-ділове
Мовлення	Орієнтувальний рефлекс на голос людини	Гуління, лепет, розуміння слів, перші слова	Сензитивний період розвитку мовлення. Удосконалення розуміння мовлення. Формування активного мовлення: 1,5 р. - засвоює від 30 до 40 слів, 2 р. - 200 слів, 3р. - 1500 слів. Мовлення ситуативне
Увага	Слухове зосередження (2-3 тижні). Зорове зосередження (3-4 тижні)	Мимовільна. Зосередженість слабка	Мимовільна Вузький обсяг. Найбільш стійка в активній діяльності
Відчуття і сприй­мання	Недостатньо розвинений аналізаторський апарат	Бурхливий розвиток орієнтувально-дослідницької діяльності. Активне розглядання предметів	Домінуючі у розвитку психічних процесів. Перехід від зовніш­нього орієнтування до зорового сприймання
Мислення		Перші елементи мислення	Наочно-дійове формування узагальнень. Засвоєння знакової функції свідомості. Зародження наочно-образного мислення
Пам'ять	Утворення умовних рефлексів	Включена у відчуття і сприймання. Мимовільна. Розпізнавання об'єктів	Мимовільна. Перші прояви уяви. Велика пластичність (швидкість і легкість запам'ятовування)
Емоції і почуття	Перші емоції - негативні. Перша соціаль­на емоція - усмішка. Комплекс пожвавлення	Комплекс пожвавлення. Емоційна безпосеред­ність. Різні переходи	Багатство і різноманітність почуттів. Різні переходи

Отже, спочатку в малюка розвивається рухова, емоцій­нії й образна пам'ять, а до кінця року створюються переду­мови для розвитку словесної пам'яті.