Формування елементів логічної і інших видів пам’яті у дошкільному дитинстві

Дітям старшого дошкільного віку доступні не лише ме­ханічне запам'ятовування, а й елементи логічного, що ви­являється під час їхньої роботи із зрозумілим текстом. Як правило, вони відтворюють у середньому 4-8 добре знайо­мих слів, 1-2 - незнайомих.

Логічна пам'ять - пам'ять, яка грунтується на розумінні, осмис­ленні матеріалу.

Основну роль у її розвитку відіграє навчання. За спос­тереженням російського психолога Зінаїди Істоміної, діти, яких спеціально навчали прийомам організації логічних зв'язків (здійснювати вибір картинок до слова, щоб потім за картинками можна було пригадати слова), демонструва­ли у півтора раза вищі результати, ніж ті, хто намагався зробити це самотужки. Адже у процесі спеціального нав­чання діти оволоділи такими прийомами логічного запам'я­товування, як смислове співвіднесення і смислове групуван­ня, і успішно використовували їх. Таке навчання здійсню­ють у два етапи: 1) формування смислового співвіднесення і смислового групування як розумових дій; 2) формування вміння застосовувати ці дії у мнемічній діяльності.

Поетапне формування розумових дій використовують і під час мнемічної класифікації - мислительної операції, яка вимагає вміння аналізувати матеріал, зіставляти (співвідносити) між собою окремі його елементи, знаходи­ти у них спільні ознаки, здійснювати на цій основі узагаль­нення, розподіляти об'єкти на групи на основі виокремле­них у них і відображених у слові ознак. При цьому мнеміч- на класифікація проходить такі етапи:

1) практичні дії (діти використовують матеріально- практичні дії - вчаться розкладати картинки на групи);

2) мовні дії (після попереднього ознайомлення з кар­тинками дитина розповідає, які з них можна зарахувати до тієї чи іншої групи);

3) розумові дії (дитина подумки розподіляє картинки ми групи, потім називає їх).

Діти, навчившись виокремлювати у матеріалі групи (тварини, посуд, одяг тощо), зараховувати картинки до певної групи або до узагальнюючої картинки підбирати ('лементи, переходять до застосування групування з метою запам'ятовування.

Засвоєння групування як прийому логічного за­пам'ятовування спричиняє у дошкільників труднощі. Зпочатку у багатьох дітей відбувається роздвоєння розу­мової і мнемічної діяльності: виконуючи смислове групу­вання, вони забувають про необхідність запам'ятовувати картинки, а намагаючись їх запам'ятати, перестають гру­пувати. Однак після його засвоєння у дітей суттєво поліп­шується запам'ятовування, навіть без свідомого викорис­тання його у мнемічних цілях.

Опанування смисловим співвіднесенням як прийомом запам'ятовування залежить від віку та індивідуальних особливостей дитини, ефективності їх самоконтролю. Уперше його виявляють 4-річні діти. Помітно підвищуєть­ся він на межі 4-5 років. 5-6-річні діти успішно контро­люють себе, запам'ятовуючи і відтворюючи матеріал, ви­правляючи текстуальні неточності (4-річні виправляють лише сюжетні відхилення). Це свідчить, що пам'ять усе більше контролюється дитиною.

У своєму розвитку пам'ять дошкільників долає певні етапи. Найпершою розвивається у них рухова (моторна) пам'ять - запам'ятовування і відтворення рухів. На її ос­нові формуються навички. У старшому дошкільному віці ця пам'ять досягає високого рівня розвитку, забезпечує засвоєння виконання достатньо складних рухів. З ураху­ванням цього тренери здійснюють відбір у секції гімнасти­ки, акробатики, фігурного катання тощо.

Високого рівня розвитку у старшому віці досягає емо­ційна пам'ять - запам'ятовування і відтворення емоцій і почуттів. Дитина запам'ятовує не взагалі почуття, а почут­тя до конкретної людини, предмета, тобто її емоційна пам'ять невіддільна від образної, наочної. Основою пам'яті дошкільника є образна пам'ять - засвоєння і від­творення образів (зорова, слухова, дотикова, нюхова то­що). Її виникнення пов'язане з дитячими спогадами (3-4 роки), а змістом є дитячі уявлення. З часом збільшується їх обсяг, завдяки культурі сприймання вони стають більш осмисленими, чіткими, диференційованими і системними, набувають узагальненого характеру, можуть бути об'єднані у групи, категорії або картини. Дитина може вільно ви­користовувати засвоєні образи у різних видах діяльності і ситуаціях, викликати і комбінувати їх відповідно до мети завдань.

Уявлення - наочні образи раніше сприйнятих предметів і явищ об'єктивної дійсності.

Найефективнішою щодо запам'ятовування є зорова пам'ять - фіксування образів предметів і явищ, відтво­рення раніше зафіксованих уявних образів. У процесі за­пам'ятовування беруть участь й інші органи чуття (зір, слух, смак, дотик), але найдієвішим у дітей є зір. Деяким дошкільникам притаманна ейдетична (грец. eidos - об­раз, вигляд) пам'ять («яскраве бачення») - чітке і яскра­ве фіксування образів сприймання, згадуючи які, дитина ніби знову бачить їх і може описати в усіх деталях. Завдяки їй запам'ятовують вірші, казки, прізвища всіх футболістів. З роками ейдетична пам'ять зникає і лише в окремих лю­дей залишається на все життя (В.-А. Моцарт у 4 роки за­пам'ятав вперше почутий у соборі реквієм, В. Суриков пи­сав зимовий пейзаж улітку, І. Левітан - літній узимку).

У дошкільному віці відбувається формування словесно- логічної (вербальної) пам'яті - запам'ятовування і від­творення словесно оформленого матеріалу, що відображає предмети і явища у їх загальних властивостях, істотних зв'язках і відносинах. П. Блонський назвав її пам'яттю- розповіддю. Словесно-логічна пам'ять тісно пов'язана з мисленням. Основними її видами є проста репродуктивна пам'ять, вибіркова, репродуктивна і грамотна словесно-логічна.

Розвиток словесно-логічної пам'яті починається у ран­ньому віці, коли дитина намагається замінити незнайомі слова знайомими, ігноруючи дрібні деталі, запам'ятовує істотні, додає деякі від себе, змінює послідовність викладу подій. Залежить ця пам'ять від змісту і структури матері­алу, мовного розвитку дітей, оволодіння прийомами за­пам'ятовування. Важливу роль відіграє і стать дитини, ос­кільки у хлопчиків і дівчаток різні утворення мозку дозрі­вають з неоднаковою швидкістю, різним є темп розвитку лівої і правої півкуль, які суттєво відрізняються своїми функціями. У дівчаток значно швидше, ніж у хлопчиків, розвиваються функції лівої півкулі; у хлопчиків активні­шою є права півкуля у зв'язку зі швидшим дозріванням її функції. Ліва півкуля більше, ніж права, відповідає за ус­відомлені довільні акти, словесно-логічну пам'ять, раціо- пальне мислення, позитивні емоції; правій належить про­відна роль у реалізації мимовільних, інтуїтивних реакцій, ірраціональної мислительної діяльності, образної пам'яті, негативних емоцій. Важливо розвивати всі види пам'яті, не надаючи переваги якійсь одній. Оскільки кожен вид нам'яті є передумовою виникнення наступного.