Формування уяви у період дошкільного дитинства

Творча діяльність не можлива без уяви, яку дошкіль­ники використовують постійно у різноманітних ситуаці­ях: граючись, розповідаючи казки, розмовляючи про своє майбутнє тощо.

Завдяки уяві дошкільник адаптується у соціумі, спіл­кується нарівні з дорослими. Як правило, він з довірою ставиться до образів своєї уяви.

Уява - процес створення людиною уявлень, які в дійсності нею не сприймалися.

Уява дитини розвивається поступово, з набуттям нею досвіду. Усі образи уяви, якими б вони не були, ґрунтують­ся на уявленнях і враженнях, які людина отримує у реаль­ному житті (JI. Виготський). Тому уява дитини в багатьох випадках є навіть багатшою, ніж уява дорослого. Іноді ди­тина, не маючи достатнього досвіду, по-своєму пояснює життєві явища, які дорослі сприймають як неочікувані й оригінальні відкриття її уяви. Насправді уява досягає сво­єї зрілості у дорослому віці.