Нехай вектор
зображає к.ч.
, рис.1.5. Аргументом числа
називається будь-яке із значень кута нахилу вектора
до осі
:
, де
.
Таким чином, аргумент к.ч. набуває нескінченну множину значень. Аргумент числа
не визначається.

Рис. 1.5
Найменше за абсолютною величиною значення
(тобто значення з інтервалу
) називається головним значенням аргументу к.ч. і позначається
, тому
,
.
Приклади.
1) Використовуючи рис. 1.6, легко переконатись, що


Рис. 1.6
2) Для довільного
маємо
. Пропонуємо довести цю тотожність самостійно.
Обчислення аргументу
Спочатку відмітимо властивість: 
1) Аргумент дійсного і чисто уявного числа: якщо
, то 
2) Аргумент будь-якого числа
можна знаходити за формулою:
(1.1)
Доведемо останню формулу у випадку, коли
зображується точкою
в другій чверті (рис.1.7). З
. Оскільки
, то 
![]() |
Рис 1.7
Інші випадки розміщення числа
на площині розглядаються аналогічно.
Зауважимо, що вказаним способом для аргументу можна одержати формули, в яких використовуються арккотангенс, арккосинус чи арксинус.
Якщо не вимагається високої точності, то аргумент к.ч. можна знаходити графічно. З цією метою слід побудувати к.ч. на міліметровому папері і виміряти відповідний кут за допомогою транспортиру. Цей спосіб іноді використовують для грубої перевірки обчислень.
Приклад 1. Покажемо, як обчислюють аргументи чисел
за допомогою формул цього пункту.
, (застосована формула (1.1),
чверті);
, (формула (1.1),
чверті);
, (формула (1.1),
чверті);
, (формула (1.1),
чверті);
Приклад 2. Достатньо встановити знаки дійсної і уявної частин к.ч., щоб перевірити рівності:
,
.







