Тема 22. Відповідальність у господарських правовідносинах (2 год.)

1. Поняття та характеристика господарсько-правової відповідальності.

2. Підстави та межі господарсько-правової відповідальності.

3. Відшкодування збитків у сфері господарювання.

4. Характеристика штрафних санкцій.

5. Поняття та правова природа оперативно-господарських санкцій.

6. Адміністративно-господарські санкції: поняття та види.

7. Основні види та особливості складу господарських правопорушень.

8. Порядок накладення господарських санкцій. Оскарження рішення про накладення господарських санкцій.

Мета семінарського заняття: закріплення набутих знань, отримання базових знань щодо господарсько-правової відповідальності у її співвідношенні з господарськими санкціями та її видами. Студенти повинні набути навиків критичного мислення та оперативного вирішення проблем.

Завдання семінарського заняття:

1. Розкрити оняття і види юридичної відповідальності суб’єктів господарської діяльності.

2. Розкрити поняття, функції та підстави господарсько-правової відповідальності.

3. Визначити поняття та види господарсько-правових санкцій.

4. Розкрити поняття та види адміністративно-господарських санкцій.

5. Розкрити поняття захисту прав та законних інтересів учасників господарських правовідносин, його форми та способи.

Фахові компетентності - вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню семінарського заняття:

-виступати представником фізичних та юридичних осіб у господарських правовідносинах;

- представляти інтереси юридичних та фізичних осіб в судах та інших державних органах під час розгляду господарських спорів, із захисту їхніх прав та законних інтересів та з інших правових питань;

- надавати усні та письмові роз’яснення щодо застосування та тлумачення норм господарського законодавства;

- надавати кваліфіковані правові консультації;

- коректно складати документи господарского характеру;

-надавати правову оцінку господарським документам;

- мати навички роботи з господарськими документами.

Ключові слова семінарського заняття: юридична відповідальність суб’єктів господарської діяльності, функції господарсько-правової відповідальності, підстави господарсько-правової відповідальності, господарсько-правових санкції, адміністративно-господарських санкції, неустойка, оперативно-господарські санкції, форма юридичного впливу, правові засоби.

Форми навчальної роботи: робота в малих групах, вирішення ситуаційних вправ.

Форми контролю – міні-контроль у виглядіекспрес-опитування та практичних завдань.

Контрольні питання для самостійної роботи в малих групах:

1. Відмінність господарсько-правової відповідальності від цивільної та адміністративної.

2. Співвідношення понять «господарсько-правова відповідальність» і «господарсько-правові санкції».

3. Мета застосування господарсько-правової відповідальності.

4. Особливості застосування господарсько-правової відповідальності (порівняно з цивільною та адміністративною).

5. Співвідношення понять «неустойка» та «оперативно-господарські санкції».

6. Форми господарсько-правової відповідальності, що застосовуються: 1) у договірних відносинах; б) у недоговірних (в т.ч. вертикальних) відносинах.

Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України: Науково-практичний коментар

Типові завдання.

Розв’язання ситуацій на зразок:

Ситуація 1.

Приватне підприємство (ПП), що спеціалізувалося на посередницькій діяльності у сфері оптової торгівлі, укладало господарські договори у спрощеній формі шляхом обміну факсами, в яких зазвичай визначалися предмет договору (без належної конкретизації), орієнтовна ціна та такі ж орієнтовні терміни виконання договірних зобов’язань.

За одним за таких договорів контрагент ПП ТОВ «Ранок», на думку директора приватного підприємства, не виконав своє зобов’язання щодо поставки плащів, замінивши їх зимовими куртками тієї ж кількості, що і передбачалося договором, хоча в телефонних розмовах директор ПП неодноразово наголошував на першочерговість поставки саме плащів.

Приватне підприємство звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з свого контрагента (1) заподіяних збитків у сумі вартості непоставлених плащів та (2) штрафних санкцій у розмірі 20% вартості непоставлених пальт, посилаючись на ч. 2 ст. 231 ГК України та Положення про поставки товарів народного споживання. ТОВ «Ранок» проти позову заперечувало, посилаючись на відповідність здійсненої поставки умовам договору щодо його предмету, який визначався як «верхній одяг для осінньо-зимового періоду», а також на відсутність положень про штрафні санкції в договорі та неправомірність застосування позивачем положень ч. 2 ст. 231 ГК України та акту СРСР – Положення про поставки. Крім того, відповідач (ТОВ «Ранок») у своєму відзиві на позовну заяву зауважив про невжиття позивачем досудового порядку розгляду спору.

Чи є в даному випадку підстави для застосування господарсько-правової відповідальності?

Чи вірно застосував позивач норми матеріального права?

За яких умов може застосовуватися положення ч. 2 ст. 231 ГК України?

Які заходи могли б попередити виникнення подібного спору?

Розв’яжіть цю ситуацію з посиланням на відповідні норми актів законодавства.

Ситуація 2.

Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку відмовила АТ у реєстрації інформації про проведення відкритої підписки на акції другої емісії, посилаючись на порушення емітентом законодавства, зокрема, положення про неприпустимість збільшення статутного фонду АТ до повної його сплати (тобто до повної оплати акцій попередніх емісій). АТ наполягало на реєстрації інформації, оскільки за допомогою додаткової емісії прагнуло поліпшити свій фінансовий стан і попередити настання неплатоспроможності, що реально йому загрожувала.

Чи належить така відмова до господарсько-правових санкцій? Обґрунтуйте свою відповідь.

Який вид відносин склався в даному випадку між АТ і НКЦПФР?

Які види (форми) господарсько-правової відповідальності можуть застосовуватися у відносинах такого виду?

Чи може АТ оскаржити рішення НКЦПФР?

Наскільки реальні можливості АТ задовольнити свої інтереси? Чи є інтереси АТ законними?

Ситуація 3.

ВАТ «Хімзавод» з початку свого відкриття після реконструкції, що відбулося 1 вересня 1998 р., скидав у озеро, розташоване біля заводу, неякісно очищені стоки. Представники громадськості систематично зверталися до різноманітних органів влади (держави та місцевого самоврядування), органів масової інформації, проте безуспішно, оскільки директор заводу досить ефективно протягом багатьох років використовував свій статус народного депутата України, ділові та родинні зв’язки, аби уникнути відповідальності. Нарешті, після чергового звернення до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, яке після резонансної телепередачі про забрудненні хімзаводом унікального озера, 21 вересня 2007 р. організувало проведення екологічної експертизи і за її результатами застосувало адміністративно-господарські санкції у формі заборони на здіснення АТ «Хімзавод» господарської діяльності до усунення виявлених порушень в очисних спорудах. Мешканці прилеглих до озера будинків, утворивши громадське об'єднання «За чисте озеро», звернулися до суду з позовом про стягнення з АТ «Хімзавод» 250 млн. грн. – як компенсації за заподіяну озеру та навколишнім мешканцям шкоду (вартість очищення озера від забруднення відходами хімічного виробництва – наскільки це можливо за сучасних технологій), насадження навколо озера лісопосадок та створення інфраструктури відпочинку для мешканців прилеглих місцевостей. Відповідач проти позову заперечував, наполягаючи на пропущенні позовної давності. Позивач наполягав на позовних вимогах, посилаючись на: а) протидію відповідача у проведенні екологічної експертизи і появу реальної можливості отримати документальні докази (в т.ч. акт експертизи) лише після втручання у вересні 2007 р. засобів масової інформації (насамперед, телебачення) та Мінприроди; б) тривалий характер порушення, негативний результат якого з роками лише накопичувався, загрожуючи загибелі озера як унікальної екосистеми; в) значну суспільну вагу відновлення озера; г) на порушення АТ «Хімзавод» публічних інтересів, ігнорування ним вимог природоохоронного законодавства, прав та законних інтересів мешканців будинків, розташованих на прилеглій до озера території, на чисту воду (вода в місцевому водогоні була з озера, і навіть після очищення не відповідала встановленим вимогам), на користування природними об’єктами для відпочинку.

Як проявляється в даному випадку порушення у сфері господарювання?

Протягом яких строків може бути застосована господарсько-правова відповідальність?

Які межі господарсько-правової відповідальності?

Чи можуть одночасно застосовуватися адміністративно-господарські санкції та відшкодування збитків?

Дайте оцінку діям сторін зазначених відносин та спрогнозуйте результат розгляду справи в суді.