Практичне заняття 9.3

1. Визначити основні особливості управління формальними і неформальними групами в організації.

2. Наведіть приклади формальних та неформальних груп. В чому причина їх створення (об’єднання)?

3. Проведіть порівняльний аналіз формальної та неформальної групи за ознаками: причина виникнення, лідер та сфера його впливу, цілі, мотиви та завдання діяльності, статус члена групи, відповідальність, повноваження і т.п.

4. Продумайте та сформулюйте систему здійснення впливу на:

а) неформальну групу;

б) формальну групу

1. Група – це дві і більше людини, які взаємодіють таким чином, що кожна впливає на конкретних людей і одночасно знаходиться під впливом інших.

Функція ФГ – виконання конкретних завдань, визначених керівником.

Види ФГ:

1. Командна група (група керівника): складається з керівника і безпосередніх підлеглих, що у свою чергу є керівниками (президент і віце президент, директор магазину і завідуючий відділом, начальник цеху і заступник).

2. Цільові (виробничі) групи: складаються з людей, що працюють над загальним завданням і мають спільну роботу (група фінансистів, технологів і т.п.).

3. Комітет: група, якій організація делегує свої повноваження для виконання конкретного завдання (ради, команди).

Комітети бувають:

а) тимчасові – створюються для рішення локальних, приватних проблем;

б) постійні – мають довгострокову ціль.

Комітети створюються в таких випадках:

1) при рішенні проблеми в новій сфері діяльності;

2) при необхідності прийняття непопулярних рішень (реорганізація, ліквідація);

3) з метою координації діяльності підрозділів;

4) з метою децентралізації управління.

Етапи розвитку ФГ:

1. Етап знайомства – ознайомлення із завданнями, обов'язками, поведінка спокійна, поважна.

2. Етап „шторму” – прояв індивідуальності, виникнення ворожнечі між членами групи, боротьба за владу керівника, конфліктні ситуації, розподіл повноважень.

3. Етап приведення в норму – почуття єдності, прийняття індивідуальних характеристик людей, клімат підтримки.

4. Етап результативної роботи – рішення задач, почуття задоволення від виконаної роботи.

5. Етап розформування – підведення результатів, припинення діяльності.

Чинники, що впливають на ефективність робот групи:

1. Чисельність – 7 +(-) 2 (<5 – відповідальність дуже висока; > 9 – складність керування; 7 – щасливе число).

2. Склад – несхожі люди по способу мислення, ідеям, позиціям, характеру, найбільш ефективно працюють в групі.

3. Групові норми – культура поведінки, культура праці.

4. Єдність групи – міра тяжіння одних членів групи до інших.

5. Конфліктність – наявність у групі несхожих людей може призвести до конфліктів (але функціональних).

6. Статус члена групи – виконання специфічних функцій (голова, секретар, аналітик, генератор ідей, організатор, отримувач інформації, контролер).

2. Неформальна група – добровільне об'єднання людей для досягнення певної цілі (взаємодопомога, взаємо захист, спілкування інтереси).мають свого лідера, неписані правила, систему заохочень і санкцій.

Характеристики НГ:

1. Наявність соціального контролю – встановлення норм бажаної і небажаної поведінки (відторгнення у випадку невиконання).

2. Опір змінам – у випадку погрози існуванню групи.

3. наявність неформального лідера.

Негативні наслідки існування НГ в організації:

- негативний вплив на дисципліну;

- можливість конфлікту;

- поширення помилкової інформації (чуток, пліток);

- висування некомпетентних керівників;

- перешкоди по впровадженню нової техніки.

Керівник не повинен боротися з НГ, він повинен використовувати її для досягнення своїх цілей. Для цього:

а) визнати факт існування НГ;