Семінарське заняття з теми «Керівництво і лідерство»

1.Розкрийте сутність керівництва та визначте місце цього явища в процесі управління організацією. Поясніть, на яких категоріях ґрунтується феномен керівництва і чому? Розкрийте взаємозв’язок цих категорій.

2. Дайте характеристику формам влади: влада примусу, влада винагороди, законна влада, еталонна влада, експертна влада.

3. Розкрийте особливості різних підходів до керівництва, які відображають поведінку керівника та засоби впливу на підлеглих для досягнення поставленої мети.

4. Проведіть порівняльний аналіз основних стилів керівництва.

5. Особливості управління формальними та неформальними групами

СРС

Питання для закріплення та повторення вивченого

1. Дайте визначення понять «керівництво» і «лідерство». Проведіть порівняльний аналіз цих понять.

2. Категорії керівництва та їх характеристика.

3. В чому полягає «баланс влади», наведіть приклад.

4. Розкрийте взаємозв’язок категорій менеджменту «вплив», «потреби», «винагорода», «відповідальність».

5. Охарактеризуйте основні форми влади.

6. Проведіть порівняльний аналіз авторитарного, демократичного, ліберального стилів керівництва.

Теми рефератів та доповідей до теми «Теорії лідерства та стилі керівництва»

1. Підхід з позицій особистісних якостей людини

2. Підхід з позицій поведінки лідера

3. Дослідження К. Левіна

4. Концепція Д. Мак-Грегора (теорія Х та Y).

5. Система стилів Р. Лайкерта

6. Класифікація стилів лідерства Р. Блейка та Дж. Мойтон (управлінська решітка Блейка-Моутон).

7. Ситуаційний підхід до керівництва

8. Модель Ф.Фідлера

9. Теорія життєвого циклу П.Герсі та К. Бланшара

10. Модель «шлях - мета» Т. Мітчела і Р. Пауза.

11. Ситуаційна модель прийняття рішень Врума-Йеттона

Література з теми [9,12, 15-17]

Тема 10. Культура ділового спілкування.

1. Сутність та види ділового спілкування.

2. Особливості організації середовища спілкування.

3. Форми і функції спілкування.

4. Стратегія і тактика спілкування

Лекція 10.1

1. Спілкування – сукупність зв’язків і взаємодії індивідів, груп, спільнот, під час яких відбувається обмін інформацією, досвідом, уміннями, навичками і результатами діяльності.

Ділове спілкування визначається як специфічна форма контактів і взаємодії людей, які представляють не лише самих себе, а й свої організації. Воно включає обмін інформацією, пропозиціями, вимогами, поглядами, мотивацією з метою розв'язання конкретних проблем як всередині організації, так і за її межами, а також укладення контрактів, договорів, встановлення інших відносин між підприємствами, фірмами, організаціями.

Залежно від змісту у діловому спілкуванні можуть траплятися такі його взаємозв'язані види: товариське, приятельське, робоче, випадкове, професійне, формально-поверхове. Зрозуміло, що від виду ділового спілкування залежить зміст та відповідна поведінка сторін. Справжньою культурою ділового спілкування є уникнення приниження та образи партнера.

Фахівці поділяють спілкування на вербальне і невербальне.

Історично склалися два види вербального ділового спілкування: безпосереднє і опосередковане.

Безпосереднє спілкування — це мовне спілкування у найбільш розвиненому вигляді. Воно підкріплюється мімікою жестами, інтонацією тощо. По суті, в цьому виді спілкування вся людська сутність стає своєрідним його «знаряддям» Спілкування суттєво впливає на розвиток усіх потреб людини; в ньому завжди наявний комунікативний момент.

Виділяють наступні групи безпосереднього (прямого) вербального спілкування:

· індивідуальне монологічне (видача завдань підлеглим, оцінювання, критика (авторитарний стиль));

· індивідуальне діалогічне (комунікативний процес між комунікатором та реципієнтом у формі діалогу, зворотній зв’язок);

· групове монологічне (троє та більше осіб, оперативні наради, виступи (доповіді) перед колективом на зборах);

· групове діалогічне (колективне обговорення проблеми (демократичний стиль)).

Опосередковане спілкування виникло на основі безпосереднього. До нього відносять письмо (зауважимо: тут має місце втрата міміки, жестів, інтонації тощо), масові засоби інформування: газети, радіо, телебачення, книги, відео, комп'ютерна мережа, музичні записи тощо.

Невербальне спілкування – це передача закодованої інформації у вигляді жестів, міміки, поз та рухів тіла. Необхідно зауважити, що декодування невербальних символів має ґрунтуватись на розумінні етнічних, культурних та інших особливостей і відмінностей учасників комунікативного процесу..

Уся система спілкування впливає на розвиток як особистості, так і взаємин між людьми. Останнє особливо важливе, бо в процесі спілкування людина «присвоює» ті багатства, які створені і притаманні іншим, і водночас привносить у цей процес те, що вона має з власного досвіду. Невипадково говорять «3 ким поведешся, від того і наберешся».