1. Юридична відповідальність.
2. Соціальна відповідальність. Її переваги та недоліки.
3. Етика поведінки.
1. Юридична відповідальність – дотримання організацією конкретних законів і норм державного регулювання.
Види юридичної відповідальності:
1) дисциплінарна – робітник, що порушив трудовий правопорядок підлягає дисциплінарному покаранню при таких умовах: невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків, порушення правових норм організації. Застосування дисциплінарних санкцій – компетенція адміністрації організації – регулюється КзппУ.
2) матеріальна – робітник зобов'язаний компенсувати збитки організації в якій він працює, якщо він завдав їх своїми діями чи бездіяльністю. Адміністрація. Суд, КзппУ.
3) адміністративна – покарання з боку уповноваженого органа, якому працівник безпосередньо не підпорядкований у роботі (сан станція, пожежна). Кодекс про адміністративні правопорушення.
4) кримінальна – наступає у вчиненні злочину, що характеризуються як суспільно-небезпечні дії у вигляді активних протизаконних вчинків. Кримінальний кодекс, суд.
|
|
2. Соціальна відповідальність – добровільне реагування організації на соціальні проблеми суспільства.
Аргументи на користь соціальної відповідальності:
1. створення сприятливої для бізнесу довгострокової перспективи в розвитку (імідж, непряма реклама, стимулювання прибутку).
2. наявність ресурсів у бізнесу у вирішенні соціальних проблем.
3. моральне зобов'язання поводитися соціально відповідально.
4. очікування суспільством соціальних дій від бізнесу.
Аргументи проти соціальної відповідальності:
1. порушення принципу максимізації прибутку: направлення частин прибутку на соціальні потреби знижує надходження до держ. бюджету.
2. витрати на соціальну відповідальність приводять до росту цін (непрямому) на товари і послуги.
3. можливість зловживання при соц. відп. діях.
4. організація повинна займатися бізнесом, а держава соціальними питаннями.
В сучасному менеджменті, все ж таки, більше схиляються до того, що організація повинна реагувати на проблеми суспільства і вибирати такі соціальні програми, які в найбільшій мірі допоможуть тому оточенню, де функціонує організація. В той же час, коли організація стає перед проблемою виживання, то на першому місці буде стояти питання прибутку.
3. Етика – норми поведінки, сукупність загальноприйнятих юридичних та моральних правил, вимог, які людина ставить перед собою, або яких вимагає від неї оточення.
Етична поведінка – сукупність вчинків, дій людей, які відповідають нормам моралі, свідомості, порядку, що сформувався в суспільстві.
|
|
Неетична поведінка може бути обумовлена наступними факторами:
- конкурентна боротьба;
- прагнення великих прибутків;
- намагання досягнути мети організації будь-якою ціною;
- неетична поведінка партнерів;
- конфліктні ситуації в організації;
- невдалий вибір стилю керівництва.
Від виконання етичних норм залежить ділова репутація організації.
Організація може опинитися перед вибором: діяти етично і недоотримати потенційні прибутки чи досягати цілей будь-якими засобами.
Якщо організація планує свою діяльність у короткостроковому періоді, не орієнтується на перспективний розвиток, то діє за принципом „мета виправдовує засоби”.
Якщо організація прагне здобути стабільне середовище на ринку, забезпечити прибутковий бізнес в довгостроковій перспективі, то її дії будуть базуватися на дотриманні етичних норм.
В організаціях розробляються етичні кодекси, які визначають моральні цінності, принципи ділового етикету, правила поведінки працівників (виконання законів, чесність, справедливість, повага і т.п.).
Засоби для забезпечення етичної поведінки:
- запровадження етичних норм;
- створення комітетів з етики;
- стимулювання за етичну поведінку;
- навчання етичній поведінці.
Юридична відповідальність разом із соціальною є джерелом етичної поведінки, від якої залежить реалізація функцій, методів управління і якість управлінських рішень.