Свідчення до інвазивних втручань для отримання сперматозоїдів

Допоміжні репродуктивні технології

В лікуванні безпліддя

 

Запоріжжя, 2015

ВСТУП

БЕЗПЛІДНИЙ ШЛЮБ

РЕПРОДУКЦІЯ

БЕЗПЛІДДЯ В УКРАЇНІ

ДОПОМІЖНІ РЕПРОДУКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ДРТ В УКРАЇНІ

ЕВОЛЮЦІЯ ДРТ

1. Вступ

2. Хоріонічний гонадотропін

3. Пункція та аспірація фолікулів. Отримання ооцитів

4. Ультразвук і ЕКЗ

5. Перенесення ембріонів

6. Мікроманіпуляції. Допоміжний хетчинг

7. СУЗІ, ІКСІ, МЕЗА, ТЕЗЕ, ПЕЗА

8. Преімплантаційна діагностика спадкових захворювань

9. Клонування. Трансгенез. Генна терапія. Стовбурові клітини

БІОЕТИКА ТА ДРТ

ОПИС ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНЕ ЗАПЛІДНЕННЯ (ЕКЗ)

Поняття ЕКЗ включає

Необхідні умови для проведення ЕКЗ

Свідчення для проведення ЕКЗ

Протипоказання для проведення ЕКЗ

Об'єм обстеження подружньої пари перед проведенням ЕКЗ

Індукція суперовуляції

Довгий протокол

Довгий протокол з попереднім використанням оральних контрацептивів

Ультрадовгий протокол

Короткий протокол

Короткий протокол із попереднім використанням оральних контрацептивів

Комбінація СМЕР і гонадотропінів

Моніторинг розвитку фолікулів та ендометрія

Критерії завершення індукції суперовуляції і призначення ХГ

Пункція фолікулів і отримання ооцитів

Инсемінація ооцитів та культивування ембріонів

Перенесення ембріонів в порожнину матки

Підтримка лютеінової фази менструального циклу, що стимулюється

Діагностика вагітності ранніх термінів

Можливі ускладнення при проведенні ЕКЗ

Отримання і реєстрація сперми для проведення ЕКЗ

МЕТОДИ МІКРОМАНІПУЛЯЦІЙ

Ін'єкція сперматозоїда в цитоплазму ооциту (ІКСІ)

Хто може бути донором

Свідчення про ІКСІ

Методика проведення ІКСІ

Отримання та реєстрація сперматозоїдів для ІКСІ

Інвазивні методи отримання сперматозоїдів

Об'єм обстеження перед проведенням інвазивних втручань для отримання сперматозоїдів

Свідчення до інвазивних втручань для отримання сперматозоїдів

Протипоказання до інвазивних втручань для отримання сперматозоїдів

Ускладнення при інвазивних втручаннях для отримання сперматозоїдів

Розтин блискучої оболонки ембріона (хетчінг)

ДОНОРСТВО ГАМЕТ І ЕМБРІОНІВ

Донорство сперми

Як оцінити "якість" ембріонів

Технології консервації

Об'єм обстеження донорів сперми

Вимоги, що пред'являються до донорів сперми

Вимоги, що пред'являються до донорської сперми

Документація, необхідна для роботи банку донорської сперми

Отримання і реєстрація донорської сперми.

Донорство ооцитів

Донорська яйцеклітина

Донорами ооцитів можуть бути

Вимоги, що пред'являються до професійних донорів ооцитів

Вибір донора ооцитів

Свідчення для програми "Донорство яйцеклітин"

Документація, необхідна для роботи за програмою "Донорство ооцитів"

Програма "Донорство ооцитів"

Як проводиться ЕКЗ із використанням донорських клітин

Об'єм обстеження подружньої пари (реципієнтів)

Донорство ембріонів

Показання для проведення ЕКЗ з використанням донорських ембріонів

Протипоказання для проведення ЕКЗ з використанням донорських ембріонів

Обстеження реципієнтів

КРІОКОНСЕРВАЦІЯ ГАМЕТ І ЕМБРІОНІВ

Показання до проведення

Технологія заморожування

Технологія розморожування

Проблеми, пов'язані з процедурою

Кріоконсервація сперми

Кріоконсервація ооцитів і тканини яєчника

Кріоконсервація ембріонів

Кріоконсервація біологічного матеріалу, отриманого з яєчка або його придатка

ЕКСТРАКЦІЯ СПЕРМАТОЗОЇДІВ З ПРИДАТКА ЯЄЧКА (МЕЗА) АБО З ТКАНИНИ ЯЄЧКА (ТЕЗА)

СУРОГАТНЕ МАТЕРИНСТВО

Сурогатне материнство у світі і в Україні

Показання до "сурогатного" материнства

Об'єм обстеження "сурогатних" матерів

Штучна інсемінація спермою чоловіка/донора

Коли інсемінація проводиться

Використання сперми чоловіка

Використання сперми донора

Показання для проведення штучної інсемінації спермою донора

Показання для проведення штучної інсемінації спермою чоловіка

Протипоказання для проведення штучної інсемінації

Об'єм обстеження подружньої пари перед проведенням штучної інсемінації

Методика проведення штучної інсемінації

Можливі ускладнення при проведенні штучної інсемінації

ГЕТЕРОТОПНА ТРАНСПЛАНТАЦІЯ ОВАРІАЛЬНОЇ ТКАНИНИ

ПРЕІМПЛАНТАЦІЙНА ДІАГНОСТИКА СПАДКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Показання до преімплантаційної діагностики

Яким пацієнтам показано проведення генетичної діагностики

РЕДУКЦІЯ ПЛОДІВ ПРИ БАГАТОПЛІДНІЙ ВАГІТНОСТІ

Показання до редукції

Ускладнення після проведення процедури редукції

СИНДРОМ ГІПЕРСТИМУЛЯЦІЇ ЯЄЧНИКІВ

Етіологія

Патогенез

Групи жінок, у яких СГЯ виникає часто

Групи жінок з низьким ризиком виникнення СГЯ

Класифікація СГЯ за Шенкером і Вайнштейном

Лікування синдрому гіперстимуляції яєчників

Контроль клініко - лабораторних показників при СГЯ

Прогноз СГЯ

Профілактика СГЯ

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ І ПРИНЦИПИ ВЕДЕННЯ ВАГІТНОСТІ ПІСЛЯ ДРТ

ЧАСТОТА ПРИРОДЖЕНОЇ ПАТОЛОГІЇ ПРИ ДРТ

ЮРИДИЧНІ АСПЕКТИ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Право у ДРТ: проблеми і перспективи

Пріоритетні шляхи підвищення позитивних результатів ДРТ

 

Список скорочень, прийнятих в репродуктивній медицині

ВМІ - внутрішньоматкова інсемінація

ГІФТ - перенесення гамет у фаллопієву трубу

ГПД - генетична преімплантаційна діагностика

ДРТ - допоміжні репродуктивні технології

ЗІФТ - перенесення зигот у фаллопієву трубу

ЕКЗ - екстракорпоральне запліднення

ІКСИ - ін'єкція сперматозоїда у цитоплазму ооцита

ІО - індукція овуляції

ІСО - індукція суперовуляції

КІСО - контрольована індукція суперовуляції

МЕЗА - аспірація сперматозоїдів з придатка яєчка

ПЕЗА - черезшкірна аспірація сперматозоїдів з придатка яєчка

ПЛР - полімеразна ланцюгова реакція

ПЕ - перенесення ембріона (ів) в порожнину матки

СГЯ - синдром гіперстимуляції яєчників

ТЕЗА - аспірація сперматозоїдів з тканини яєчка

ШІ - штучна інсемінація

ШІСД - штучна інсемінація спермою донора

ШІСМ - штучна інсемінація спермою чоловіка

ФГІ - флуоресцентна гібридиізація in situ

ЕІФТ - перенесення ембріонів у фаллопієву трубу

 

ВСТУП

 

Всесвітня організація охорони здоров'я визначає ЗДОРОВ'Я як "стан повного фізичного, ментального і соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб".

Відсутність вагітності при регулярному статевому житті без контрацепції впродовж року і довше, визначуване як БЕЗПЛІДДЯ, різко знижує якість життя, часто формує комплекс неповноцінності, сприяє розвитку психологічної кризи в сім'ї, часто призводить до соціальної самоізоляції та, поза сумнівом, не може бути включене у визначення "Здоров'я". Враховуючи це, безпліддя, нарешті, було визнане захворюванням та, за рішенням комісії провідних світових експертів, було внесено в Міжнародну класифікацію хвороб 10-го перегляду (чоловіче безпліддя - XIV клас, N 46, жіноче безпліддя - XIV клас, N 97). Отже, безпліддя - хвороба, яку потрібно лікувати і, більше того, це хвороба, яка піддається лікуванню.

Унікальною особливістю цього стану є те, що, на відміну від переважної більшості хвороб, в лікувальний процес має бути залучений не один партнер, а подружня пара, як єдине ціле.

Термін в 1 рік, як показали найбільші дослідження, проведені ВОЗ, достатній для того, щоб можна було поставити діагноз безпліддя. Показано, що у 27% сімей, здорових в репродуктивному відношенні, вагітність настає в перші 3 місяці регулярного статевого життя без контрацепції, в наступні 7 місяців вагітність настає ще у 60% пар, у 10- 12%, що залишилися, - на 11- 12 місяці. Таким чином, якщо за цей час зачаття не сталося, це служить приводом для звернення до фахівця в області репродукції. Але, відповідно до рекомендацій Американського співтовариства репродуктивної медицини (ASRM), 1 рік - прийнятний термін для подружжя, якщо вік жінки не перевищує 35 років. Якщо вік дружини 35 - 39 років, то про безпліддя доцільно занепокоїтися за відсутності вагітності після закінчення 6 місяців відкритого подружнього життя. Для жінок старше 40 років, 3 місяці - достатній період для визначення того, що репродуктивне здоров'я вимагає перевірки і, можливо, лікування.

Чому ж безпліддя зустрічається так часто? Як не дивно, але коефіцієнт фертильності людини набагато вищий, ніж у багатьох інших ссавців. Наприклад, жінка стає здатною до зачаття і виношування вагітності з 13- 14 років (з появою перших менструацій). Період репродуктивного життя може тривати до 40 - 50 років. Чоловік може бути фертильним і в украй літньому віці. До того ж у людини вагітність може наставати впродовж усього року, а не тільки в певні сезони, як у багатьох ссавців.

Але, навіть з урахуванням усього вищесказаного, процес зачаття занадто складний і складається з багатьох етапів. Для того, щоб сталося запліднення і почалася вагітність, сотні гормональних, хімічних, ферментативних і фізичних процесів повинні статися в певній послідовності. Коротко кажучи, сперматозоїд повинен утворитися в яєчку, дозріти в придатку яєчка, пройти по сім'явивідних протоках, потрапити в піхву, проникнути через канал шийки матки, продовжити шлях через порожнину матки в маткову трубу, просунутися до далекого відділу труби, де повинен зустрітися з яйцеклітиною. Яйцеклітина, у свою чергу, також повинна дозріти в яєчнику, повинна статися овуляція (вихід яйцеклітини з яєчника), після чого статева клітина потрапляє до ампулярнго відділу маткової труби, де і відбувається запліднення. Після цього ембріон пересувається по матковій трубі у напрямі матки. Після потрапляння в порожнину матки відбувається імплантація ембріона і починається наступний етап вагітності.

Відповідно, будь-яке порушення на будь-якому з цих етапів може зруйнувати цей довгий ланцюг. Усім цим обумовлене те, що вірогідність настання вагітності у абсолютно здорової в репродуктивному відношенні молодої сімейної пари не перевищує 20 - 22% на один менструальний цикл.

Таким чином, безпліддя є дуже складною комплексною проблемою, яка може мати безліч причин і задіювати обох з подружжя.

Враховуючи складність і багатогранність цієї хвороби, для вирішення ситуації слід звертатися до фахівців в області лікування безпліддя - репродуктологам. Високий професіоналізм лікарів цієї вузької спеціальності дозволяє домагатися лікування безпліддя у великому відсотку випадків.

 

БЕЗПЛІДНИЙ ШЛЮБ

 

Безпліддя є воістину всесвітньою проблемою, оскільки зустрічається в усіх країнах світу без виключення. Відповідно до даних ВООЗ від безпліддя в усьому світі страждає 60 - 80 млн. людей. У різних країнах 13 - 19% подружніх пар, тобто кожна 6-8 сім'я стикаються з проблемами в настанні вагітності. Наприклад, тільки в США щорічно лікування безпліддя проходить 5-6 млн. сімейних пар. У Запорізькій області 18% подружніх пар стикаються з проблемою безпліддя.

В останні десятиліття в розвинених країнах світу росте кількість подружніх пар, що зіткнулися з цією проблемою. По суті, в цьому простежується певна закономірність: незмінні супутники життєвого темпу, що весь час зростає, і глобального прогресу - стрес і техногенні екологічні катастрофи - змінюють стиль життя, в першу чергу жінки, знижують резмстентність її організма. Як результат, зростають: соматична патологія, у тому числі психосоматична, захворюваність інфекціями, що передаються статевим шляхом, кількість абортів і число ендокринних порушень, що позначаються на репродуктивній функції жінки.

Не дивлячись на те, що проблема безпліддя глобальна, така, що виходить навіть за рамки державної, вирішувати її необхідно індивідуально в кожному окремо взятому випадку.

Україна відноситься до однієї з неблагополучних в демографічному відношенні країн світу. Головними причинами депопуляції є зниження народжуваності і підвищення смертності, пов'язані як з економічними, так і екологічними чинниками. Дія на організм людини мутагенних чинників довкілля і виробництва, що особливо виражено після аварії на Чорнобильській АЕС, чинить потужний вплив на репродуктивну систему людини. Безпліддя в шлюбі стало великою медико-соціальною проблемою нашої сучасності. Згідно з медичною статистикою, 20% усіх подружніх пар не мають природної здатності до народження дитини. Це означає, що сьогодні кожна п'ята сім'я в Україні безплідна. Разом з тим час якраз саме проблема безпліддя зараз найбільшою мірою піддається корекції, завдяки успіхам репродуктивної медицини і розвитку ДРТ. Безпліддя, пов'язане з гормональними причинами, часто успішно піддається лікуванню замісними гормональними засобами. Іноді безпліддя, яке пов'язане з порушенням прохідності маткових труб і спайками в органах малого тазу жінки, також піддається лікуванню за допомогою лапароскопії. Але при чоловічому чиннику безпліддя існують деякі випадки, при яких ані оперативне, ані традиційні методи лікування не дають бажаного результату.

Методами лікування безпліддя є: медикаментозна корекція гормональних, імунологічних порушень, хірургічне лікування трубного і перитонеального безпліддя, інсемінація спермою донора і інші.

Метод ЕКЗ відноситься до методів допоміжних репродуктивних технологій, які використовуються у разі, якщо лікування безпліддя засобами "першої лінії" не приносить результатів.

 

РЕПРОДУКЦІЯ