СУЗІ, ІКСІ, МЕЗА, ТЕЗА, ПЕЗА

Хоча для багатьох пацієнтів з чоловічим чинником безпліддя ЕКЗ виявилося досить ефективним, було встановлено, що при зниженні кількості активно рухливих сперматозоїдів в еякуляті меньше 4 млн, частота настання вагітності після ЕКЗ різко знижується. Були зроблені спроби поліпшення частоти фертилізації у випадках вираженої астено - і/або олігозооспермії шляхом введення сперматозоїдів під зону пелюціда (СУЗІ - SUZI). Проте ефект був мінімальний. Ще в середині 90-х років була зроблена спроба введення сперматозоїдів прямо в ооцити і тоді ж вона продемонструвала повну неефективність цієї мікроманіпуляції (ІКСІ, ICSI). Лише через 10 років повторили ці спроби і отримали частоту настання вагітності, порівнянну із звичайним ЕКЗ. Тоді ж була зрозуміла причина драматичної невдачі, такої, що затримала розвиток ІКСІ на 10 років. Виявилось, що недостатньо гострий інструмент - голка, що несе сперматозоїд, - не проникаєв ооплазму, а через еластичність мембрани, що покриває її, відсовує її, і у результаті чоловічі статеві клітини опиняються просто під блискучою оболонкою, а не всередині ооциту. Була розроблена спеціальна техніка виготовлення інструментів і проведення ін'єкції (з контрольним всмоктуванням ооплазми) для того, щоб забезпечити дійсне проникнення сперматозоїда в ооцит. Після відпрацювання безлічі нюансів (знерухомлення сперматозоїдів, орієнтація ооциту відносно голки у момент ін'єкції і т.і.) виявилось, що навіть при найважчих формах чоловічого безпліддя за наявності лише одиничних сперматозоїдів в усьому еякуляті,частота настання вагітності після ІКСІ навіть перевищує таку після звичайного ЕКЗ.

Більше того, стало зрозуміло, что при обструктивній олігоастеноспермії проведення ІКСІ можливе і з використанням клітин, отриманих шляхом біопсії яєчка чи його придатка. В наш часна відміну від відкритої біопсії надають перевагу чрезшкіряній тонкоголчастій біопсії, що отримала назву ПЕЗА. Дослідники зробили спробу ІКСІ при необструктивній формі астено-/олігозооспермії шляхом введення в ооцит незрілих статевих клітин - круглих та продовгуватихсперматид. В літературі чимало інформації про успішний результат таких спроб.

З моменту активного впровадження ІКСІ практично відпала необхідність в донорській спермі. Число чоловіків, у яких не можуть бути отримані статеві клітини для проведення ІКСІ і доводиться удаватися до донорської сперми, не перевищує 2% від усього числа чоловіків, які страждають на безпліддя.

Таким чином, ІКСІ дозволила мати генетично рідних дітей навіть чоловікам з украй важкими формами безпліддя. Проте останні знахідки говорять про високу частоту генетичної патології у таких чоловіків і високий ризик передачі цієї патології потомству. Тому питання про лікування чоловічого безпліддя в цілому доки не можна вважати закритим.

Преімплантаційна діагностика спадкових захворювань

Найбільшим досягненням ДРТ є преімплантаційна генетична діагностика. У цьому випадку метою ДРТ є не лікування безпліддя, а доступ до зародкових клітин. Існує два варіанти ПГД: з біопсією ембріона і з біопсією полярного тільця. Число показань для ПГД неухильно зростає. Якщо кілька років тому це були п'ять захворювань, то сьогодні в світі вже виконана ПГД з 18 спадкових захворювань. Більш того, в Чиказькому інституті репродуктивної генетики групою Ю. Верлінського виконана унікальна процедура по ПГД, що переслідувала відразу дві мети: відбір ембріона, з одного боку вільного від гена анемії Фанконі, а з іншого - ідентичного за генами гістосумісності з сестрою ще ненародженої дитини для пересадки їй стовбурових клітин пуповинної крові. В даний час така операція виконана, народився здоровий хлопчик, і лікування дівчинки, яка страждає на анемію Фанконі і перебувала в стані предлейкозу, успішно завершено. Тією ж групою проведено ПГД хвороби Альцгеймера в родині, де клінічний прояв цієї хвороби починався у її членів вже з 35-40 років.

ПГД хромосомних порушень здійснюється у пар, які за віком відносяться до групи високого ризику народження дітей з анеуплоїдією, - трисомією по 13, 18, 21 і іншим хромосомам. Тим самим ПГД може розглядатися як метод альтернативний, якому надається перевага в пренатальній діагностиці, оскільки дефектний ембріон не переноситься в матку матері, що виключає необхідність в наступному перериванні вагітності.