Особливості перебігу і принципи ведення вагітності після ДРТ

Багатопліддя розглядається як ускладнення ДРТ. У програмах ДРТ вірогідність вагітності двійнятами і трійнею набагато вище, ніж при спонтанній вагітності. Ектопічні вагітності також є ускладненнями, їх особливістю є такі рідкісні при спонтанних вагітностях форми, як гетеротопічна вагітність (поєднання двох і більше різних локалізацій плідних яєць) і вагітності в кутах маткових труб.

Невиношування представляє серйозну проблему вагітностей, що наступили в результаті подолання безпліддя методами ДРТ. Загальна частота втрат через викидні різних термінів і вагітності, що завмерли, досягає 25-30%.

Несприятливому результату вагітності в цій групі жінок сприяє цілий ряд обтяжуючих чинників:

- висока частота багатопліддя;

- пізній репродуктивний вік жінок;

- тривале безпліддя;

- обтяжений гінекологічний анамнез;

- супутні соматичні захворювання і ІПСШ;

- супутня аутоімунна патологія;

- індукція суперовуляції.

Об'єм і тривалість підтримувальної гормонотерапії, що починається зазвичай після аспірації ооцитов, варіює залежно від форми безпліддя, характеру супутньої гінекологічної і ендокринної патології, віку вагітної. Для гормональної підтримки вагітності, за показаннями, використовуються препарати естрогену і прогестерону. За наявності кров'яних виділень із статевих шляхів і УЗ-ознак часткового відшарування хоріону призначаються препарати естрадіолу в дозі 50-150 мкг/добу з поступовим зниженням дози препарату і його відміною до кінця I триместра. Компанії-виробники естрогенних препаратів нерідко вказують вагітність як протипоказання для їх використання. Клінічний досвід застосування естрогену при вагітності налічує декілька десятиліть, є сотні вітчизняних і зарубіжних публікацій, що свідчать про необхідність і безпеку застосування естрогену для збереження вагітності, в програмах донорства ооцитів і сурогатного материнства.

Вік - найбільш важливий чинник, що впливає на шанси народження дитини в циклах ЕКЗ, в яких використовується власна клітина.

Серед жінок до 30-ти років показники вірогідності, як настання вагітності, так і пологів є порівняно стабільними. Проте, обидва показники для жінок, що знаходяться у віці більше 35-ти років, мають стійку тенденцію до падіння зі збільшенням віку.

Відсоток успіх, зменшується з кожним роком і стає надзвичайно низьким для жінок старших за 40 років.

Середній відсоток настання вагітності для цієї вікової категорії складає 22%. Відсоток пологів - близько 15%. Цей показник неухильно падає зі збільшенням віку. Він складає близько 5% для 43-річних жінок і 2% - для жінок старших за 43 роки.

Слід зазначити, що жінки старше за 40 років мають великі шанси на успіх у разі використання ЕКЗ з донорською клітиною.

Вік жінки впливає не лише на шанси настання вагітності при використанні власної клітини, але і на вірогідність мимовільного переривання вагітності.

В середньому цей показник складає менше 15% для жінок молодше за 34 роки.

Показник зростає, починаючи з віку 35 років, і досягає значення 29% до 40 років і 48% - до 43. Відсоток викиднів серед жінок, які отримали вагітність при використанні ЕКЗ зі своєю клітиною, близький до відсотка викиднів серед жінок, які отримали вагітність у природний спосіб.

Шанси жінки на досягнення успіху із самого початку ЕКЗ циклу до вагітності і народження дитини (при використанні власних клітин) зменшується на кожній стадії ЕКЗ циклу і зі збільшенням її віку.

-Відповідно до того, як жінка стає старшою, вірогідність успішної відповіді яєчників на стимуляцію і досягнення стадії пункції яєчників зменшується.

- Відповідно до віку жінки цикли, доведені до стадії перенесення ембріонів, з меншою вірогідністю можуть досягти стадії пункції.

- Відсоток циклів, доведених до стадії настання вагітності, також зменшується з віком.

- Відповідно до віку жінки цикли, доведені до настання вагітності, мають меншу вірогідність завершитися пологами.

Донорство ооцитів

За допомогою пункції яєчників у жінки-донора вилучають яйцеклітини, запліднюють їх спермою чоловіка пацієнтки і переносять ембріони в порожнину матки пацієнтки. Таким чином, жінка, що вдалася до програми з використанням донорських яйцеклітин, не є біологічною матір'ю дитини, яку їй належить виносити. В той же час, її чоловік є батьком дитини, оскільки передбачається, що при донорстві ооцитів використовується його сперма. "Передбачається", оскільки трапляється так, що використовують донорську сперму, але такі програми правильніше називати "донорством ембріонів".

З яйцеклітин, що виробляються організмом жінки старшої вікової категорії, утворюються ембріони, які насилу імплантуються, і вагітність частіше уривається, якщо вона настає.

Внаслідок цього допоміжні репродуктивні технології з використанням донорства ооцитів стають частішим явищем серед жінок старшого віку, ніж серед молодих пацієнток.

Здатність заплідненої клітини імплантуватися значною мірою залежить від віку жінки, у якої отримана ця клітина. Як правило, вік донорів клітин знаходиться в діапазоні від 20-ти до 30-ти.

Таким чином, відсоток пологів із загальної кількості перенесень ембріонів, отриманих з донорських клітин, дуже несуттєво варіюється залежно від віку реципієнток. Цей показник в середньому склав 43%. На відміну від циклів з донорськими клітинами відсоток пологів в циклах, проведених з використанням власних клітин, стабільно падає у міру збільшення віку пацієнток.