Повоєнна відбудова та хрущовська «відлига»

Повоєнна відбудова. Україна постраждала під час війни: зруйновано 714 міст, понад 28 тис. сіл. Демографічні втрати становили майже 9-12 млн. чол., загинув кожен шостий житель. Одним із наслідків війни стало тимчасове посилення ознак державності УРСР, зокрема:

1. У лютому-березні 1944 р. в Україні було створено наркомат закордонних справ. Це дозволило Україні 26 червня 1945 р. на конференції Об'єднаних Націй у Сан-Франциско, як державі-засновниці, підписати Статут 00Н. Також у 1948-1949рр. УРСР була непостійним членом Ради Безпеки ООН, із 1945р. – член ЮНЕСКО, із 1957р. - член МАГАТЕ. Однак самостійність України була чисто умовною, оскільки вона не мала жодного посольства в зарубіжних країнах.

2. Було створено державну символіку республіки - Державний герб УРСР, Державний прапор УРСР (двоколірний: верхня частина на дві третини ширини полотнища була червоною, а нижня мала світло-блакитний колір) і Державний гімн УРСР.

Ще одним із наслідків перемоги СРСР в Другій світовій війні завершення об'єднання українських земель, зокрема:

1. 16 серпня 1945 р. було підписано радянсько-польський договір про державний кордон. Нова лінія кордону проходила по «лінії Керзона», тобто до Польщі переходила значна частина українських етнічних земель (Надсяння, Лемківщина, Холмщина, Підляшшя).

2. 29 червня 1945 р. чехословацький уряд підписав договір із СРСР про злиття Закарпатської України з УРСР.

3. 10 лютого 1947 р. підписано радянсько-румунський договір, який юридично зафіксував кордони України в рамках радянсько-румунської угоди 28 червня 1940 р.

Нове розмежування кордонів супроводжувалося масовим переселенням населення. У 1944-1946 рр. до Польщі переселилося майже мільйон чоловік поляків та євреїв, а до України переїхало 520 тис. українців.

Промисловість. На 1945р. УРСР виробляла (у порівняні до 1940р.) – 36% вугілля, 20% електроенергії, 17% чавуну, 15% сталі. Закон про п'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства СРСР передбачав відновлення важкої промисловості, транспорту, енергетики. Виробництво товарів народного споживання, науку та культуру асигнувались за так званим залишковим принципом. В цілому, відбудову промисловості закінчили до 1950р.

Сільське господарство. Особливо значні труднощі переживало сільське господарство, оскільки 80% колгоспників складали жінки. Внаслідок несприятливих природних умов: посуха, неврожай у південних областях УРСР у 1946р. розпочався голод і від нього померло близько 1 мли чоловік, майже 3 млн хворіли на дистрофію, анемію. Основним засобом існування селянства залишалися підсобні господарства, та умови для їхнього розвитку були несприятливими. Так, податок на городні культури був у 7,5 рази вищий, ніж на зернові, оподатковувались фруктові дерева, кущі ягідників.

У 1947р. було відмінено карткову систему та проведено грошову реформу, що викликало зростання цін більш ніж у тричі.

Радянізація західних областей України. Радянізація економічного життя західних областей здійснювалась за «старим сценарієм» - колективізація, індустріалізація, культурна революція. Діячів присилали з Сх. України - 15 тис. партапаратчиків, 44 тис. вчителів, 20 тис. кваліфікованих робітників. Було збудовано 2,5 тис. промислових підприємств, головним чином у нафтовій, деревообробній, машинобудівній, приладобудівній, хімічній, електротехнічній промисловостях. На 1950 р. були колективізовані всі селянські господарства Галичини, Буковини й Закарпаття.

Одним із етапів культурної революції була ліквідація УГКЦ. Радянське керівництво ініціює «саморозпуск» УГКЦ 8 березня 1946 р на Львівському церковному собору, який проводив єпископ Гавриїл Костельник.

Масова колективізація, депортації населення, репресії проти мирних жителів, заборона УГКЦ спричинили посилення збройного опору ОУН-УПА. У 1945-1946 рр. боротьба УПА з органами МВС-МДБ, військами, винищувальними загонами та групами самозахисту («яструбки») з місцевих активістів досягла апогею. У боях загинуло 30 тис. радянських діячів та 25 тис. військових, також 57 тис. повстанців. Було репресовано майже 500 тис. чол. та у східні регіони було депортовано 230 тис. чол.

28 березня 1947р. упівці вбили заступника міністра оборони Польщі К. Сверчевського. У відповідь 28 квітня 1947 р. розпочалася горезвісна операція «Вісла» (квітень-жовтень 1947р.), яка передбачала виселення всіх українців, що мешкали у Південно-Східній Польщі до північних та західних польських земель. Було депортовано 140 575 українців.