double arrow

Ускладнення виразкової хвороби шлунку.


Найбільш частими ускладненнями являються шлунково-кишкова кровотеча, яка може спостерігатись на початку захворювання і бути одинокою із перших його ознак. Причиною кровотечі може бути фізичні та емоційні перенапруження, порушення дієтичного режиму, прийом деяких лікарських препаратів (саліцилати, цитостатики). Кровотечі передує посилення болі в животі. Деколи спостерігається кровава блювота та дьогтьоподібний стул. Відмічається головокружіння, загальну кволість, сонливість. Наростає блідість шкіри, кишкові випорожнення мають темний колір. Розвивається анемія.

Стеноз приватника – одного із частих ускладнень виразкової хвороби у дітей . В зв’язку з затримку їжі в шлунку відбувається його розширення з поступовим розвитком інтоксикації. Найбільш характерна блювота їжею на передодні, посилення перистальтики шлунку, особливо при пальпації.

Перфорації виразки шлунку або дванадцятипалої кишки період передує фізичне напруження. В ряді випадків перфорація відбувається на фоні загострення захворювання. Виникає різка біль в епігастральній області і правому підребер’ї, супроводжується кровавою блювотою і кишковою кровотечею, часто - розвитком шокового стану. При пальпації живота відмічається різка болючість в епігастральній області та пілородуаденальній зоні, напруження м’язів, зниження печінкової тупості. Поступово розвивається картина гострого перитоніту.




Пенетрація в дитячому віці розвивається рідко, як правило на фоні тяжкого рецидивуючого перебігу виразкової хвороби. Супроводжується нападами різкої болі в животі з іррадіацією в спину, нудотою, блювотою, яка не приносить полегшення.

 


№ п/п Нозолічні форми Шифр МКХ-10 Перелік діагностичних обстежень Обсяг лікувальних заходів Критерії якості (результати лікування) Середня тривалість лікування (дн)
1. Виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки К25 К26 1. Заг.ан.крові. 2.Заг.ан.сечі. 3.Копрограма. 4.Дослідження секреторної функції шлунку (Рн-метрія) 6. Визначення Н.р 7. Реакція Грегерсена (в аналізі копрограми) 8.Біопсія слизової шлунку (за показами). 9. Консультація спеціалістів (по показанням). 1. Дієта стіл №1а-1б – 5-6 днів, потім 1,5 2. антибактеріальні препарати (класична потрійна схема): колоїдний субцитрат вісмуту (де-нол) – 4 мг/кг на добу; амоксицилін (флемоксін-солютат) – 25 мг/кг або клатримоміцин (клацид) – 7,5 мг/кг (мах 500 мг на добу); фуразолідон 20 мг/кг, омепразол – 0,5 мг/кг. 3. Анти секреторні препарати (блокатори Н2 гістамінових та мускарінових рецепторів). ІПП-омепразол (лосек, омез, осиз та ін..), рабепразол (парієт), нексіум в дозі 0,5 мг/кг на добу в 1-2 прийоми протягом 2 – 2,5 тижні. Блокатори Н2 гістамінових рецепторів – ранітідін (зантак, зоран, ранісан) по 2 – 8мг/кг на добу. Фамотідін (квамател, фамсан, фамотел) 1-2 мг/кг на добу в 2-3 прийоми протягом 2-3 тижнів. 4. При зниженні кислотності – захисна терапія: капустяний сік по 80 – 150 мл зр на день за 30 хв.до їжі; абомін (ацидин –пепсин) по 0,5 – 1 т 2-3р до або під час їжі протягом 2-3 тижнів; плантаглюцид – по 0,5 – 1,4 л на ¼ склянки води 3 рази на день за 30 хв до їжі протягом 2-3 тижнів. 5. Цитопротектори: смекта 0,5 – 1 п 2-3 р на день за 30 хв – 1 год до їжі, Сократ гель 1-2 г на добу в 2 прийоми за 30 хв – 1 год до їжі, лисвірітон 0,05 – 0,1г 3 р на день до їжі; біогастрон (дуогастрон, вентроксол) по 0,05 3 рази на день, далі через 1 тиждень – 0,5 дози ще 2-3 тижні; деларгін – в/м по 0,001 г (1мг) – 1-2 р на день 10-14 днів. 6. Препарати, що діють на нейрогуморальну регуляцію (центральні холінолітики, гангліоблокатори). 7. Фітотерапія (шлунково-кишкові збори, обліпихова олія та ін.). 8. Фізіотерапевтичне лікування: індуктотерапія, НВЧ-терапія, мікрохвильова терапія, електрофорез зі спазмолітинами, новокаїном, магнітотерапія, теплолікування (парафінові та озокеритові аплікації). Відсутність больового та диспепсичного синдромів. Нормалізація Н.Р. За даними морфології зменшення активності запального процесу.

 



 








Сейчас читают про: