double arrow

У розгляді адміністративних скарг в органах внутрішніх справ беруть участь 4 види суб'єктів.


До першого виду (суб'єкти, що звертаються) належать особи, скарги яких розглядаються і стосовно них приймаються рішення. Це дієздатні громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають на території держави на законних підставах (якщо інше не передбачено міжнародними договорами), звернення яких не підпадають під дію ст. 8 «Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню» Закону України «Про звернення громадян». Відповідно до цієї статті, письмове звернен­ня без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонім­ним і розгляду не підлягає. Не розглядаються повторні звернення одним і тим самим органом від одного і того самого громадянина з одного і того самого питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, тер­міни розгляду яких передбачено ст. 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Рішення про припинення розгляду тако­го звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

Загальними особливостями статусу суб'єктів, що звертаються, є:

по-перше, обов'язок виконати низку вимог. Так, у скарзі має бути за­значено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, ви­кладено суть порушеного питання. Вона повинна адресуватися органу внутрішніх справ або посадовій особі органу внутрішніх справ;

по-друге, обов'язок нести відповідальність за протиправний характер змісту скарги. Так, подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого само­врядування, об'єднань громадян та їхніх посадових осіб, керівників та ін­ших посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, заклики до розпалювання національної, расової, релігій­ної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством;

по-третє, виділення у їх масиві чотирьох груп:

а) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної вій­ни. Скарги даної групи громадян розглядаються першими керівниками органів внутрішніх справ особисто;

б) громадян, які мають встановлені за­конодавством пільги. їх скарги розглядаються у першочерговому порядку;

в) військовослужбовці і члени їх сімей. Скарги військовослужбовців, а та­кож членів їхніх сімей вирішуються в МВС у термін до 15 днів від дня їх надходження, а в інших органах внутрішніх справ — невідкладно, але не піз­ніше ніж через 7 днів;

г) народні депутати України, депутати сільських, се­лищних, міських рад. Скарги народних депутатів України, а також депутатів сільських, селищних, міських рад вирішуються протягом 10 днів (не біль­ше), а такі, що не потребують додаткової перевірки, — невідкладно. їх роз­гляд береться під особливий контроль. Про наслідки вирішення скарги керівник органу внутрішніх справ повідомляє депутата.




До другого виду (суб'єкти, що розглядають звернення) належать суб'єкти, що розглядають звернення і приймають рішення. Ними є ком­петентні особи органів внутрішніх справ. Загальною особливістю статусу цих суб'єктів є те, що вони не можуть відмовити у прийнятті та розгляді скарги. Закон України «Про звернення громадян» (ст. 7) встановлює, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому поряд­ку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Законодавець особливо підкреслює, що забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Посадові особи органів внутрішніх справ при розгляді скарг грома­дян зобов'язані уважно вникати в їх суть, у разі потреби вимагати у ви­конавців матеріали їх перевірки, направляти працівників на місця для перевірки викладених обставин, вживати інших заходів для об'єктивного вирішення поставлених автором питань, з'ясування й усунення причин та умов, які спонукають авторів скаржитись.

Щодо кожної скарги посадова особа не пізніше ніж у п'ятиденний термін має прийняти одне з таких рішень:



а) прийняти скаргу до свого провадження. Посадова особа, визнавши скаргу такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити своєчас­не і правильне виконання прийнятого рішення;

б) передати на вирішення в підпорядкований чи інший орган внут­рішніх справ;

в) надіслати за належністю до іншого відомства, якщо питання, пору­шені у скарзі, не входять до компетенції органів внутрішніх справ. Якщо питання, порушені в одержаній органом внутрішніх справ скарзі, не вхо­дять до його повноважень, вони не пізніше ніж у п'ятиденний термін пе­ресилаються цим органом за належністю. Якщо у скарзі поряд з питан­нями щодо компетенції органів внутрішніх справ порушуються питання, які підлягають розв'язанню в інших органах управління, то не пізніше ніж у п'ятиденний термін до цього відомства надсилається копія скарги або витяг з неї. Про прийняття таких рішень сповіщається заявник.

До третього виду (допоміжні суб'єкти) належать особи, які сприя­ють прийняттю обгрунтованих рішень. Чинне законодавство не містить спеціального переліку таких осіб. Водночас аналіз Закону України «Про звернення громадян» свідчить, що такими особами є адвокат, представ­ник трудового колективу, представник організації, який здійснює право-захисну функцію (ст.18), особи, з вини яких було допущено порушення (ст. 19), особи, які надають інформацію компетентним органам у ході пе­ревірки звернень відповідно до вимог статей 15 і 19. Особливістю цієї групи суб'єктів є те, що компетенція допоміжних суб'єктів реалізується на другій стадії провадження — стадії розгляду скарги.

До четвертого виду (патронатні суб'єкти) належать особи, які пода­ють скарги в інтересах громадянина за його уповноваженням. Особливі­стю даної групи суб'єктів є те, що компетенція патронатних суб'єктів реа­лізується на першій стадії провадження — стадії подання скарги. До пат­ронатних суб'єктів належать: законні представники неповнолітніх та не­дієздатних осіб, трудові колективи, правозахисні організації, інші упов­новажені особи.

Громадянин, який звернувся зі скаргою до органів внутрішніх справ, має право:

— особисто викласти аргументи особі, яка перевіряла заяву;

— брати участь у перевірці поданої скарги;

– знайомитися з матеріалами перевірки

Крім випадків, коли вони одержані внаслідок проведення оперативно-розшукових за­ходів, з яких випливає причетність заявника чи його родичів до вчинення злочинів, або іншої інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам держави, а також інших випад­ків, передбачених Законом України «Про державну таємницю».

— подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає скаргу;

— бути присутнім при розгляді скарги;

— користуватися послугами адвоката чи представника трудового ко­лективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

— одержати письмову відповідь про результати розгляду скарги;

— висловлювати усно чи письмово вимогу щодо додержання таємни­ці розгляду скарги;

— вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом по­рушень встановленого порядку розгляду скарг.

Керівники та інші посадові особи органів внутрішніх справ, які ком­петентні приймати і розглядати скарги, в межах своїх повноважень зо­бов'язані:

— об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти скарги;

— на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповід­ного органу, що розглядає його скаргу;

— скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, пе­редбачених законодавством України;

— невідкладно вживати заходів щодо припинення неправомірних дій;

— виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

— забезпечувати поновлення порушених прав;

— забезпечувати реальне виконання прийнятих у зв'язку зі скаргою рішень;

— письмово повідомляти громадянина про результати перевірки скарги і суть прийнятого рішення;

— вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків;

— вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення;

— на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;

— у разі визнання скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскар­ження прийнятого за нею рішення;

— не допускати безпідставної передачі розгляду скарг іншим органам;

— особисто організовувати та перевіряти стан розгляду скарг громадян;

— вживати заходів щодо усунення причин, що породжують скарги;

— систематично аналізувати та інформувати населення про хід робо­ти з розгляду скарг.

За результатами перевірки скарги складається мотивований висно­вок, який має містити об'єктивний аналіз зібраних матеріалів. Якщо під час перевірки виявлено порушення прав громадян, недоліки в діяльності органів внутрішніх справ, зловживання посадових осіб владою або службовим становищем, то у висновку слід зазначити, яких конкретно заходів вжито щодо усунення цих порушень і покарання винних. Висновок під­писується особою, яка проводила перевірку, і затверджується керівником органу, підрозділу внутрішніх справ.

Скарга вважається вирішеною, якщо розглянуто всі поставлені пи­тання, вжито необхідних заходів і заявникам дано вичерпні відповіді.

Відповідь за результатами розгляду скарги в обов'язковому порядку дається тим органом, який її отримав і до компетенції якого входить роз­в'язання порушених питань. Вона підписується керівником органу внут­рішніх справ.

У разі задоволення скарги орган внутрішніх справ або посадова осо­ба, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовує йому завдані матеріальні збитки, пов'язані з поданням і роз­глядом скарги, витрати на проїзд до місця розгляду скарги на вимогу від­повідального органу і втрачений за цей час заробіток. Спори про стяг­нення витрат розглядаються в судовому порядку.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у скарзі, дово­диться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскар­ження прийнятого рішення. При цьому вказуються вжиті заходи або на­водиться причина відмови в задоволенні скарги. На прохання громадян їм роз'яснюється порядок оскарження прийнятого рішення.

Діловодство, пов'язане зі скаргами громадян в органах внутрішніх справ, внутрішніх військах, вищих закладах освіти, установах, організаці­ях і на підприємствах системи МВС України ведеться окремо від інших видів діловодства і покладається на спеціально призначених для цього посадових осіб. Усі скарги, що надійшли від громадян централізовано, реєструються в управлінні справами (секретаріаті, канцелярії) у день їх надходження. У цих підрозділах вони обліковуються і зберігаються окре­мо від інших документів. Категорично заборонено формування і збері­гання справ за скаргами у виконавців.

Результати роботи зі скаргами систематично (не менше одного разу на квартал) аналізуються й узагальнюються. Це дає змогу своєчасно ви­являти причини, що призводять до порушення прав і інтересів громадян, вивчати громадську думку, вдосконалювати роботу органів внутрішніх справ. Особлива увага звертається на усунення причин, які викликають повторні та колективні скарги, а також змушують громадян звертатися до центральних органів влади, редакцій газет і журналів з питань, які мо­жуть і мають розв'язуватися органами внутрішніх справ на місцях.

Порядок ведення діловодства, пов'язаного зі зверненнями, які містять відомості, що становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється законом, визначається спеціаль­ними нормативно-правовими актами.

За результатами аналізу і узагальнення складається довідка, огляд або інформаційний лист з конкретними пропозиціями керівництву щодо подальшого вдосконалення організації роботи зі скаргами. Ці документи використовуються у разі перевірки роботи підлеглих підрозділів, розроб­ки заходів щодо поліпшення охорони правопорядку, вдосконалення опе­ративно-службової діяльності органів внутрішніх справ.

Важливою функцією керівництва органу внутрішніх справ є контро­лювання роботи зі скаргами громадян. При цьому особлива увага зверта­ється на строки та повноту розгляду порушених питань, об'єктивність перевірки скарг, законність і обрунтованість прийнятих за ними рішень, своєчасність їх виконання і направлення відповідей заявникам.

За розглядом скарг, які заслуговують на особливу увагу, встановлю­ється контроль. Крім цих контролюються також скарги:

а) з питань бо­ротьби зі злочинністю і охорони громадського порядку;

б) щодо недоліків у роботі органів внутрішніх справ;

в) щодо порушення законності працівни­ками органів внутрішніх справ;

г) щодо негідної поведінки працівників ор­ганів внутрішніх справ, що не вважається порушенням законності.

У повідомленнях, які надходять від підлеглих органів внутрішніх справ, про наслідки розгляду контрольних скарг має бути відображено:

Ø що конкретно виявлено під час перевірки викладених обставин (відомос­тей);

Ø чим підтверджуються або спростовуються докази заявника;

Ø якщо виявлено порушення, недоліки або зловживання, то яких вжито заходів щодо їх усунення; коли надіслано відповідь заявникові.

З метою підвищення ефективності розгляду скарг у кожному органі внутрішніх справ створюється постійно діюча комісія з роботи зі звер­неннями громадян, яку очолює один з керівників органу та відповідного структурного підрозділу. Комісія працює планово і не менше одного разу на квартал перевіряє роботу, пов'язану зі зверненнями та прийомом гро­мадян. Крім того, на основі вивчення матеріалів комісія розробляє і вно­сить пропозиції щодо вдосконалення цієї роботи, усунення причин і умов, що викликають скарги.

Стан роботи з питань звернень та прийому громадян у підлеглих ор­ганах внутрішніх справ перевіряється під час інспектування та цільових перевірок цих ОВС. У ході перевірок всебічно вивчається організація ро­боти зі скаргами, викриваються існуючі у ній недоліки, надається прак­тична допомога в їх усуненні. Результати перевірок відображаються в ак­тах або довідках. Вони, а також окремі заяви і скарги, при розгляді яких були допущені формалізм, байдужість і тяганина, за потреби розгляда­ються на засіданні колегії, оперативній нараді із заслуховуванням керів­ників підлеглих органів (підрозділів) внутрішніх справ.

Службова діяльність органів внутрішніх справ, вищих закладів осві­ти, установ, організацій, підприємств системи МВС України оцінюється з урахуванням стану їх роботи з питань розгляду скарг громадян.

 

 

Література:

1. Конституція України,

закони України:

  1. «Про звер­нення громадян» від 2 жовтня 1996 р.,
  2. «Про міліцію» від 20 грудня 1990 р.,
  3. Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення кон­ституційних прав громадян на звернення» від 19 березня 1997 р.,
  4. Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 348,
  5. Положення про Міністерство внутрішніх справ України, яке затверджено Указом Президента України від 17 жовтня 2000 р. № 1138
  6. наказ МВС України від 10 червня 1998 р. № 414 „Інструкція про порядок роз­гляду пропозицій, заяв, скарг і організації особистого прийому громадян в органах внутрішніх справ, внутрішніх військах, вищих закладах освіти, установах, організаціях і на підприємствах системи МВС України”

7. Л.В. Коваль. Адміністративне право: Курс лекцій. – Київ: Вентурі, 1998. – 208 с.

8. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.

9. Гончарук С.Т. Адміністративне право України. Загальна та Особлива частини. – К.: НАВС України, 2000. – 240 с.

10. Організаційні засади управлінської діяльності в ОВС: науково-практичний посібник / В.Л. Ортинський, Кісіль З.Р., М.В. Ковалів. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2006.– 315 с.

11. Основи управління в органах внутрішніх справ (схеми, визначення, поняття): науково-практичний посібник / В.Л. Ортинський, Кісіль З.Р., М.В. Ковалів. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ. – 2007.– 219 с.

12. Адміністративна діяльність: навч. пос. для студ. вищ. навч. закл. [М.В. Ковалів, З.Р. Кісіль, Н.П. Тиндик, С.С. Єсімов та ін.]– Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2006.– 295 с.

13. Основи управління в органах виконавчої влади. навч. пос. для студ. вищ. навч. закл. / [В.Л. Ортинський, З.Р. Кісіль, М.В. Ковалів]. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2007.– 235 с.

14. Правове забезпечення діяльності патрульно-постової служи органів внутрішніх справ України: навч.-практ. посіб. для студ. вищ. навч. закл. [М.В. Ковалів, З.Р. Кісіль, Н.П. Тиндик, С.С. Єсімов ] – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2007.– 253 с.

15. Адміністративне право. навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.]/[О.І. Остапенко, З.Р. Кісіль, М.В. Ковалів, Р.В. Кісіль]. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 536 с.

16. Адміністративна діяльність: навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.]/[М.В. Ковалів, З.Р. Кісіль, Д.П. Калаянов та ін.] – К.: Правова єдність, 2009. – 432 с.

17. Адміністративне право: навч. посіб. – 2-е вид. [для студ. вищ. навч. закл.]/[О.І. Остапенко, З.Р. Кісіль, М.В. Ковалів, Р.В. Кісіль]. – К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2009. – 536 с.

 

Заказать ✍️ написание учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Сейчас читают про: