Біржовий механізм ціноутворення. Формування цін на біржі

У міжнародній торгівлі головним індикатором кон'юнктури є ціни світових ринків. Для міжнародної торгівлі характерна розмаїтість цін, яка проявляється в тому, що один і гой же товар може бути реалізований за різними цінами залежно від часу й місця продажу, від взаємовідносин між продавцем і покупцем, від умов угоди, характеру ринку й джерел цінової інформації.

Якщо ринок дефіцитний, тобто попит на його товари перевищує пропозиції, то такий ринок вважається ринком продавця й на ньому диктується ціна продавця. Якщо пропозиція на ринку перевищує попит – це ринок покупця, який і диктує ціну.

Однак у процесі визначення реального рівня цін на світових товарних ринках виникають проблеми, які ускладнюють їх розрахунки. Перш за все, це наявність постійних цінових коливань, системи надбавок і знижок, які встановлюють, виходячи із стану ринкової кон'юнктури, місця і часу торгової угоди тощо.

Унаслідок цього ціни на безпосередньо ідентичну продукцію значно коливаються.

Ціни біржових товарів надзвичайно чітко реагують на зміни кон'юнктури ринку. Навіть незначне погіршення або поліпшення загальногосподарської кон'юнктури відразу впливає на рівень біржових котирувань, оскільки, як ціни фактичних угод, вони, власне, і відображають рівень реальних цін на даний момент.

При цьому біржові котирування не потребують додаткових коригувань відповідно до якості, валютних платежів, оскільки всі ці умови, що впливають на рівень цін, уніфіковані в типових біржових контрактах.

Визначаючи рівні біржових цін на товари, необхідно кількісно висловити їхню мінімальну межу, нижче якої вони не можуть формуватися в умовах нормально функціонуючого біржового ринку. Для цих цілей необхідно знати всі елементи, що формують рівень біржової ціни в сучасних умовах з урахуванням податкового законодавства України.

Розглянемо кожний з елементів біржової ціни на товар:

1. Собівартість виробництва товару являє собою найважливіший елемент біржової ціни й переважно займає найбільшу питому вагу в порівнянні з іншими елементами. Вона відбиває в грошовій формі витрати виробника, що включають вартість спожитих у процесі випуску товару сировини, матеріалів, засобів виробництва, заробітну плату робітників і низку інших поточних витрат.

2. Витрати на доставку товару покупцеві. Ці витрати звичайно заздалегідь передбачаються в ціні товару й залежать від місця передачі товару покупцеві, що позначається в нашій практиці терміном «франко». До цього місця всі витрати з доставки товару несе продавець, а починаючи з цього місця і далі – покупець.

3. Цінові знижки, надані покупцю. Ці знижки встановлюються стосовно базисної ціни пропозиції, що підлягає «уторговуванню» на біржі в процесі торгів. Вони призначені д, додаткового відшкодування витрат покупця й одержання ні більшого прибутку.

4. Прибуток виробника товару. Він є необхідною умовою самофінансування підприємства. До складу прибутку виробника включається й та його частина, що виплачується в бюджет у вигляді податку на прибуток.

5. Акцизний збір являє собою непрямий податок на високорентабельні й монопольні товари, який включається в їхню ціну. Акцизний збір поширюється на окремі товари як зроблені на підприємствах України, так і завезені з-за її меж.

6. Податок па додану вартість, стягнутий із виробник товару. Він являє собою частину знову створеної вартості товару й стягається під час його реалізації. Для товарів, реалізованих на біржі, ставка податку з доданої вартості складає 20 %.

7. Комісійна винагорода, яка сплачується брокерській конторі, визначається умовами договору на брокерське обслуговування (брокерської угоди) з клієнтом. Розмір брокерської винагороди має забезпечити брокерській конторі відшкодування всіх матеріальних витрат, виплату заробітної плати персоналу контори, сплату податку з доданої вартості (у розмірі 20% загальної суми брокерської винагороди) і одержання прибутку, частина якого потім буде перерахована в бюджет у вигляді податку на прибуток від посередницької діяльності.

8. Відрахування біржі від суми угоди визначається Правилами роботи конкретної біржі. У більшості випадків розмір відрахувань біржі коливається від 0,15 до 5%.

9. Державний збір від суми угоди. На біржах України він диференційований у залежності від конкретної суми угоди.

Установлення рівня біржової ціни на конкретний товар здійснюється на основі її калькуляції за всіма наведеними вище елементами. Через те низка елементів може бути визначена лише в процесі торгів (цінові знижки, базисні умови постачання тощо), рівень ціни пропозиції може бути попередньо визначений у рамках певного інтервалу.