Вимоги до ергономічного забезпечення працівників обліку, контролю та аналізу

У зв'язку із застосуванням персональних комп'ютерів (ПК), створюється система «людина (бухгал­тер) — машина (ПК) — середовище (ЛМС)», що потребує вирішен­ня комплексу проблем різних аспектів: психологічних, фізіологіч­них, технічних і т. ін.

Реалізуються вони за допомогою ергономіч­ного забезпечення, яке являє собою сукупність методів, методик, ін­струкцій, стандартів, нормативних і довідкових документів щодо виконання вимог ергономіки в бухгалтерії.

За умов використання ПК ергономічне забезпечення висуває такі додаткові вимоги:

· розподіл функцій між бухгалтером і ПК;

· оптимальний розподіл функцій між бухгалтером і колективом;

· розробка послідовності дій роботи бухгалтера, оптимальної за показниками, надійної та якісної діяльності;

· раціональне розміщення технічних засобів на робочому місці бухгалтера.

У разі використання ПК слід враховувати:

· інформація на екрані відеотермінала має бути у зручному для сприйняття вигляді;

· діалог із системою будують так, аби для відповіді користувача треба було натискувати менше клавіш;

· повідомлення системи мають супроводжуватися короткими звуко­вими сигналами, а особливо важливі — довгими.

Насамперед ПК мають бути так розподілені між підрозділами, де здійснюється облік, щоб охопити автоматизацією весь обліковий процес і, крім того, максимально врахувати особливості виконува­них робіт, психологічних і фізичних можливостей працівника. З огляду на це ПК слід розраховувати не на одного працівника, а на кількох, наприклад одну ПК на сектор (з обліку матеріалів, заробіт­ної плати та ін.). При цьому ПК обслуговуватиме не один працівник, а кілька по черзі за встановленим графіком. Це важливо не тільки з позиції продуктивності праці, економічності використання ПК, а й здоров'я бухгалтера. Це дає змогу також враховувати вимоги антро­пометрії і біомеханіки при визначенні робочих зон бухгалтера, роз­ташуванні елементів робочого місця, конструкції робочого сидіння.

Для того щоб обліковий працівник ефективно працював на ПК в умовах значного підвищення рівня технічної і творчої діяльності, високої відповідальності за виконувані роботи, велику увагу слід приділяти навичкам швидкості руху рук, роботи наосліп, умінню працювати на ПК (добре знати «меню», файлову систему, спеціальні програмні засоби для управління файлами).

У свою чергу, ефективність праці на ПК значною мірою зале­жить від якісного рівня комп'ютера, засобів і систем відображення інформації. Звичайно, що такі технічні дані в ПК різного класу не­однакові. Вихідну облікову інформацію (відеограми, машинограми) слід формувати так, аби вона, по-перше, була оптимальною за скла­дом і відповідала не лише вимогам власне обліку, а й планування, контролю та аналізу.

Відображувана вихідна інформація має бути такою, щоб її легко можна було читати. Це не завжди вдається, коли формують складні таблиці, особливо якщо їх механічно переносять на ручні реєстри журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку.

Слід ширше практикувати видачу інформації за запитом і тим самим менше завантажувати ПК.

У розподілі функцій між бухгалтерами необхідно розробити ре­жими праці і відпочинку, чергування видів діяльності, оптимальні психологічні показники праці.

Під час розробки послідовності дій (алгоритму) діяльності бух­галтера враховують, що «середній» працівник за визначений час ви­конує функції, необхідні для його діяльності. При цьому слід урахо­вувати, як змінюватиметься ймовірність виконання функцій в разі збільшення часу, відведеного на виконання функції.

Для вирішення питання реального розташування технічних засобів на робочих міс­цях бухгалтера слід ураховувати такі принципи:

· відповідність робочого місця можливостям бухгалтера (технічні засоби слід розміщувати у зонах, оптимальних за показниками досяжності працівника);

· значущість технічних засобів - розміщення технічних засобів поблизу бухгалтера по мірі їх важливості;

· частота використання технічних засобів (розташовувати засоби, які найчастіше використовуються, у зоні досяжностіпрацівника);

· функціональне групування - розташування (зберігання) робочих матеріалів за функціональними характеристиками.

У разі розташування ПК на робочому столі слід додержувати та­ких вимог: клавіатура має бути перед відеотерміналом під визначеним ку­том (відповідно до індивідуальних звичних даних працівника); архівні й еталонні дискети треба зберігати окремо від дискет, які використовують щодня; забезпечувати дискети супровідними ярликами, з назвою інформації, дату запису та ін.

Важливою ергономічною вимогою, виконання якої забезпечує високий рівень обліку, контролю та аналізу, є оптимізація параметрів середо­вища. Основними такими параметрами є рівень освітлення приміщення бухгалтерії, інтелектуальне і зорове навантаження, естетичний рівень світлокольорової композиції в робочій зоні, рівень дисципліни праці та ін.

Бухгалтерію слід розміщувати поблизу основного виробництва і водній будівлі з іншими службами управління. У разі невеликої чи­сельності облікового апарату (7—8 осіб) всіх працівників краще зо­середжувати в одній великій кімнаті на першому поверсі. Розміщу­вати працівників бухгалтерії в окремих кімнатах не слід, оскільки це порушує поточність роботи, зв'язок між підрозділами і виконав­цями, знижує контроль за ходом праці і трудовою дисципліною. В окремих кімнатах розміщують осіб, які приймають відвідувачів (го­ловний бухгалтер, касир). Оскільки в розумовій праці важлива роль належить зору, робочі місця освітлюють з урахуванням контрастно­сті об'єкта і фону. Освітлення може бути природним і штучним.

На продуктивність розумової праці впливає і кольорове оформ­лення інтер'єру — стін, меблів, панелей. У приміщеннях з вікнами на північ стіни фарбують у теплий жовтий колір, оскільки він ство­рює ілюзію освітлення сонячними променями. Голубий і світло-зелений кольори, навпаки, вважають холодними, тому їх використо­вують у приміщеннях з вікнами на південь.

Одним з факторів, які впливають на підвищення продуктивності розумової праці, є тиша. Щоб створити нормальні робочі умови в службових приміщеннях, необхідно вжити комплекс адміністратив­них, будівельних і організаційно-технічних заходів.

Важливими факторами умов праці є температура і вологість по­вітря. Температуру в приміщенні для розумової праці слід підтри­мувати 18...20 °С.

Негативно впливають на продуктивність праці підвищена воло­гість повітря (більш як 60%), а також його забрудненість. З підви­щенням температури і вологості повітря в літні місяці ефективність праці різко знижується. В цьому випадку виправдовує себе система кондиціонування повітря.

Нормальні умови повітряного середовища можна забезпечити лише тоді, коли на одного працівника припадатиме не менш як 20 м³ об'єму приміщення. Інтенсивність вентиляції визначають з розрахунку на кожного працюючого близько ЗО м³ свіжого повітря за годину, а в приміщеннях, де на одну людину припадає 20...40 м³, — не менш як 20 М³/год. У приміщенні допускається не більш як 20 мг/л складу окису вуглецю і 2—4 мг/м³ пилу.

Важливим фактором, який поліпшує склад повітря, знижує нер­вово-психологічну і зорову втому, є озеленення приміщення з ура­хуванням географічних умов. У невеликих приміщеннях рослини розміщують на стінах, у великих (за достатньої освітленості) — на підлозі.

Архітектурно-планувальне вирішення інтер'єру приміщень має забезпечувати об'ємно-просторову єдність виробничого середови­ща. Мета естетизації — підвищити змістовність, культуру обліково-аналітичної праці. Естетизація робочих місць має свої особливості, які відрізняються новим підходом до формування виробничого се­редовища. При цьому слід враховувати естетичні потреби обліков­ців. Для виконання роботи з естетизації запрошують спеціалістів вищої кваліфікації — художників-конструкторів, ергономіків і пси­хологів.

Реалізація ергономічних вимог дасть змогу забезпечити оптимізацію створення і функціонування системи автоматизованого облі­ку. Впровадження ергономічних вимог, норм і показників для створення і функціонування системи обліку здійснюється за допомогою розглянутих раніше методів, методик, інструкцій та інших норматив­но-технічних документів. Такими документами є як загальні, так і галузеві стандарти з ергономіки, нормативно-довідкові документи з питань роботи з комп'ютером (наприклад, робочі інструкції).

За умов масового використання ПК питання ергономічного за­безпечення набувають великого значення, оскільки від вирішення їх значною мірою залежать не тільки продуктивність праці, якість об­ліку, контролю та аналізу, а й здоров'я обліковців.