2018-01-08
1078
| № п/п | Одиничний показник | Значення % | Значення, долі одиниці | Оці-нка | Параме-тричний індекс | Груп. параметр. індекс |
| 1. | вага | 0,4 | 0,4 | |||
| 2. | зносостійкість | 0,1 | 0,75 | 0,075 | ||
| 3. | міцність | 0,3 | 0,3 | |||
| 4. | вантажопідйомність | 0,05 | 0,75 | 0,0375 | ||
| 5. | практичність | 0,15 | 0,5 | 0,075 | ||
| ВСЬОГО | - | - | 0,8875 |
Отже, маємо:
Розрахунки показують, що витрати на вироблення пральних машин становлять не більше 65-70% всіх витрат. Стандартний показник миючої здатності повинен бути не нижче 89%. Також енергомісткість, вартість сировини, експлуатаційні витрати, надійність ремонтів та чисельність обслуговуючого персоналу.
Груповий параметричний індекс по економічних параметрах визначається:
(2.5)
Для визначення групового параметричного індексу за економічними параметрами виберемо кілька параметрів (див. табл.2.3).
Таблиця 2.3
Визначення групового параметричного індексу за економічними параметрами
| № | Одиничний показник | Значення % | Значення, долі одиниці | Оці-нка | Параме-тричний індекс | Гру. Параметр. індекс |
| 1. | вартість сировини | 0,4 | 0,4 | |||
| 2. | експлуатаційні затрати | 0,1 | 0,1 | |||
| 3. | енергомісткість виробу | 0,3 | 0,75 | 0,225 | ||
| 4. | матеріаломісткість | 0,05 | 0,5 | 0,025 | ||
| 5. | вартість | 0,15 | 0,75 | 0,1125 | ||
| ВСЬОГО | - | - | 0,8625 |
|
|
|
Отже, маємо:
Розрахуємо інтегральний показник конкурентноздатності товару (К):
(2.6)
Отже, маємо:
Розрахувавши значення інтегрального показника конкурентоздатності товару, можна зробити висновок: так як значення К>1, то пропонований товар має вищу конкурентоспроможність.
Планування ціни на товар підприємства
Дані для побудови кривої попиту мають вигляд:
| Ціна (Ц), грн. | |||||
| Попит (N), шт. |
Візьмемо 1-у та 2-у точки, підставимо у канонічне рівняння прямої, отримаємо:
Спростивши даний вираз отримаємо:
N= -80 * Ц + 4000;
Таким чином параметри лінійного рівняння: а = -80; b = 4000.
Нехай була встановлена залежність:
N = a * Ц + b (2.7)
де N – попит на продукцію (обсяг реалізації), шт.;
Ц – ціна на одиницю продукції, грн.;
a, b – параметри лінійного рівняння.
Прибуток (П) визначається як різниця між доходом (Д) і витратами (В):
П = Д – В (2.8)
Дохід (Д) розраховується як добуток обсягу реалізації (N) на ціну за одиницю продукції (Ц):
Д = N * Ц (2.9)
Витрати (В) складаються з постійних та змінних затрат:
В = ВЗМПЛ * N + ВПОСТПЛ (2.10)
де ВЗМПЛ – змінні затрати на виробництво і реалізацію одиниці продукції в плановому році, грн.;
N – обсяг реалізації, шт.;
ВПОСТПЛ - постійні затрати підприємства в плановому році, грн.
|
|
|
З формул (2.8), (2.9), (2.10) отримаємо:
П = N * Ц – ВЗМПЛ * N – ВПОСТПЛ (2.11)
Підставивши у (2.11) замість N вираз (2.7) отримаємо залежність прибутку від ціни:
П = f (Ц) = а * Ц2 + b * Ц – ВЗМПЛ * а * Ц – ВЗМПЛ * b – ВПОСТПЛ =
=а * Ц2 + (b– ВЗМПЛ * а)Ц – (ВЗМПЛ * b + ВПОСТПЛ) (2.12)
Необхідно визначити, при якому значенні Ц функція П = f (Ц) досягне свого максимального значення. Тобто необхідно дослідити функцію П = f (Ц) на максимум. Для цього знайдемо похідну функції П = f (Ц):
П’ = 2аЦ + (b – ВЗМПЛ * а) (2.13)
Як відомо функція досягає своїх максимальних і мінімальних значень у точках (критичні точки), в яких похідна дорівнює нулю. Тому прирівняємо вираз (2.13) до нуля і відшукаємо значення Ц, при якому П набуває максимального значення:
2аЦ + (b – ВЗМПЛ * а) = 0 
(2.14)
Отже, матимемо: 
зобразимо графічно:
