Неперервне нарощення і дисконтування

Приклад 2.17. Сума, на яку нараховуються неперервні відсотки, дорівнює 1000 грн., сила росту 10%, термін 3 роки. Знайти нарощену суму та рівнозначну дискретну річну складну ставку відсотків.

▲ Нарощена сума

грн.

Неперервне нарощення по сила росту 10%, рівнозначне нарощуванню за цей же термін дискретних складних відсотків по річній ставці:

.

Зробимо перевірку по формулі (3.1)

грн. ▲

Для неперервного дисконтування з формули (3.33) випливає формула

, (3.36)

де – дисконтний множник.

Приклад 2.18. Боргове зобов’язання на суму 7000 грн. термін оплати якого через 4 роки, продано з дисконтом по силі росту 15%. Знайти розмір отриманої суми і величину дисконту. Порівняти ці величини для дискретної складної ставки такого ж розміру з прикладу 2.12.

▲ З формули (3.36) отримаємо

грн.

7000–3841,681=3158,319 грн.

Пригадаємо, що для складної облікової ставки грн., 3345,956 грн.

Отже, дисконтування для боржника є вигідним по силі росту, для банку – по складній обліковій ставці. ▲

Приклад 2.19. Яка сума буде на рахунку, якщо 5 тис. грн. покласти на 10 років під 17% відсотків річних. Відсотки нараховуються а) 1 раз на рік; б) поквартально. Розрахунок провести з допомогою фінансових функцій в EXCEL.

▲ Обчислення проводяться за формулою

а)

в EXCEL БЗ (0,17; 10;; –5);

б)

в EXCEL БЗ (0,17/4; 10×4;; –5). ▲

 

Приклад 2.20. По облігації номіналом 6 тис. грн., випущеній на 5 років, передбачено наступний порядок нарахування відсотків: 1-й і 2-й рік – 10%, 3-й – 15%, 4-й і 5-й – 20%. Визначити нарощену суму.

▲ Обчислення проводяться за формулою

в EXCEL БЗРАСПИС (6, {0,1; 0,1; 0,15; 0,2; 0,2})

або занести відсотки в деякий масив, наприклад, А1:А5, то функція матиме вигляд БЗРАСПИС (6, А1:А5). ▲

 

Приклад 2.21. Фірмі потрібні 6 тис. грн. через 5 років. Скільки треба вкласти сьогодні під 10% відсотків річних. Відсотки нараховуються а) 1 раз на рік; б) щомісячно.

▲ Обчислення проводяться за формулою

а) тис. грн.

в EXCEL ПЗ (0,1; 5;; 6)=3,73 тис. грн.;

б) тис. грн.

в EXCEL ПЗ (0,1/12; 12×5;; 6). ▲

 

Приклад 2.22. Потрібно розрахувати за який термін сума 3000 грн. буде дорівнювати 5000 грн. якщо відсотки нараховуються по складній ставці 15%:

а) один раз у рік;

б) поквартально;

за допомогою фінансових функцій в EXCEL.

▲ Обчислення проводяться за формулою в EXCEL

а) КПЕР(0,15;; –3000; 5000)=3,654 р.;

б) КПЕР(0,15/4;; –3000; 5000)=3,468 р. ▲

 

Приклад 2.23. Якими повинні бути складні ставки, щоб сума 3500 грн. виросла за 5 років до 6000 грн.:

а) відсотки нараховуються один раз у рік;

б) по півріччях.

Результат знайти за допомогою фінансових функцій в EXCEL.

▲ Обчислення проводяться за формулою в EXCEL

а) НОРМА(5;; –3500; 6000)= 0,113824. ▲


 

3. ФІНАНСОВІ РЕНТИ

Приклад 3.1. Передбачено видачу позики в часі:

1 жовтня 2000 р. – 3 тис. грн.

1 квітня 2001 р. – 5 тис. грн.

1 січня 2002 р. – 8 тис. грн.

Необхідно визначити суму заборгованості на 1 січня 2004 р., при умові, що відсотки нараховуються по ставці 17%.

▲ Зобразимо схематично видачу позики

 

 

           
   
3 5 8 S =?
 
   
 
 
1.10.00 1.04.01 1.01.02 1.01.03 1.01.04

 

 


Нарощену суму боргу знаходимо використовуючи формулу (4.1)

тис. грн.

По цих же даних визначимо сучасну вартість потоку на момент виплати першої суми по формулі (4.2)

тис. грн. ▲

Приклад 3.2. Створюється фонд у який внески поступають у вигляді постійної річної ренти постнумерандо на протязі 4 років. Розмір разового внеску 1 млн. грн. На засоби, що поступають, нараховуються відсотки по ставці 18% річних.

Розрахувати величину фонду на кінець терміну.

▲ Обчислення проводяться за формулою (4.3)

млн. грн.

Для випадку річної ренти з одноразовим нарахуванням відсотків у році обчислити нарощену суму можна в EXCEL з допомогою функції БЗ. В даному прикладі обчислення наступні

БЗ (0,18; 4; –1;; 0)=5,215432 млн. грн.

або БЗ (0,18; 4; –1)=5,215432 млн. грн.

Зауваження. На місці виплати вводимо розмір платежу ренти завжди від’ємним, на місці початкової суми нічого не вводимо, тип 0 відповідає ренті постнумерандо. ▲

Приклад 3.3. Змінимо умову попередньої задачі. Нехай на засоби, що поступають, нараховуються відсотки по півріччях. Тоді кожен раз вони рахуються по ставці .

▲ Величина фонду на кінець терміну

млн. грн. ▲

Приклад 3.4. Вернемося до умови попередньої задачі. Нехай на засоби, що поступають, нараховуються відсотки раз у рік, платежі виплачуються поквартально.

▲ Тоді розмір одного платежу млн. грн. Загальна кількість платежів . Нарощена сума

млн. грн. ▲

 

Приклад 3.5. Вернемося до умови попередньої задачі. Нехай платежі виплачуються поквартально і відсотки нараховуються теж поквартально.

▲ Обчислимо нарощену суму по формулі (4.6)

млн. грн.

В EXCEL з допомогою функції БЗ обчислення наступні

БЗ (0,18/4; 4*4; –1/4;; 0)=5,679834 млн. грн.

або БЗ (0,18/4; 4*4; –1/4)=5,679834 млн. грн. ▲

Приклад 3.6. Для даних до попередньої задачі при

а) виплачуванні платежів поквартально, додамо, що відсотки нараховуються щомісячно;

б) виплачуванні платежів щомісячно, додамо, що відсотки нараховуються поквартально.

▲ Розмір фонду по формулі (4.7)

а) млн. грн.

б) млн. грн. ▲

Приклад 3.7. До умови попередньої задачі, додамо, що відсотки нараховуються безперервно з силою росту .

▲ Розрахуємо нарощену суму при р =1 по формулі (4.8)

млн. грн.

при р =4 по формулі (4.9)

млн. грн. ▲

 

Приклад 3.8. Створюється фонд у який внески поступають у вигляді постійної річної ренти постнумерандо на протязі 4 років. Розмір разового внеску 1 млн. грн. На засоби, що поступають, нараховуються відсотки по ставці 18% річних.

Розрахувати сучасну вартість майбутніх платежів.

▲ Обчислення проводяться за формулою (4.10)

млн. грн.

Таким чином сучасна вартість майбутніх платежів дорівнює 2,690062 млн. грн. або, іншими словами, 2,690062 млн. грн., розміщені під 18% річних забезпечать щорічну виплату по 1 млн. грн. на протязі 4-ох років.

Для випадку річної ренти з одноразовим нарахуванням відсотків у році обчислити сучасну вартість можна в EXCEL з допомогою функції ПЗ. В даному прикладі обчислення наступні

ПЗ (0,18; 4; –1;; 0)=2,690062 млн. грн.

або ПЗ (0,18; 4; –1)= 2,690062 млн. грн. ▲

Приклад 3.9. Змінимо умову попередньої задачі. Нехай на засоби, що поступають, нараховуються відсотки по півріччях. Тоді кожен раз вони рахуються по ставці .

▲ Сучасна вартість майбутнього фонду

млн. грн. ▲

Приклад 3.10. Вернемося до умови попередньої задачі. Нехай на засоби, що поступають, нараховуються відсотки раз у рік, платежі виплачуються поквартально.

▲ Тоді розмір одного платежу млн. грн. Загальна кількість платежів . Сучасна вартість

млн. грн. ▲

 

Приклад 3.11. Вернемося до умови попередньої задачі. Нехай платежі виплачуються поквартально і відсотки нараховуються теж поквартально.

▲ Обчислимо сучасну вартість по формулі (4.13)

млн. грн.

В EXCEL з допомогою функції ПЗ обчислення наступні

ПЗ (0,18/4; 4*4; –1/4;; 0)=2,808504 млн. грн.

або ПЗ (0,18/4; 4*4; –1/4)= 2,808504 млн. грн. ▲

 

Приклад 3.12. Для даних до попередньої задачі при

а) виплачуванні платежів поквартально, додамо, що відсотки нараховуються щомісячно;

б) виплачуванні платежів щомісячно, додамо, що відсотки нараховуються поквартально.

▲ Сучасна вартість фонду по формулі (4.14)

а) млн. грн.

б) млн. грн. ▲

 

Приклад 3.13. До умови попередньої задачі, додамо, що відсотки нараховуються безперервно з силою росту .

▲ Розрахуємо сучасну вартість при р =1 по формулі (4.15)

млн. грн.

при р =4 по формулі (.16)

млн. грн. ▲

 

Приклад 3.14. Планується на протязі 6 років створити фонд розміром 7 млрд. грн. шляхом щорічних внесків постнумерандо по 1 млрд. грн. Якою повинна бути річна відсоткова ставка, щоб досягнути мети?

▲ Визначимо коефіцієнт нарощення

З таблиць коефіцієнтів нарощення знаходимо, що близькими до цього коефіцієнта є

і

.

Тому припускаємо, що шукана відсоткова ставка знаходиться в межах 5%-7%. Підставляємо всі значення в формулу (4.25)

.

Зробимо перевірку, підрахувавши нарощену суму для знайденого значення відсоткової ставки

млрд. грн. ▲

Приклад 3.15. Річна рента постнумерандо з параметрами R та n ділиться в часі між двома учасниками. Нехай ділиться спадок. Умови поділу такі:

а) кожен отримує 50% капіталізованої вартості ренти;

б) рента сплачується спочатку першому учаснику, потім другому.

Протягом якого періоду часу сплачується рента для кожного учасника?

▲ Нехай перший учасник отримує свої 50% протягом років, тоді другий – протягом . Перший учасник отримує термінову ренту, другий – відкладену. Згідно умови а):

;

;

.

Звідси знайдемо

,

,

,

,

, (4.39)

а . ▲ (4.40)

Приклад 3.16. Нехай ділиться спадок з умовами поділу такими як в попередньому прикладі для , .

Знайти періоди часу протягом яких сплачується рента для кожного учасника.

▲ Використовуємо формулу (4.39)

роки,

а років.

Отже, для першого учасника рента сплачується 3 роки, для другого – 5 років. ▲


 

4. РИЗИК І ДИВЕРСИФІКАЦІЯ

Приклад 4.1. Інвестор має портфель, що складається з двох акцій А та В з доходами відповідно 200% та 250%. Причому частка акції А становить 40% портфеля. Необхідно підрахувати сумарний дохід портфеля.

▲ Сумарний дохід портфеля знаходимо використовуючи формулу (5.1)

 

Приклад 4.2. Дві акції А та В мають відповідно середні доходи 10% та 12%, середні квадратичні відхилення доходу , . Доходи акцій статистично залежні з коефіцієнтом кореляції . Частка акції А становить 60%. Обчислити сумарний дохід і ризик портфеля.

▲ Сумарний дохід портфеля знаходимо використовуючи формулу (5.1)

,

дисперсію по (5.3)

.

Ризик портфеля

. ▲

 

Приклад 4.3. Дві акції А та В мають доходи 12%, 16%, ступені ризику , та . Проаналізувати сумарний дохід і ризик портфеля, зобразити графічно.

▲ Сумарний дохід і ризик портфеля

;

.

Для графічного зображення надаємо різні значення і ( + =1).

Зменшуючи ризик, одержуємо прямо пропорційне зменшення доходу. Випадок не цікавий для інвестора. ▲

 

Приклад 4.4. Розглянемо випадок як в попередньому прикладі тільки з .

▲ Сумарний дохід і ризик портфеля

;

.

Використаємо формули (5.10)

; .

Отже, при структурі портфеля , ризик портфеля дорівнює 0, сумарний дохід

.

Для графічного зображення надаємо різні значення і ( + =1).

В точці С =1, а =0, в точці D – ризик портфеля дорівнює 0, в точці N =0, а =1. На відрізку DN зростає частка акції В, зростає сумарний дохід, але ризик теж зростає.

Розсудливий інвестор не обере портфеля з СD бо на існує портфель з таким же ступенем ризику, але більшим доходом.

DN – множина ефективних портфелів. ▲

 

Приклад 4.5. Дві акції А та В мають доходи 40%, 60%, ступені ризику , та . Проаналізувати сумарний дохід і ризик портфеля, зобразити графічно.

▲ Сумарний дохід і ризик портфеля:

;

.

Використаємо формули (5.12)

; .

Отже, при структурі портфеля , ризик портфеля мінімальний

=4,2%,

сумарний дохід

.

Для графічного зображення надаємо різні значення і ( + =1).

В точці M =1, а =0, в точці C ризик портфеля мінімальний, в точці N =0, а =1. На відрізку СN зростає частка акції В, зростає сумарний дохід, але ризик теж зростає.

Розсудливий інвестор не обере портфеля з МС бо на СK існує портфель з таким же ступенем ризику, але більшим доходом.

СN – множина ефективних портфелів. ▲


[1] Тут і надалі посилання здійснюються на формули з методичних вказівок „Фінансова математика”/ Укладачі К.М. Березька, Р.В. Руська - Тернопіль, 2004. - 120 с.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: