Розкрити теоретичні основи екзистенціальної терапії та поняття феноменологічного опису

Екзистенціальна психотерапія – напрям у психотерапії, метою якого є допомого пацієнтові в осмисленні свого життя, усвідомленні життєвих цінностей, зміні життєвого шляху з прийняттям повної відповідальності за власний вибір.

Екзистенціальна психологія не визнає поняття «особистість», оскільки воно не виражає реального суб’єктивного переживання – не є феноменологічним. Поняття «буття в світі» відображає екзистенціальне розуміння людини як єдності її світу- взаємопов’язаних аспектів існування, що можуть бути пізнанні лише у своїй єдності. «Буття» може бути зрозумілим тільки як феноменологічне – як «моє буття», як пережите знання, що я «є», «існую». Упраці «Буття і час» М. Гайдегер стверджував, що сутність полягає в його екзистенції.

Терапевтичний процес в екзистенціальній психотерапії полягає у вивченні того, як конкретні люди переживають зіткнення із цими даностями у своєму житті. Проблеми клієнта вона витлумачує як наслідок індивідуального переживання «зустрічі» з цими даностями у своєму житті. Досліджуючи відповіді конкретної людини на вимоги її життєвого контексту, екзистенціальний терапевт прагне зрозуміти, яуф з них є конструктивними, а які обмежують її можливості створювати основи успішного життя.

Екзистенціальна психотерапія не заспокоює людей в розмові про труднощі і конфлікти свого життя. Їх заохочують розглядати свої тривогу і проблеми я к цінну вихідну точку для роботи. У прагненні серйозно підійти до філософських проблем вона уникає спокуси трактувати їх як симптоматичні.

Проаналізувати роботу з дисфункціональними сім’ями в рамках системної психотерапії.

Робота з дисфункціональними сім’ями

Причини і форми прояву дисфункціональності в життєдіяльності сім’ї різноманітні, мають різну природу і кожна по своєму впливає на сім’ю як систему, психологічне самопочуття дорослих і дітей.

Будь-яка поведінка в присутності іншої людини є комунікацією. Її перебіг залежить від метакомунікації – комунікаційного середовища, в якому розгортаються конкретні комунікації. Люди можуть помилятися у сприйнятті метакомунікаційних сигналів, фальсифікувати їх, що спотворює розуміння середовища комунікацій, і провокувати невмотивовану комунікаційну поведінку – штучний сміх, симуляцію дружелюбності, шахрайство, розіграші та ін. Порушення комун. Процесу в сімейних стосунках заважають конструктивно справлятися з життєвими ситуаціями і призводять до появи деструктивної поведінки.