Типологія стандартів педагогічної освіти

У загальному розумінні поняття «професійні стандарти» – це термін, який відноситься до професійних або кваліфікаційних категорій, тобто будь-яка форма офіційного опису категорії «кваліфікація/спеціальність».

Розробка професійних стандартів педагогічної освіти в країнах Західної Європи, на думку Мельник Н.І., забезпечує якість професійного навчання, практики та обов’язків педагогів; сприяє поліпшенню якості навчання (організації педагогом освітнього процесу) і позитивно впливає на суспільне становище професії загалом. Ключові елементи якості організації навчального процесу презентовано в Національних стандартах педагогічної освіти Німеччини, Великобританії, ними визначено знання, вміння та обов’язки педагога на кожному етапі професійної діяльності: післядипломному, професійному, досвідченому рівні та досконалому. Стандарти та їх дескриптори являють собою аналіз ефективної професійної діяльності сучасного педагога-практика. Розробка стандартів постійно і динамічно узгоджується

Розробка стандартів постійно і динамічно узгоджується з практичною професійною діяльністю педагогів у освітніх закладах та формуються відповідно до чотирьох етапів: навчання, підготовки, підтримки і професійного розвитку педагогів. Етапи відображають континуум розвитку професійного досвіду сучасного європейського педагога від «бакалавра» через «молодого педагога» до «практикуючого» та «лідера професії». Національні стандарти педагогічної освіти в країнах Західної Європи є основою Акредитаційних програм для вихователів, вчителів початкової та загальноосвітніх шкіл, а також викладачів різних за формами власності вищих навчальних закладів. Випускники Акредитованих програм у означених країнах мають більш високе соціальне становище та статус на противагу педагогам без акредитації, що вкотре доводить пріоритетність стандартизації освіти в Європі.

Важливим етапом аналізу професійних стандартів є характеристика Національних професійних стандартів у країнах Західної Європи, а саме вивчення їхньої типології. Метою типології професійних стандартів є визначення ключових факторів під час опису національних професійних стандартів (далі – NOS). Типологія покликана в загальних рисах охарактеризувати, як конкретні елементи національних професійних стандартів можуть сприяти кращій адаптації національних освітніх та професійних стандартів до Європейської кваліфікаційної рамки (далі – ЄКР), а також визначити елемент, які ускладнюють цей процес.

У країнах-членах Європейського Союзу (далі – ЄС) поширено три моделі визначення й організаційного запровадження вмінь і компетентностей учителів,тобто стандартів у системі педагогічної освіти.

У першій моделі вміння та компетентності в педагогічній освіті визначені централізованим шляхом на національному рівні (Кіпр, Естонія, Німеччина, Великобританія). У цих країнах уряд, міністерство або урядова інституція типу ради у сфері викладання визначають і регулюють компетентності, які мають бути включені до курікулуму та інших документів педагогічної освіти.

Друга модель поширена у 18 країнах, де уряд створив певні вимоги для визначення професійної компетентності, але не визначив безпосередньо той комплекс компетентностей, який є наскрізним для навчальних програм і курсів педагогічної освіти (Австралія, Бельгія, Болгарія, Франція, Угорщина, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Іспанія, Швеція). Право вирішувати проблему запровадження тих чи інших компетентностей у програми педагогічної освіти за цією моделлю належить університетам.

За третьою моделлю (Чеська республіка, Фінляндія, Греція і Мальта) необхідні педагогам уміння і компетентності не визначаються на національному рівні, але таке визначення є можливим на рівні окремих навчальних закладів.

У зведеному вигляді аналіз особливостей стандартів можна представити через такі критерії:

Форма та законодавча (юридична) характеристика професійних стандартів:

Німеччина: професійні стандарти (VET) описані (презентовані) через два документа – Керівництво освітнім процесом (Ausbildungsordnung) і рамки навчального плану для професійних шкіл (Framework Curriculum for cocational schools). Разом вони визначають критерії, необхідні для профдіяльності. Ausbildungsordnung розроблено соціальними партнерами (представників громадськості) та відповідними міністерствами в рівній пропорції. Framework Curriculum розроблено постійними членами федеральних міністерств освіти;

Франція: частина «відносної сертифікації», де охарактеризовано модулі (етапи), за якими відбувається експертиза. Щоб сертифікація не обмежувалась лише номінальним отриманням свідоцтва про підготовку, в сертифікаті також окреслено його цілі та професійні обов’язки, які може і має право виконувати стажист. Усі французькі «Додатки до диплому» є офіційними (юридичними) документами, в яких охарактеризовано кожен диплом: Контекст роботи; Професійні критерії; Компетенції, пов’язані із професійною діяльністю, що описують критерії (вимоги);

Велика Британія: національні стандарти праці (NOS) є первинним,базовим документом, в якому сформульовано вимоги до навичок та презентовано інформацію щодо структури професійної кваліфікації. Регулювання відбувається на національному рівні Англії, Шотландії, Уельсу і Північної Ірландії. Кожна земля має окреме законодавство у галузі освіти, але в деяких випадках загальні процеси є спільними для всієї Великобританії, наприклад, рекомендації державних органів про створення незалежних національних зборів

Відповідальні інститути:

Німеччина: Федеральне міністерство освіти і науки, Федеральне міністерство економіки, Інститут професійної освіти, соціальні партнери;

Франція: управління сертифікації та соціальні партнери;

Велика Британія: управління кваліфікації та навчальних планів, Шотландське управління кваліфікації, Управління кваліфікації навчального плану та оцінювання Уельсу, Рада з питань навчального плану, іспитів та оцінювання, Агентство розвитку галузевих навичок і Рада з галузевих навичок, яка представлена шістьма роботодавцями (постійно збільшується вплив роботодавців на систему освіти та її структуру). Крім того, за розробку кваліфікацій відповідає Управління професійного визначення та винагород. Торгівельні союзи мають прямі зв’язки з урядом із питань освіти та часто активно співпрацюють із Радою галузевих навичок.

Значення освітньої стратегії в контексті професійних стандартів:

Німеччина: німецька кваліфікаційна система традиційно є внутрішньо-орієнтованою, хоча існує тенденція до концептуалізації освіти та розробки стратегії. Проте освітні результати (стратегія) визначаються за кожним професійним критерієм (профілем) через управління експертної перевірки Prьfungsverordnung, що повязане з професійними профілями (Ausbildungsordnung) і державною освітньою політикою. Перевага віддається групі стратегії. Освітня стратегія може варіюватися залежно від системи кваліфікації і діяльності компетентного органу;

Франція: освітня стратегія, яка відноситься безпосередньо до «стандартної типології» (знання, навички та вміння). Результати навчання та кваліфікація «можуть бути перераховані в каталозі кваліфікаційних стандартів або будь якому іншому меморандумі про кваліфікацію»;

Велика Британія: національна освітня стратегія є похідною від практичної професійної компетенції. Вимоги до виконання професійних обов’язків визначають формулювання професійної кваліфікації.

Значення навчального процесу і контексті професійних стандартів:

Німеччина: характеристика професійної діяльності включена до Рамок навчальних програм професійних шкіл в розділі «сфери діяльності», які власне складають навчальний процес;

Франція: характеристики кваліфікацій представлені у всіх французьких «Додатках до диплому»;

Велика Британія: національні професійні стандарти ґрунтуються на особливостях професійної діяльності та компетенції пов’язані з виробничим процесом.

Стан розробленості Національної кваліфікаційної рамки:

Німеччина: нині розроблена загальноприйнята Національна кваліфікаційна професійна рамка, яка зорієнтована на безперервне навчання, визначене стратегією. Версія проекту знаходилась у процесі впровадження та доопрацювання у 2010 р. Однією з важливих цілей Німецької кваліфікаційної рамки є підтримка освітньої стратегії в системі стандартів, навчальних планах, оцінюванні;

Франція: національна кваліфікаційна рамка вже існує;

Велика Британія: НКР існує нетривалий час і включає 9 рівнів (1 рівень - вступний), уніфікація НКР з ЄКР у країні завершилась до 2010 р. Існує також ще одна Кваліфікаційна рамка та Залікова рамка, яка складається з кількох положень і кредитів, заснованих на поєднанні принципу співставлення та співвідношення. До національної професійної рамки кваліфікацій (далі – НПРК) належить Національна кваліфікаційна рамка. НКР регулюється і додатково підтримується кваліфікаційним Управлінням кваліфікації та навчальних планів.