СТСЛ. ЯгрИПИЫИ(и), p.-ЦСЛ. OrpHilHNd, 30 страница

16 8-539

вкілга, др. быль, быля з дтюрк. boil а, buila — Korsch AfSlPh 9, 492; ИОРЯС 7/1, 44; 8/4, 32; 9/1, 278; Miki. EW 17), які не усуваються і реконструкцією тюрк. *bojla ari (Marquart Kum. 26); є думка (Sadn.— Aitz. VWb. I 384—386), що звукові форми БОлгариш* (стел.) і бояринъ (др.) були запозичені неза­лежно одна від одної з різних тюркських джерел; не знайшла підтримки спроба виведення з дірл. bó-aire, що походить від bó «корова» і aire «господар»(Schach-matov AfSlPh 33, 86, 87) або з ісл. Ьоеаг-теп «знатна людина» (Сабинин ЖМНП 16, 44); висловлюється також припущен­ня про походження псл. *bojarinb від *bojarb, утвореного від *bojb «битва, бій», причому враховується п. ст. bojar «боєць, воїн», bojarz «тс.» і початкове значення др. бояринъ «дружинник» (Шанский ЭСРЯ І 2, 181—182; Даль І 121; Linde І 142); останнім часом Тру-бачов (ЭИРЯ IV 160—163) висунув до­сить переконливе пояснення як резуль­тату видозміни давньобулгарського ет­ноніма bulyar (>*bül'är > *böl'är).— Львов Лексика ПВЛ 208—220, Фасмер I 203—204; Филин Образ, яз. 170; Дмит­риев 556; Sławski I 39; Менгес 83—86.

[бояришник] (бот.) «глід, Crataegus monogyna L.» Ж, Mak, [бариня\ «глід колючий, Crataegus oxyacantha L.» Mak, [бориня] «тс.» Mak; — очевидно, запози­чення з російської мови; р. боярышник «глід» пов'язують з боярин, боярич «син боярина»; пор. р. [боярка] «глід, ягода глоду», Ібарки] (мн.) «глід», утворене від *бояръкъ; пор. ще боярская спесь (бот.) «вогняна квітка, Lychnis chalce-donica L.», барская снить (бот.) «ласка­вець, Bupleurum L.»; наголос україн­ської форми, мабуть, пов'язаний з укр. [бояриня, боярин]. —Шанский ЭСРЯ І 2, 182; Фасмер І 204; Булич ИОРЯС І 296; Преобр. І 41; Соболевский РФВ 67, 217; Miki. EW 17; Васильєв УЗ БашкГУ 18, 72—74.— Див. ще боярин.

бояришниця (ент.) «п'ядак глодовий, Ennomos crataegata»; — р. боярышница «білан жилкуватий, Aporia crataegi L.», бр. баярьішніца «тс»; — мабуть, запо­зичено з російської мови, в якій пов'я­зане з назвою глоду боярышник, листям

боятися

брага

 

якого живиться гусінь цих комах.— Шанский ЭСРЯ І 2, 182; Нейштадт 259—260; Васильєв УЗ БашкГУ 18, 72— 74.— Див. ще бояришник.

боятися, [бій] «боязнь, страх», [боюн] «боягуз», боягуз, боязлйвець, боязнь, бо­леть, боягузливий,боязкий, [боязькйй, боязкуватий), боязливий, боязнйй [б'ійзь-ко} «боязно», Шино] «тс», небій, небоян, побоюватися; — р. бояться, бр. баяцца, др. боятися, п. bac się, [bojąc się], ч. bâti se, [bojny], слц. bât' sa, [bojaf sa], вл. bojeć so, нл. bójaś se, полаб. bet «боятися», büji-sä «боїться», болг. боя се, м. бои ce, єхв. 6òjamu ce, слн. bojâti se, bâti se, стел, кошти ca; — пел. bojati sę; — споріднене з лит. bajùs «страшний», baj me «страх», bâilè «бо­язнь, страх», bijótis «боятися», лте bi-jâtiês, bîtiês, прус, biâtwei «тс», дінд. bhâyaté «боїться», bibhéti «тс», bhayâm «страх, боязнь», bhïmâ- «страшний», bhïtâ «боязливий, лякливий», bhïtâh «той, хто боїться», ав. bayente «бояться; лякають», дірл. bâigul «небезпека»; зво­дяться до того самого кореня іє. *bhei-/bhoïVbhï-, що й псл. *biti, укр. бати (Zubaty St. a cl. І 1, 79—90); збли­ження з алб. dboj, bdoj, [vdoj] «споло­хати, злякати», гр. πτοέω «лякаю» (Mann Language 28/1, 32) потребує додаткової аргументації.— Шанский ЭСРЯ І 2, 183; Фасмер—Трубачев І 204; Преобр. І 41; Горяев 26; Sławski І 25; Brückner 10; MachekESJĆ 48; БЕР І 71; Lehr-Spła-wiński—Pol. I 31; Skok I 183; ЭССЯ 2, 163—164; St. prasł. I 297—298; Sadn.— Aitz. VWb. I 299—301; Bern. I 68; Trautmann 24; Топоров I 218—219; Mühl.— Endz. I 250—251; Fraenkel 43; Pokorny 162; Pedersen Kelt. Gr. I 56; Persson Beitr. 700.— Пор. бйти¹, біс¹.

бра «настінний канделябр»; — р. бр. болг. бра; — запозичення з францу-вької мови; фр. bras «настінний свічник» є результатом перенесення назви bras «рука», що походить від лат. bra(c)chium (> braciu(m) «тс», яке зводиться до етимологічно неясного гр. βραχϊων «ру­ка, передпліччя», можливо, пов'язаного в βραχύς «короткий».— СІС 107; Шан­ский ЭСРЯ І 2, 183; Фасмер І 204;

Dauzat 108; Bloch 99; Gamillscheg 147; Chantraine I 193.— Пор. брас, браслет.

бравий, бравірувати, бравувати, бравада, бравура; — р. бравый, бр. бра­вы, п. brawować, brawada, болг. бра-вйрам; — очевидно, через російське і, можливо, німецьке посередництво (н. brav «добрий, чесний, хоробрий») запо­зичено з французької мови; фр. brave «хоробрий, сміливий, чесний, хороший, славний», bravade «бравада», bravoure «хоробрість» виводяться з італійської та іспанської мов; іт. icn. bravo «хороб­рий, сміливий», іт. bravata «зухвалий вчинок, хвастощі», bravura «хоробрість; чванство» походять від слат. bravus «ди­кий, грубий», яке зводиться до двн. raw, hrao «тс», спорідненого з англ. raw «сирий», нвн. roh «тс», лат. cro-dus «жорсткий, сирий, твердий», cruor «кров», псл. *kry «кров», укр. кров; менш імовірне припущення (Bloch 99; Kopaliński 142) про походження φρ. brave від лат. barbarus «варвар».— СІС 107; Шанский ЭСРЯ І 2, 184—185; Фасмер І 105; Преобр. І 41; Dauzat 111; Kluge—Mitzka 604—605.—Див. ще кров.

браво (виг.); — р. болг. браво, бр. брава, п. brawo, ч. слц. bravo, м. браво, бравое, схв. браво, слн. bravo; — запо­зичення з італійської мови; іт. bravo «молодець» виникло як вигук схвален­ня в опері на базі прикметника bravo «хоробрий, сміливий».— СІС 107; Шан­ский ЭСРЯ І 2, 184; Преобр. І 41; Hołub—Lyer 104.—Див. ще бравий.

бравурний; — р. бравурний, бр. бра­вурны, п. brawurowy, ч. bravurni, слц. bravurny; — очевидно, запозичення з ро­сійської мови, в якій могло утворитися в складі виразу бравурная ария, від­повідного до фр. air de bravoure.— СІС 107; Шанский ЭСРЯ J 2, 184; Фасмер I 205. — Див. ще бравий.

брага «рід напою з просяного солоду; відходи горілчаного виробництва, яки­ми годують худобу», [брагарник] «бра-говар» Я, Ібрагйля] «спеціаліст по ви­готовленню браги» Я, [бражник] «чан для браги; продавець браги» Ж, Г, [бражниця] «продавщиця браги; шинок Я», [бражуха] «брага», бражний «від-

брадло

брак

 

годований брагою», бражничшпи «пия­чити» Бі, [вйбражений] «виношений, ви­ходжений, зношений» (одяг тощо) Mo, [набражитися] «упитися», ст. брага (XVI ст.); — p. бр. болг. брага, р. ст. брага (XV ст.), п. braha (з укр.), слц. braga (з рос); — можливо, давньорусь­ке запозичення з тюркських мов; пор. чув. peraga «слабке пиво; вижимки», споріднене з тур. ног. тат. башк. буза «напій з проса, пиво», пор. тат. [буза] «відходи картоплі після перегонки спир­ту» (Шанский ЭСРЯ І 2, 185; Фасмер— Трубачев І 205; Toivonen Mélanges Mik-Ыа 310; Sadn.— Aitz. VWb. 1430—431; Räsänen FUF 29, 195; ZfSlPh 20, 448); досить імовірне також зіставлення з ірл. braich «солод», кімр. brag «тс.» (Bern I 80; Machek Slavia 8, 210; Brückner 38; Lehr-Spławiński RSl 18, 6; Moszyński PZJP 68; Критенко Вступ 531); спроби виведення з нвн. Brühe «юшка» (Miki. EW 20; Matzenauer 20), нвн. Brägel «густа каша» (Karłowicz SWO 63), вест-фальськ. braie(Melich FUF Anz. III 100), шв. brage-bägare (Sköld 11), як і зіставлення з дінд. bhrjjâti «смажить», гр. φρυγω «піджарюю, сушу», лат. frigo «тс», прус, au-birgo «кухмістер» (Uhlen-beck 205; Petr В В 21, 208) або з нвн. brauen «варити», р. бродить (Горяев 1892, 11—12), позбавлені грунту.

[брадло] «великий стіг снопів» ДБ II, [брадло] «скирта, стіжок» ЕЗб 4, ЗО; — запозичення з словацької мови; слц. [bradlo] «скирта соломи», як і п. [bródło, brodło] «тс; стіг сіна; копа хліба», ст. brodło «стіг сіна», пов'язує­ться з слц. bradlo «скеля», brało, ч. Bradlo, ст. bradlo «тс.», bradla (мн.) «укріплення», укр. [бороло] «скеля».— Дзендзелівський УЗЛП 149; Фасмер II

70; Machek ESJĆ 63; ЭССЯ 2, 200—201; Sł. prasł. І 320—321; Sadn.— Aitz. VWb. І 403—408.— Див. ще бороло.

бразолія (бот.) «темно-синій сандал, деревина дерева Caesalpinia brasilien-sis», [бредзелія, брезел'ія, брезйлія] «тс.» Ж, [бразилія] «рід квітки», [бразоля] «тс», [бразолійник] «горщик, в якому варять сандал», [бразолійний] «санда­лово-синій, пофарбований синім санда-

15*

лом», ст. бразалЬя (бот.) «Caesalpiniar от каменя бразалЬи» (1727); — давне запозичення з польської мови; п. bre-zylia «тс», [brazyljaj «стружки бра­золії», ст. bryzylja походить від лат.. brisilium «азіатська фарбувальна дере­вина» (можливо, сюди ж лат. brizilla* «рослина медунка, з фіолетовими квіт­ками»), що зводиться до мал. berzi, за­свідченого у XIII ст. М. Поло; ця назва дерева перенесена на країну (укр. Бра-з'їлія, р. Бразилия, и. Brazylia, Brezylia)„ на узбережжі якої росли дерева, що да­вали фарбу темно-синього кольору; наз­ва дерева неточно виводилась (Тимч., 131; SW І 205) від назви країни Бразі-лія. — Онышкевич Исслед. п. яз. 93;. Brückner 40.

Ібрай] «товкач для збивання брин­зи»; — очевидно, пов'язане з рум. brâi(t$ «тс»; характер зв'язку неясний.— Крав­чук ВЯ 1968/4, 128.

брак¹ «щось непридатне, вада; від­сутність; [відходи після спалюваннж. дров, соломи тощо; гній з рани Л]»,. [бракарь] «сортувальник» Я, бракера бракувальник, [браковщик Я] «тс», бра­кераж, браковка, [браковшпий Ж, бра·· ковий Я], [брашнйй] «забракований,, недоброякісний, другосортний» Me, бра­кувати «сортувати; нехтувати, відкидати;. невистачати», бракнути «невистачати*» вибраковка, перебраковка, розбраковка,, ст. подбрак «рід» (1559), {чинити) брак «вибір» (XVII ст.), {не было) браку (XVIII ст.) «нехтування, вибракову­вання»; — р. бр. брак, п. brak «брак,, недолік, хиба», ст. brak «вибір» (XV,, XVI ст.), «відсутність» (з XVIII ст.)„ ч. слц. brak «брак, недолік, відсутність»^ вл. нл. brach «вада, недолік, хиба, від­сутність», болг. брак, м. бракува «бра­кувати», слн. brâk;— запозичено, ма­буть, через польське посередництво,, з середньонижньонімецької мови; снн., brak «вада, недолік; відсутність» (нвн.-Brack «брак (товару)») пояснюється по-різному: як пов'язане з нвн. breche» «ламати», гот. brikan, англ. break «те.з^ пор. снн. gebrek «шкода, дефект, вада„ недуг», gebreck, нвн. Gebrech, Gebre­chen «тс.» (Фасмер І 206) або як верхньо­німецька видозміна нижньонімецького

брак

брама

 

Wrack «пошкоджене судно» (Kluge — Mitzka 94—95); зв'язок з тур. brak «по­кидь» («покинь»?) (Тимч. 132) не доведе­ний.—СІС 108; Richhardt 36; Шелудько 22; Шанский ЭСРЯ І 2, 186—187; Смир­нов 65; Brückner 38; Sadn.—Aitz. VWb. I 431; Bern. 1 80—81; Christiani 41.

[брак²] «набір до війська, призов»;— не зовсім ясне; можливо, пов'язане з брати (пор. бранка «набір (рекрутів)»), але не виключена й можливість зв'язку з укр. вибракування. — Пор. брак¹, брати.

[брак³] (бот.) «берека, Sorbus torrni-nalis Crtz., Pyrus torminalis Ehrh.»; — очевидно, пов'язане, як результат деети­мологізації, з Іберек], берека «тс». — Moszyński PZJP 54.— Див. ще бе­река.

[браклені (бот.) «чорноклен, Acer campestre L.» Ж, [бреклен] «тс.» ВеБ; — неясне; спроби виведення від гіпотетич­ного балтослов'янського *braga-kle-nas <*mraga-klenas «кольоровий клен», пор. лит. margas «різнокольоровий» (Loewenthal ZfSlPh 7, 407; RÈS 11, 73) та ін. залишаються непереконливими.— Див. ще клен.

браконьєр, браконьєрство; — р. бра­коньєр, бр. браканьгр, п. brakonier, болг. бракониер, браконер; — запози­чення з французької мови; фр. bracon­nier «браконьєр», раніше «мисливець із псом», пов'язане з braconner «полю­вати без дозволу», раніше «полювати з собакою», утвореним від *bracon (nop. пров. ст. bracon «порода собаки», φρ. braque «лягавий пес»), запозиченого з германських мов(пор. двн.bracko«соба-ка-шукач», споріднене з лат. frango «ла­маю»).— СІС 108; Bloch 97.—Пор. бреш.

[брамі «вузька смужка хутра для обшивання кожухів», [брама] «опушка з сап'яну, плису або смушок», [обранка] «облямівка верхнього одягу шнурками», [обранка] «сукно для облямування одя­гу; обшивка» Ж, ст, брама «лиштва в платті, облямівка» (1574), брамовати «обшивати по краях» (1573); — р. заст. [брама], [барама] «барма, опліччя; на­мисто на урочистому одязі, риза свя­щеника; кільчастий обладунок (кольчу-

га)», п. ст. bram, brama «прикраса на руках чи ногах жінок», bramka «до­рога прикраса на голові або на шиї жінки», ч. prym «галун, позумент, на­шивка», ст. prém, слц. pram «тс», вл. brama, нл. bram, слн. prâm; — запози­чено через польське посередництво з ні­мецької мови; нвн. [Brame] (Brame, свн. brëm) «обшивка, опушка, хутряна ото­рочка» споріднене з гол. braam «край, борт», англ. brim «тс», нвн. verbrämen «облямовувати, обшивати», двн. brama «ожиновий кущ», дісл barmr «край, кайма, облямівка, обшивка», сангл. bar­me «тс», що походять від іє. *bher-«виступати вперед, випинатися»; в сло­в'янських мовах запозичення, що похо­дять від свн. bram' і. від дісл. barmr, частково змішались; непереконливе по­в'язання (Miki. EW 783) з слов'янським рамо, рам/й як наслідку граматичного перерозподілу форм типу р. обрамья, обрамок, обраменье, раменье «край, ме­жа лану».— Brückner 38; Machek ESJĆ 489; Matzenauer LF 7, 9; Kluge—Mitzka 102, 813.— Пор. барма¹.

брама «ворота», [бряма] «тс.» Ж, [бражний] «воротар, сторож», ст, брама (1591); — р. заст. [брама, брана], бр. брама; — давнє запозичення з поль­ської мови; п. brama «в'їзд, вхід до бу­дови, великі двері, ворота; передмур'я; ключ; дорога, підхід, приступ», [brama, wrâma, brań], ст. brana «тс.» походить від ч. заст. [brâna] «широкий прохід, вхід, в'їзд до будівлі, саду, міста», ст. [brana] «оборонні укріплення, окоп, ша­нець», що, як і слц. brâna «ворота, вхід, міська застава», є прямим відповідником до п. ст. brona «перегородка, бар'єр; гребля, загата; перешкода, перепона; укріплення»; сюди ж належать анало­гічні споріднені утворення др. боронь «перегородка, перешкода, перепона», вл. brónica «діафрагма», м. брана «гребля, загата млинова», схв. брана «тс», по­в'язані з псл. *borniti, укр. боронити. — Дзендзелівський RKJ ŁTN 15, 119—120; Richhardt 36; Sławski I 41, 43; Brückner 38; Machek ESJĆ 64; Hołub—Кор. 75; Sadn.— Aitz. VWb. I 407; Bern. I 74.— Див. ще боронити.

брамурний

бранзоля

 

брамурний (у виразі б. камінь «азот­ний окис кобальту»); — неясне; можли­во, пов'язане з брамурт (пор.).

[брамурт] «червона фарба» Ж; — п. bramrot, [brambrot]; — очевидно, через польське посередництво запозичено з німецької мови; нвн. braunrot складає­ться з основ прикметників braun «корич­невий, темний», спорідненого з дісл. Ьгопп.двн. свн. brun «тс», укр. бриніти «дозрівати», і rot «червоний», спорідне­ного з двн. rôt, дангл. read, дісл. rauör, гот. raups, лит. raiïdas, пел. *rudb «тс», укр. рудйй. — Шелудько 22; SW I 200; Kluge—Mitzka 97, 609.— Див. ще брині­ти, брунатний, рудйй.

[брамушка] «мурашка» ЕЗб ЗО, ст. брамушки (ХУГИ ст.) «мурашки, хро­баки (?)»; — неясне.

Ібрандебуриі «шнури гусарського мундира» Ж; — запозичення з польської мови; п. brandebury «вишивки, галуни, позументи» походить від назви німець­кої землі Brandenburg.— Richhardt 36; Шелудько 22; Brückner 38.

брандер «судно, застосовуване для підпалювання ворожих кораблів і для того, щоб загородити їм шлях до пор­ту»; — р. брандер, бр. брандэр, п. bran­der; — запозичення з голландської чи німецької мови; гол. brander, нвн. Brân-der «тс.» пов'язані з нвн. гол. Brand «по­жежа», нвн. brennen «горіти», спорід­неними з двн. гот. brinnan «тс», дірл. brutti «жар, шал», лат. fervere «кипіти».— СІС 108; Фасмер І 207; Смирнов 65; Christiani 40; Kopal iński 141; Meulen 47; Kluge—Mitzka 95.

[бранджя] «галузь, фах; вид» Ж, [браньж<і\ «компанія, гурт; банда» О; — п. branża «галузь», bransza «тс», слц. bran(d)źa «тс; наволоч, покидьки»; — через польське, словацьке і, можливо, німецьке посередництво (н. Branche «га­лузь, фах, спеціальність») запозичено з французької мови; фр. branche «гілка, сук; розгалуження; галузь» походить від лат. branca «лапа, нога», можливо, пов'язаного з гал. Ьг-, утвореним від *ur-, спорідненого, мабуть, з лит. ran­ka, пел. *rçka «рука», укр. рука; зв'я­зок лат- branca безпосередньо з герман-

ськими словами (Meyer-Lübke REW 1271) або з гр. φάραγξ «розколина, уще­лина; безодня» (Schröder AfSlPh 28, 33) сумнівний.— Kopaliński 142; Bloch 98; Dauzat 110; Gamillscheg 145; Fremdwör­terbuch 87; Walde—Hof m„ І 114; Er-nout—Meillet I 75.— Пор. рука.

[брандзя] «бур'ян»; — очевидно, по­в'язане з [браньжа] «гурт, банда».— Див. бранджя.

брандспойт; — р. бр. болг. бранд­спойт; — через російське посередни­цтво запозичено з голландської мови; гол. brandspuit утворено з основ імен­ників brand «пожежа», спорідненого з н. Brand «тс», і spuit «труба для поливан­ня», пов'язаного з дієсловом spuiten «помпувати, поливати, бризкати», спо­рідненим з дісл. spyta «плювати», двн. днн. spTwan, гот. speiwan, лат. spuo, лит. spiâuti, стел. i!AkK<mi, укр. плю­вати.—СІС 108; Шанский ЭСРЯ I 2, 188, Фасмер І 207; Meulen 47; Vries NEW 687; Vries AEW 539; Jóhannesson 904—905.— Див. ще брандер, плювати.

Гбранзолета] «браслет», [бранзоля, брансолєта] «тс»; —бр. бранзалет; — запозичення з польської мови; п. bran­soleta, branzoleta«TC» є результатом ви­дозміни фр. bracelet «браслет».— Bruck­ner 38; SW I 201.— Див. ще браслет.

[бранзоля] «внутрішня підошва (че­ревика)», [брандзел^, брандзолі, бринд-золі] «тс»; — п. [branzola] «устілка», brandzél «внутрішня підошва у взутті», [brandzla, bronzei], ч. branzol, branzole, слц. branzol, [branzola]; — запозичено (можливо, через польське і словацьке посередництво) з німецької мови; нвн. Brandsohle «устілка» виникло в резуль­таті скорочення складного слова Brând-ledersohle, утвореного з іменника Brand­leder «палена шкіра» (тобто шкіра, по­шкоджена тавром), що складається з ос­нов іменників Brand «горіння, пожежа» і Leder «шкіра», спорідненого з дангл. lëoer, дірл. lethar, кімр. lledr «тс», та іменника Sohle «підошва», запозиче­ного з латинської мови (лат. sola, мн. від solum «підошва ноги, грунт, земля», споріднене з сірл. solaig «підошви» (мн.), гр. ύλία «підошва»).— SW I 200; Kluge—Mitzka 95—96, 714; Walde—Pok.

бранка

брат

 

її 532; Walde—Hofm. Il 507—509, 554, 557.— Див. ще брандер.

[бранка¹] (іхт.) «марена дніпровська, Barbus fluviatilis (В. b. borysthenicus Dyb.)» ВеЛ, Г, [брянка] «тс.» ВеЛ; — запозичення з польської мови; п. brzana (іхт.) «Barbus», brzanka «Barbus Pete-nyi», [mrzanka, mrzewka] споріднені з укр. {мерена] «дніпровський усач», [меренка] «гольян» (пел. *тегпа); початкове b на місці закономірного m розвинулось на польському мовному грунті в позиції перед г'; виведення польських форм від лат. müraena «мурена» (Brückner 44) по­милкове.— Коломиец Ихтиол, номенкл. 27.— Див. ще мерена.— Пор. марена, ме-ренька.

[бранка²] «хвороба бджіл» Л; — не­ясне.

брас (стиль плавання); — р. брасе, ■бр. болг. брас, п. bras; — нове запози­чення (можливо, через російське посе­редництво) з французької мови; фр. brasse «обхват двох рук; вид міри дов­жини; морський сажень; стиль плаван­ня», можливо, через ст. brace (XII ст.) аов'язане з лат. brac(c)hia, наз.-знах. в. мн. від brac(c)hium «рука».—СІС 108; Шанский ЭСРЯ І 2, 189; Dauzat 111.— Див. ще бра.— Пор. браслет.

браслет, ст. браселики (мн., 1571); — р. болг. браслет, п. ст. braselet, brace-Jet, ч. brazolet, brazoleta, слц. brazole­ta, м. бразлетна, схв. бразлетна, — за­позичення з французької мови; фр. bracelet «браслет» виводиться від лат. brachiale «тс», похідного від brac(c)hiura «рука», або від фр. bras «рука», що по­ходить від лат. brac(c)hium, слат. bra-ciu(m) «тс.».— СІС 108; Шанский ЭСРЯ î 2, 189; Фасмер І 207; Brückner 38; Bloch 99; Gamillscheg 143; Dauzat 111.— _Див. ще бра.— Пор. брас.

брат, [бра] «брате» Ж, [бря] «тс.» Ж, \братак\ «друг» Ж, [братач] «тс.» Ж, •{бршпаш] «тс, брат» Я, [братан] «пле­мінник», [британець, братанич, брата-мок Ж, братунок ВеЛ, бршпичич Я\ «тс. (по брату)», [брагпняк] «син дядька чи тітки» НЗ УжДУ 26, [братранець] •«тс.» тж, [братнячка] «дочка дядька чи •тітки» тж, [братанна] «дочка брата»

2Ай

тж, [браташшя] «братці», братва, [бра-тейка] «братик» Я,[братейко], [братель­ник] «старший брат церковний» ВеБ, [братерник] «тс.» ВеБ, братерство, [братйлої «брат» Я, [браття] Ж, [бра-тій, братчик Ж, братунь ВеБ, братусь Я, брашень ЖІ «тс», [братьо] «тс; то­вариш, побратим, двоюрідний брат» НЗ УжДУ 26, [братйм] «побратим», [бра-тймство] «побратимство», [братйна] «братуха, [дружина брата Пі]», [братй-ця] «дружина брата» Я, [братйха] «тс», [братова] «тс; дружна компанія» Г, Ж, Пі, [бршпйтелі] «двоюрідні брати і се­стри», [братівство] (зб.) «брати» Г, Ж, [братовйзна] «спадщина після брата», [братівщина] «тс; військова дружина, загін» Пі, Ж, [братйща] (зб.) Ж> бра­тія, [братка] (мн.) «вид хлібного печи­ва», братство, [братчина] «братство» Ж, [братщина] «церковне братство» Я, браття, [братця] «брати» Ж, братчик «брат; член братства (церковного то­що); член Січі», [братчиця] «учасниця в дівочому братстві» Я, братерній, [братин] Ж, [братнин] Ж, братній, братати «здружувати», брататися, [пб-брат] «побратим» Ж, побратим Ж, Г, [побратймець, побро ЖІ «тс», побра­тимство, [побратймий] Ж, [побратний] Ж, розбрат «ворожнеча»; — р. бр. болг. м. брат, др. брать, братръ, п. brat, ст. bratr, ч. bratr, ст. brat, слц. brat, вл. bratr, brat, (мн.) bratfa, нл. brat, brats, полаб. brot, схв. брат, слн. bràt, стел. Братръ, врат-ь; — пел. bratn>, brątb; — споріднене з гр. φράτηρ, φρατωρ «член фратрії», прус brati, bratrlkai (мн. зменш.) «братки», лит. broterëlis «братик», лте bratantis «бра­тець», дінд. bhräta «брат», ав. bratar-, ос. ärvad, вірм. ełbair, лат. frater, ірл. bräthir, гот. bröpar, двн. bruoder, тох. А ргасаг, тох. В ргосег «тс»; пор. ще зменш, лит. brólis, лте brâlis, іллір. ßpä; недостатньо обгрунтоване пов'я­зання слов'янських форм з іє. *bher-, *bhra- «нести, родити» (Горяев 26—27).— Бурячок 66; Критенко Вступ 504, 540; Шанский ЭСРЯ І 2„ 189—190; Трубачев Терм, родства 58—63; Фасмер І 207— 208; Преобр. І 42; Sławski І 41; Brück­ner 39—40; Machek ESJĆ 64—65; Lehr-

братван

брати

 

Spławiński—Pol. 54—55;.БЕР І 74—75; Skok I 199—201; ЭССЯ 2, 238; 3, 8—9; Sł. prasł. Г 361—362; Sadn.— Aitz. VWb. І 432—434; Лопатин ЭИРЯ IV 42; Геор­гиев Бълг. език 1961/2, 101; Bern. I 82; Meillet IF 2, 295—296; Miki. EW 20; Trautmann 36; Топоров I 247—248; Büga RR I 434; Mühl.— En dz. ί 328-329; Белецкий Принципы 137; Kretsch­mer Giotta 3, 33; Otrębski LP 2, 283; LP 8, 186; LP 9, 21; Джаукян 231; Mayr-hofer II 530; Pedersen Kelt. Gr. I 48; Pokorny 163—164.

[братван] «сковорода» Ж, [братван-ка Ж, бритван До, бршпвана, бритван-ка, бритванна Ба] «тс; деко», ст. брыт-вана «тс.» (XVI ст.); — р. противень «деко», п. brytwana, brytfana, brytfan­na «деко, лист», заст. brotfanna, [bratta­rla, brotfana], ч. [brutvan, brutfan, prot-van! «тс»; — через польське посеред­ництво запозичено з німецької мови; нвн. Bratpfanne «сковорода» складаєть­ся з основ дієслова braten «жарити смажити», спорідненого з двн. brâtan, днн. brädan, дфриз. breda, дангл. braedan «тс», лат. fretale «сковорода», fermen­timi «кисле тісто», і іменника Pfanne «сковорода, деко», який зводиться до нар.-лат. panna (*patna), лат. patina «миска, кастрюля, сковорода», що, можливо, походить від гр. πατάνη (*πε-τάνη) «миска», пов'язаного з πετάννυμι «розстилаю, розгортаю», спорідненим з лат. pateo «я відкритий», лит. pet^s «плече», ав. padana «широкий».— Ше-лудько 22; Тимч. 138; Sł. wyr. obcych 96; Brückner 43; Machek ESJĆ 70; Klu­ge—Mitzka 540—541; Walde—Hofm. II 447; Boisacq 750, 775—776.—Див. ще фермент.

брати, бері), братися (за) «починати», бральник «робітник, який збирає льон, коноплі», [бриля] «бральниця», бранець «полонений; [рекрут; людина, яку най­няли вибрати коноплі]», бранка «поло­нянка; [набір рекрутів; сваха, що веде молодих у дім молодого Я; назва, по­в'язана з ткацьким верстатом Доп. УжДУ І]», [брачки] (мн.) «рогач» Л, [брачка] «тс; вимога на продукти, ку­півля; [еоснова лопата Ва; тупа лопатка, якою підбирають сміття, глину тощо

ЛЧерк; грабарка Л\», [братка] «взят­ка» (при грі в карти), беркий «липкий, клейкий; проворний (до роботи)», бе­ручкий «тс», [брачкйй] «той, хто любить брати, хабарник», [брачний] «застосову­ваний при вибиранні» ЛЧерк, вбираль­ня, вбирач (спец.), [вбйрка] «франтиха» Ж, вбиральний, вбирний, вибиратися «збиратися в дорогу, виїжджати», [ви-бйранка] «вибір», вибір, вибірка, вибірки «залишки, брак; вередливість, перебір­ливість; [узори Mo]», вибірник (спец.), [виборець] Ж, вибори, вибранець, вибірко­вий, [вибірний] Ж, [вибірний] «збирач по­датків» Ж, виборний, виборовий, [βύδο-рочний] Я, [виборчий] Ж, [відбиральник] «приймальник, покупець; одержувач» Ж» [відборецьі «тс», [відбір] «приймання; на­бір рекрутів» Ж. відбірка, відбірник, від-борчик «відбірний струг», відбірний «до­бірний; такий, що відбирає», впідбір, добирати «доїдати; догадуватися, мети­кувати», добиратися «діставатися», до­бирач, добір, добірка, [добрання] «ви­бір», довибори, добірний, [добірчивий] «розбірливий» Ж, [забірати] «перегоро­джувати стінкою», забиратися «зайти, залізти; піти геть», [заберки] «складки на спині свити» Я, [забори] «тс; задатки за роботу» Я, забірнйк, [забір] «вишивки на кінцях перемітки; грабіж, захват Ж», [у забір] «на заробітки», забірняк «той, хто бере плату за роботу вперед», [за­бор] «перегородка з дощок (у хліві) Я; відправлення боржників на польові ро­боти Ж», [забора] «ряд каміння, що перерізує русло ріки (на дніпровських порогах); комишева стінка, що перети­нає річку (під час ловіння риби котцем) Г; барикада, оборона, захист, гребля Ж», заборка «шуба з складками на спині», [заборянйн] «робітник, який іде на ро­боту для виплати податків» Ж, Г, [за-бераний] «мережаний» (про сорочку) Ж, [забірний] «такий, що багато бере» Ж, [забірчйвий] «загарбницький, хижаць­кий» Ж, [забірчий Я, заборчйвий Ж1 «тс», [забором] «спосіб ткання (квітчастих ки­лимів тощо)» Me, [збйркувати] «щось лег­ке збирати» Ж, [зборувшпи] «ярмарку­вати» ВеУг, збирач, [збіранник] «зби­рач» Ж, збиральник, збір «збори; колек­ція, зібрання; [продукти з молока (сме-

2Ц

брати

брати

 

тана, масло); ярмарка; зібрані внески, податок ЖК [збіранка] «збирання», [збі-ранйна] «тс; зібрання, зібране звіду­сіль», [збіранйця] «тс», збірка «збори; сходка; збирання; колекція, зібрання; [овечі шкури, що скуповувались на полтавських ярмарках П», збірник «зі­брання, колекція» Ж, Г, [збірниця] «мітла; зборище», збірня «кімната, де збираються на сходку», [збірщик] «зби­рач податків» Ж, [збірщина] «зібрані гроші» Ж, збори «зібрання людей; склад­ки на одязі», зборище, зборка «складка на одязі», [зварниця] «ящик, скриня для збирання» Ж, [зборня] «збори; дім, де збираються люди тощо; общинний дім; казарма» Ж, зббрчий «збирач податків», збиральний, збірний, збірчастий, збо­ристий, зібрання, [набирати] «нарива­ти (про болячку); купувати матеріал для шиття», набір «набирання (рекрутів); сукупність (чого-н., кого-н.); [вантаж ЖК набор «тс» Ж, наборщик «складач», [наборщицтво] «складання» Ж, наборна «складальна», [набіраний] «зшитий з ку­пованого матеріалу», набірний «скла­дальний», [наваристий] «прикрашений, оздоблений» Ж, [наборний] «вантажний» Ж, недобір «нестача; [залишок, неви­плата; дефіцит; малий вибір ЖК обби­рати «обчищати», [оббиратися] «знахо­дитися; називатися», [оббиральник] «гра­біжник, здирщик», обирати, [обираль-ник\ «скребло (шкіряника)» Ж, оборка «бордюр, обшивка; бахрома; вістря» СУМ, Ж, обранець, перебирати «вередувати; згадувати; переодягати», перебиратися «переселятися; переходити, переправля­тися; переодягатися», [перебернйчень-ко] «вередун» Ж, перебирач, перебір «ли­шок, надлишок; огляд, ревізія; перебір­ливість, вибагливість, каприз, примха», перебірка «сортування; переодягання; дощечка або паличка між рядами ткаць­кої основи; перегородка», [перебірки] Ж, [перебірник] «вередун», [перебірчик, перебора, переоорець, переборщечка ЖІ «тс», [перебор] «заборгованість» Л, пе­реборка «перегородка», перебірковий, пе­ребірливий «вибагливий», перебірчивий «тс», перебористий, перевибори, пере­виборний, підбиратися «підкрадатися; підроблятися», підбирач, підбір «добір;