СТСЛ. ЯгрИПИЫИ(и), p.-ЦСЛ. OrpHilHNd, 28 страница

бомбак

бонк

 

неного з лат. bombus «шум, дзижчання», яке зводиться до гр. βόμβος «шум, гу­діння».— Шанский ЭСРЯ 12, 161; Фас-мер I 191; Kluge—Mitzka 90—91; Dau-zat 96; Ernout—Meillet I 130.

[бомбак] «фабрична пряжа, викорис­товувана для домотканого полотна» Я, Me, [бак] «тс.» Я;—р. бомба «старовинна шерстяна тканина», п. bombak «сорт полотна»; — запозичення з східноро-манських і польської (з початковим на­голосом) мов; молд. бумбак (рум. bum-bâc) «бавовна» походить від перс, pänbä, пехл. pambak «тс», яке проникло в бал-канські мови через пізньолатинську (пізньолат. bombax, bombex «бавовна, сорт тканини»); польське слово, можли­во, як і ч. bombas «сорт тканини», по­в'язане з фр. bombakin, bombasin «бу­мазея», що походить від іт. bambagine «тс», пов'язаного з bambagia «бавовна», яке через лат. bombacium, гр. παμβά-κιον зводиться до того самого перського джерела.— Мельничук Молд. эл. 164; SW І 189; Machek ESJĆ 60; Skok I 235; Sadn.— Aitz. VWb. I 232—233; Bern. I 101.— Пор. бумага.

[бомбар] (ент.) «хрущ, Melolontha vulgaris», [бомбак, бумбак] «тс.» ВеУг; — болг. діал. [бумбар] «твердокрила ко­маха», [бъмбър] «тс», схв. бумбар «джміль»; — похідне утворення від зву­конаслідувального кореня büm-/bum-; пор. гр. βόμβος «шум, гудіння».— Онышкевич СЛиЛ 98; БЕР І 89; Skok І 235—236.— Пор. бум, бом, бомок.

[бомбарйк] (бот.) «дереза, Lycium barbarum L.»; — очевидно, результат видозміни назви барбарис, перенесеної на дерезу за подібністю плодів; менш імовірний зв'язок з другою частиною латинської назви (barbarum).

[бомбати] «гойдати, теліпати» Me, [бомбитися] «гойдатися Me; іти повіль­но, перевальцем Па»; — п. [bąbać się] «коливатися», [bąbelać się]«гойдатися», нл. bombas se «гойдатися», слн. bombati se «тс»; — пов'язується з звуконасліду­вальним н. bammeln «погойдуватися», bummeln «тинятися» як запозичення; щодо відповідності сл. -mb- н. -mm- nop.

бомбель — н. Bommel.— SW I 108; Klu­ge—Mitzka 47, 57, 110—111.

[бомбель] «пухир, прищ; квасоля; висяча кулька, висулька», [бомбіль] «ви­сулька» Me, [бомбелик] «тс.» Me, [бом­било] «велика квасоля» ВеБ, [бомбулька] «ягода на картоплі», [бомбовка] «тс», [бомбочка] «продовгувата кулька», бом-борйшки «бомбульки» ВеУг, бомбор'їшки «тс.» ВеУг, [бомбушка] «крапля (роси)» Ж; — п. bąbel «пухирець, булька, яго­да на картоплі», bombel «тс», вл. bom-bjel «висулька, китиця; пухир», нл. bombolica «тс», слн. [bómbelj] «висуль­ка»; — очевидно, форми з давнім зву­косполученням -от-, яке не зазнало закономірного переходу в у (пор. буб­лик, п. bąbiel) через експресивний ха­рактер слів; у деяких випадках ом могло бути підтримане польською вимо­вою відповідних слів.— Richhardt 36; Sławski I 29; Kluge—Mitzka ПО­ПІ.— Див. ще буба, бублик.

[бомборосити] «промовляти закли­нання; бубоніти», [борборосіти] «реві­ти, буркотіти» Ж, [борбороси] «буркан­ня, зла мова» Ж; — очевидно, запози­чення з румунської мови; рум. bolborosi «бубоніти» походить від того самого звуконаслідувального кореня *bol-/bl-, що й укр. болбот, лат. balbutire.— Vin-cenz 3; DLRM 87.

[бомок] (ент.) «ґедзь, Tabanus bovi-nus L.», [бомко ВеБ, бонк ВеНЗн] «тс», бомки бити (збивати, стріляти) «бай­дикувати»;—запозичення з польської мови, видозмінене в результаті неви­разної вимови форм непрямих відмінків (бонка, банки) як бомка, бомки; п. bąk «овід, ґедзь» (bąki zbijać «байдикувати», bąka strzelić «ляпнути дурницю») (пор. нл. ст. buk «собача муха»), пов'язане з дієсловом bąkać «гудіти», походить від того самого кореня *bûk-, *bouk-, що й бик, бучати, ускладненого вставним -η-. — Sławski І 29; Bruckner 19; Schu-ster-Śewc Probeheft 34.— Див. ще бик.

бондар та ін.— див. бодня.

Боніфатій, Боніфшп — див. Воніфа-тій.

[бонк] «байстрюк, бенькарт» Ж;— запозичення з польської мови; п. bąk «тс», очевидно, походить від bękart

бонюх

бордун

 

«байстрюк», що могло зазнати зближен­ня з bąk «ґедзь». —Brückner 23—24.— Див. ще бенькарт.

[бонюх] «гнойовий жук»;—неясне; можливо, пов'язане з [баня] «калюжа»; може бути зіставлене і з слн. [barn'uk] «гнойовий жук».

[боня] «глибоке місце в річці Тези Усл. конф.; калюжа, ковбаня ВеУг»; — зіставляється (Німчук Тези V сл. конф. 92) з слн. bedenj «глибоке місце в річці»; може розглядатись і як звуковий варі­ант форми баня «заглиблення», наявний також у складі форми [калабаня] «ков­баня» ВеУг, паралельної до [калабаня] «тс.» ВеУг, ковбаня.

[боняк] (бот.) «гвоздика, купчак, Ta­getes patulus L.»; — результат видозмі­ни діалектної назви [повняк] «тс», зу­мовленої формою (повнотою) квітки цієї декоративної рослини (на відміну від споріднених з гвоздиками чорнобрив­ців).— Див. ще повняк.

[бор¹ (род. в. бру)] (бот.) «дике про­со, мишій, Setaria italica Р. В.; Setaria glauca Р. В.; Setaria viridis Р. В.», [бриця] «Setaria glauca L.» Mak, [брін-нйй] «просяний, пшоняний» Ж; — р. [бор] «чорне просо, Milium effusum L.; ■просо, Panicum miliaceum L.», др. боръ «різновид проса, Panicum», п. ber «іта­лійське просо, Panicum italicum», ч. ber «різновид проса, Setaria», вл. bor «тс», нл. ber «дрібнозернисте італійське просо, Setaria italica», схв. бар, слн. bar «тс»; — пел. Ьъгъ; —очевидно, по­в'язане з іє. *bher- «бути гострим» (рос­лина має остюки); зіставляється також з дангл. bere «ячмінь», дісл. barr «тс», алб. bar «трава, сіно», лат. farina «бо­рошно», дірл. bairgen «хліб», дінд. bhâr-vati «жує, харчується», гр. φέρβω «па­су, годую» (Маковский Этимология 1965, 251); Махек (ESJĆ 51; Jm. rostl. 294) вважає це слово субстратним не-індоєвропейським..—^Фасмер І 193; Brü­ckner 21; Schuster-Śewc Probeheft 25; Skok І 108—109; Sł. prasł. I 465; Sadn.— Aitz. VWb. I 395—3S6; Trubacev Sla-via 29, 9; Nieminen KZ 74, 3—4, 169; Bern. I 110.— Див. ще бір, борона, борть.

бор² (хім. елемент); —р. бр. болг. м. бор, п. вл. bor, ч. bor, bór, слц. слн. bór, схв. бор; —запозичення з фран­цузької мови; фр. bore утворене з borax «бура, селітра», яке через слат. borax «тс.» зводиться до ар. bûraq.— СІС 106; Фигуровский 57—58; Шанский ЭСРЯ І 2, 165; Dauzat 98.

бор³ «зуболікарське свердло»; — р. бр. болг. бор «тс»; п. bor «свердло»;— запозичення з німецької мови; н. Bóhrer «свердло» пов'язане з bohren «свердлити», спорідненим з псл. *borti, *borna, укр. бороти, борона. — СІС 106; Шанский ЭСРЯ І 2, 165; Kluge—Mitzka 89.— Див. ще борона, бороти.— Пор. бур².

бора «буря, ураган», [барва], бор­вій; — р. бора «приморська буря; ура­ган», бр. бора, п. bora, ч. слц. bòra «тс.», схв. бора «північно-східний ві­тер»; — запозичення з турецької мови; тур. bora «буря» походить від нгр. μπόρα чи іт. bora «тс», яке зводиться до гр. βορέας «північний вітер; Борей, бог північних вітрів» (>лат. Boreas «тс»); на формі борвій виявився вплив основи вій- (віяти, пор. буревій). — Шан­ский ЭСРЯ І 2, 165; Фасмер Г 193; БЕР І 67; Sadn.—Aitz. VWb. I 204—205.

[борах] «джиґун, полюбовник» Л; — бр. [борох] «єврей; нечупара»; — пов'я­зане з власним ім'ям Барух, Борух (з гебр. Bârux, букв, «благословенний»); нове значення в слові барух (>борох, борах) розвинулось у результаті сплуту­вання з фонетично близьким бахур (див.).

борг, [бор], боржник, боргувати, за­боргованість, набір «у борг», ст. борг (1529), бор (XVIII ст.); — п. borg, borg, слц. borg; — через польську мову запо­зичено з німецької; н. Borg «позичка», borgen «позичати», споріднене з англ. borrow «позичати», зводиться до того самого кореня, що й н. bergen, укр. берегти, і первісно означало «давати пощаду, давати строк для виплати».— Акуленко 134; Шелудько 22; Paul I 104; Kluge—Mitzka, 66, 92.—Див. ще берегти.

[бордун] (бот.) «жовтець їдкий, Ra­nunculus асег L.»; — неясне; можливо,

боре

Борис

 

пов'язане з [бредулець] (бот.) «багно, Ledum palustre» (обидві рослини ростуть на болотах).

[боре] «більше» Ж, [бірше] «тс»; — очевидно, результат зворотного слово­твору від [бірше], яке могло виникнути на базі більше під впливом [борше] «швидше» (від [борзо]). — Див. ще біль­ший, борзий.

[борець¹] (бот.) «аконіт, Aconitum napellus L.»; — р. борец «тс»; — ре­зультат перенесення назви борець «воїн», зумовленого подібністю квітки аконіту до шолома; пор. слц. prilbica «шолом; аконіт».— Machek Jm. rostl. 45—47.— Див. ще бороти.

І борець²] «воронка» Ж, [бороло] «ущелина в скелі»;—очевидно, пов'я­зані між собою слова, які можуть бути зведені до того самого кореня іє. *bher-/ bhor- «бити, колоти», що й двн. borön «свердлити», лат. forare «тс», foramen «дірка», рум. bórta «тс; дупло, щілина», дірл. berna «розколина, ущелина», псл. *b¹îtb «борть», укр. борть (з іншою огласовкою).— Див. ще борть.— Пор. борона, бороти, бортїти.

[борзий] «швидкий», [боржій] «швид­ше», [борше] «тс», [бірше] «більше», [борзина] «бистрина», [борзість], [бор-зйти] «квапити», [наборзі] «наспіх»; — р. борзый «скорий», бр. борзды «швид­кий», [борзо] «швидко», др. бързыи «швид­кий», п. bardzo «дуже, вельми», ст. barzo «тс», ч. brzy «швидко», вл. bórzy «ско­ро», нл. borze «тс», полаб. borz «швид­ше», болг. бърз «швидкий», м. брз, схв. брз, слн. brz, стел, вр-ьзъ «тс»; — пел. *Ъ^ъ1гъ <*b'^ITg'-; — споріднене з лит. burzdùs «жвавий», burzdëti «руха­тися, махати», сірл. bras «швидкий, стрімкий», можливо, також дінд. bhurä-ti «швидко рухається»; менш обгрунто­ваними є зіставлення (Преобр. І 37; Machek ESJĆ 71; БЕР І 102; Зализняк ВСЯ 6, 36; Sadn.— Aitz. VWb. I 486 — 487) з гр. βραχύς «короткий», лат. bre-vis «тс.» — Шанский ЗСРЯ І 2, 168; Фасмер І 194; Schuster-Sewe Probeheft 27; Skok I 222; ЭССЯ 3, 137—139; Sł. prasł. І 427; Gołąb LP 16, 56; Bern. I 109—110; Büga RR I 282; Specht 192.

[борйкати] «рити (рогами, рилом)»; — р. [боркать] «штовхати, бити», вл. bór-kać «підкидати (землю рилом)», болг. бъркам «мішаю, змішую, риюсь», м. брка «тс», схв. бркати «змішувати», бркнути «зачерпнути», слн. brkati «би­ти, кидати»; — псл. * Ь^ЪГkatî «перемішу­вати, розгрібати, розкидати, кидати, ударяти», можливо, пов'язане з * brka­ti «бурчати, муркотіти, бриніти», що мало звуконаслідувальний характер; українська форма з -и-, очевидно, є ре­зультатом видозміни закономірного *боркати під впливом брикати або ри­кати.— БЕР І 102—103; Skok І 213; Sł. prasł. 1 418—419; Sadn.—Aitz. VWb. I 195—198.— Пор. буркати, роз-боркати.

[борина] (бот.) «брусниця, Vaccini-um vitis idaea L.; чорниця, Vaccinium myrtillus L.; журавлина, Vaccinium oxy-coccos L.; буяхи, лохина, Vaccinium uli-ginosum L.» Мак, [борівка] «брусниця Mak; чорниця ВеНЗн, Mak; буяхи Mak», [боровик] «вовче лико, вовчі ягоди, Daphne cneorum L.; грушанка, Pyrola minor L.; зимолюбка, Pyrola umbellata L. (Chimaphila)» Mak, [боровина] «брус­ниця; чорниця» Мак, [боровйця] «чор­ниця», [боровниця] «тс.» Мак; — р. [бо­ровика] «брусниця», бр. [баруука] «тс», п. borówka, ч. [borûvka] «ягода чорниці», [borovnica], вл. нл. заст. borówka «тс», болг. боровинка «брусниця», схв. боров-ница «чорниця», боровинка, слн. borov­nica «тс»; — похідні утворення від бір «сосновий ліс»; назви зумовлені тим, що ці рослини ростуть у соснових лісах.— БСЭ 9, 45; 13, 145; Machek Jm. rostl. 178—179; Schuster-Śewc Probeheft 26.— Див. ще бір.

Борис, Боря, Борйско, Барко, [Ба­рило Я, Борич Я]; — р. болг. Борис, бр. Барь'іс, др. Борисъ, п. Borys, ч. слц. Boris, м. Борис, схв. ст. Boris, слн. Bo­ris, стел. Борись; ч- через церковно­слов'янську форму зводиться до імені болгарського царя Богориса (Бориса), який хрестився в 864 р. і поширив хрис­тиянство в Болгарії; в основі цього іме­ні лежить монг. bogori «малий»; на думку Соболевського (ЖСт 1893/4, 445) і Ма-

борїг

бородавка

 

ретича (LF 15, 153), Борис є скороче­ною формою від Бориславъ (як Боримъ від Боримиръ).— Фасмер І 194; Brück­ner 36.

борїг — див. оборіг.

борікати — див. бороти.

боркати «підрізувати крила (пта­хам)», [обборкати) Ж, приборк{ув)ати «тс»; —р. [борк] «стрижень пташиного пера», п. barki «плечі; (ст.) крила, ма­хові крила», ч. brk «стрижень пера»; — пел. *Ь¹Ткъ «шпичак, стрижень (пе­ра)»; — похідне від іє. *bher-/bhor- «бути гострим, колоти», того самого, що і в слові борона, нвн. Borste «щетина»; немає підстав для пов'язування (Фас­мер І 195; Шахматов ИОРЯС 7/2, 336) з р. боркать «штовхати, бити», схв. бркнути «кинути», слн. hikati «штовха­ти, кидати», спорідненими з укр. борй-кати, буркати. — Sławski І 27; Brück­ner 16—17; БЕР І 102; Sł. prasł. I 419— 420; Sadn.— Aitz. VWb. I 396—398.— Пор. борки.

[борки] «бакенбарди» Ж, [бурці) «тс.» Я, Іборчастий) «з бакенбардами» Ж; — схв. брк «вус», слн. brk «тс»; — псл. *Ь¹Ткъ «вус, бакенбард»; — південно­слов'янські форми вважаються спорід­неними з р. [борк] «стрижень пташиного пера», п. barki «плечі; махові крила», укр. [боркати] «підрізувати крила», н. Bórste «щетина», похідними від іє. *bher-/bhor-/bhr- «бути гострим, коло­ти»; українські форми не зовсім перекон­ливо виводяться (Bern. I 119) відуг. bar­ko «бакенбард», яке, в свою чергу, є, очевидно, запозиченням із слов'янських мов, пов'язаним з південнослов'янськи­ми формами.— Sławski І 27; Brückner 16-17; БЕР І 102; Skok І 212; ЗССЯ З, 128—129; Sł. prasł. І 419—420; Sadn.— Aitz. VWb. І 396—397; MNTESz I 251; Bârczi 16.— Пор. боркати.

[боркут] «джерело мінеральної води, гейзер», [боркіт ДзАтл II, буркут] «тс»; —очевидно, запозичення з угор­ської і молдавської мов; уг. borkut «джерело кислої мінеральної води», звід­ки молд. буркут «мінеральна вода», рум. burkût «тс», є складним словом,

утвореним з іменників bor «вино», тюрк­ського походження (пор. уйг. bor «тс»), і kut «джерело, криниця», етимологічно неясного.—Sadn.—Aitz. VWb. I 197; MNTESz І 341, II 685; Bârczi 24, 181.

борлак «Адамове яблуко», [борланка, борлшп Я] «тс», [бурлак] «тс. Ж; гортань ВеЗн»; — вважається запозиченням із східнороманських мов; молд. бурлан (рум. burl an) «труба, жолоб» пов'язує­ться з тур. boru «труба».— Vincenz 2; СДЕЛМ 64; DLRM 102.

[борматися] «клопотатись, запина­тись, силкуватись» Я; — афективне ут­ворення на основі дієслів борсатися, [бормотати], боротися {борюкатися) і, можливо, матися.

боровинка «сорт яблуні»; — бр. бара-вінка, ч. borovinka; — запозичення з ро­сійської мови; р. боровинка виникло з ви­разу боровинское {бравинское) яблоко, утвореного за ім'ям тульського садівни­ка Бравіна.— Шанский ЗСРЯ І 2, 170; Фасмер І 195; Горяев Доп. І 4.

борода, бородай, бородань, бородач, бородастий, бородатий, підборіддя; — р. борода, бр. барада, др. борода, п. вл. нл. broda, ч. слц. brada, болг. брада, м. брада, схв. брада, слн. brada, стел. мрлдл; — псл. * borda; — споріднене з лте barda, bârzda, лит. barzdà, прус bordus, двн. bart, лат. barba (<*farba) «тс»; походить від того самого іє. *bher-/ /bhor- «бути гострим, колоти», що і бір, [барки], борона. — Критенко Вступ 521, 542—543; Шанский ЭСРЯ І 2, 170—171; Фасмер І 196; Brückner 40—41; Machek ESJĆ 62; БЕР І 72; ЭССЯ 2, 197—198; Sł. prasł. І 317—318; Sadn.— Aitz. VWb. 1391—393; Trautmann27; Mühl.— Endz. I 273; Топоров І 240—242; Specht 87. — Див. ще бір.— Пор. борки, борона.

бородавка, [бородавканя] «жаба-ро-пуха», бородавкуватий, бородавчастий, бородавчатий, [бородоватий]; — р. бо­родавка, бр. барадаука, п. brodawka, ч. bradavice, слц. bradovica «бородавка», bradovka «сосок», вл. brjodawka, bro­dawka, нл. brodajca, brodawka, болг. м. брадавица, схв. брадавица «бородавка; сосок», слн. bradavica; — псл. * bor­da vbka, *bordavica; — очевидно, ре­зультат праслов'янської видозміни під

бородавник

боройлик

 

впливом * borda «борода» давнішої зву­кової форми *vordava, спорідненої з нвн. Warze «бородавка» і похідної від іє. *uerdh- серости»; пор. р. веред; вва­жається (Bern. I 73; БЕР І 72; Sł. prasł. І 319—320; Sadn.— Aitz. VWb. I 392— 393; Persson Beitr. 926) і давнім похід­ним від * borda «борода».— Фасмер— Трубачев І 196; Шанский ЭСРЯ І 2, 171; Machek ESJĆ 63; Горяев 1892,10; ЭССЯ 2, 199—200.—Див. ще борода, вередувати.

бородавник (бот.) «бурачок, Alyssum calycinum L.; празелень, Lampsana com­munis L.; {ломиніс, Clematis vitalba L., Clematis viticella L.; червець, дива-ло, Scleranthus annuusL.; чистотіл, Che-lidonium majus L.; ранник, Scrophu-laria nodosa L., Scrophularia alata Gi-lib.; кульбаба лікарська, Taraxacum officinale Wigg.; дивина чорна, коров'як чорний, Verbascum nigrum L.] Mak», [бородавниця] «празелень» Mak, [боро­давочник] «чистотіл; ломиніс, Clematis viticella L., Clematis vitalba L.; скабіо­за, Scabiosa ochroleuca L.» Мак, [боро-дявник] «ломиніс, Clematis vitalba L.» Mak; — p. бородавник «чистотіл; пра­зелень»; — похідні утворення від боро­давка; назви зумовлені застосуванням окремих рослин (напр., чистотілу) про-'ти бородавок або зовнішніми особливо­стями частини цих рослин.— Sł. prasł. І 320.— Див. ще бородавка.

бородач (бот.) «бородата трава, And-ropogon ischaenum L. Я, Mak; [ласто­вень лікарський, Vincetoxicum offici­nale Mnch. Mak]», [бородйш] «надбород-ник, Epipogon aphyllum Sw.» Ж, Mak, [бородка] «біловус, мичка, Nardus stric-ta L.» Mak, [бородуха] «лісова борода, лишайник бородатий, Usnea barbata Fr.» Ж, Mak, [бородчатка] «бородач», подбородник «Epipogon»; — р. бородач «Andropogon», надбородник «Epipogon», бр. надбароднік «тс», [чортова барадаї «біловус», болг. брадест «Usnea barba­ta»; — похідні утворення від борода; назви зумовлені зовнішньою подібні­стю, головним чином, сухого суцвіття цих рослин до чоловічої бороди або ву­сів.— Див. ще борода.

Ібородічкй] «помідори» НЗ УжДУ 26; — запозичення з угорської мови; уг. paradicsom «помідор» походить від н. [Paradiesapfel, Paradeiser, Paradeis] «тс», букв, «райське яблуко», утворе­них з іменників Paradies «рай», запози­ченого з латинської мови (лат. paradï-SUS, гр. παράδεισος «тс.» походять з перської мови), і Apfel «яблуко», спо­рідненого з пел. *аЫъ-ко, укр. яблуко; на українському грунті відбулось народ-ноетимологічне зближення угорського слова, в якому короткі голосні а вимов­ляються близько до укр. о, з укр. боро­да. — Лизанець НЗ УжДу 26, 120; Bârczi 235; Paul DWb 449; Kluge—Mitzka 531.

борозна, [борозда] ВеУг, [борозник] (с-г.) «той, що борознить», [борозенник] «личинка хруща» ВеБ, борознюк, бороз­ник «тс», борозенний «правий в упряжі», борозний «тс», борозенчастий «покри­тий борознами», борознистий «такий, що має борозни, робить великі борозни», [бороздйти] «робити наперекір, запере­чувати», [бороздувати] «виляти (Umwe­ge machen)» Ж, борознити «робити бо­розни», борознувшпи «боронувати»,, [за-борозняк] «личинка хруща»; — р. бо­розда, бр. баразна, др. борозда, п. bróz-da, bruzda, brózna, ч. слц. brâzda, вл. brózda, нл. brozda, полаб. Ьог^э, borzda, болг. бразда, м. бразда, схв. бразда, слн. brazda, стел, вразда; — пел. *borz-da, в українській мові поширене су­фіксом -я-; — очевидно, споріднене з лит. birzìs «борозна», лте bìrze, birz(i)s «тс», гр. φαρόω «орю», ав. bara «з ві­стрям», лат. forare «свердлити»; в тако­му разі походить від того самого іє. *bher-/bhor- «бути гострим, різати», що й бір, [борк], борона та ін.; Откупщиков (ЭИРЯ IV 87—95) виводить від іє. *bhreg'- «ламати, розбивати, дробити, товкти».— Дзендзелівський5Ї. si. 10/1 — 2,51; Шанский ЭСРЯ І 2, 171—172; Фасмер І 196; Преобр. І 37—38; Sławski І 45; БЕР І 73; ЭССЯ 2, 220; Sł. prasł. І 333—334; Sadn.— Aitz. VWb. I 402— 403; Schuster-Śewc Probeheft 32; Moszyńs­ki PZJP 74; Bern. I 75; Fraenkel 44—45; Pokorny 135; Specht 142.

[боройлик] «жук-рогач, жук-олень» Ж; — очевидно, пов'язане з бароти(ся);

боролі'жни й

боростатися

 

пор. [боройло] «той, хто любить бороть­бу» Я-— Див. ще бороти.

боролі'жний, боролїзний — див. ба-ралі'жний.

[бороло] «скеля» О, [бороло] «уще­лина в скелі», забороло «частина шоло­ма; щит на фортеці»; — р. забрало (від цел. злврлло «захисна стіна»), др. за­бороло «захисна стіна», ч. ст. bradlo «низька стіна; скеля», слц. bradlo (bra­ło) «скеля», стел, запрало «захисна стіна»; — псл. *bordlo «захисна (обо­ронна) споруда», похідне від *borti «бороти».— Шанский ЗСРЯ Π 6, 10; Фасмер II 70; Преобр. І 240; Sławski І 43; Machek ESJĆ 63; ЭССЯ 2, 200—201; Sł. prasł. І 320—321; Sadn.— Aitz. VWb. I 403—408.— Див. ще бороти.

борона¹, бортник «той, хто працює з бороною», [бороняк] «кінь для польо­вої роботи» Ж, [боронниця] «худа коня­ка» Я, [бороняний] Ж, боронити, боро­нувати, боронувальник; — р. борона, бр. барана, п. нл. brona, каш. borna, barna, brona, елнц. bärnä, ч. brany, слц. brany, brana, вл. brona, полаб. borna, болг. брана, м. брана, схв. брана, слн. bra­na; — псл. * borna «борона», пов'язане, очевидно, з *borna «оборона, заслона»; корінь той самий, що і в бір, борозна, і'є. *bhar- «гострий», *bher-/bhor- «уда­ряти, колоти, різати, терти»; — спорід­нене з лтс. berzt «терти», гр. φαρόω «орю», лат. forare «свердлити», двн. bo­ron «тс», barta «сокира»; неприйнят­ними виявились спроби виведення псл. *borna з складнішої основи *borxna < < *bharsna (Pedersen IF 5, 72—73) або з ірл. barn «борона» (Meyer EW 44—45), як і реконструкція праслов'ян­ської форми (Откупщиков 230—232; ЭИРЯ IV 87—95) у вигляді *bhorgsna, з виведенням від ускладненого кореня іє. *bher|- «ламати, дробити».— Критенко Вступ 550; Шанский ЗСРЯ І 2, 172; Фасмер І 196—197; Sławski І 43; Machek ESJĆ 64; БЕР І 74; Skok І 189—190; ЭССЯ 2, 204—206; Sł. prasł. I ' 324; Sadn.— Aitz.VWb. I 400—401; Bern. І 73—74; Lehr-Spławiński — Pol. I 45; Moszyński PZJP 74; Mühl.—Endz. I 280; Perssen Beitr. 781; Pokorny

133—135; Horn 47—48.—Пор. бо­розна.

[борона²] «весільний пиріг, спечений у домі молодого для батька молодої» Я; — неясне.

боронити «захищати; забороняти», [борона] «захист, диспут» Пі, [боронець] «захисник», [боронило] «тс, охоронець» Я, [відборона], заборона, [зборонник] «охоронець» Ж, оборона, оборонець, оборонник, оборонство, оборонний, [од-боронний] Ж, розбороняти «рознімати тих, хто б'ється, сперечається», [розбо-рона] Ж; — р. заст. [боронить], бр. ба-ран'щь, др. боронити, п. bronić, ч. brâ-niti, слц. brânit', вл. bronić, нл. breń «зброя», болг. браня, м. брани, схв. бра-нити, слн. braniti, стел, врдімти; — псл. *borniti, похідне від *Ьогпь «свар­ка, битва, боротьба», утвореного, в свою чергу, від *borti «бороти» (пор. анало­гічне утворення лит. barnìs «сварка» при bârti «ганити, лаяти», лтс. bart «лаяти»).— Фасмер І 197; Преобр. І 38; Горяев 24; Sławski І 43—44; Brück­ner 41—42; Hołub —Kop. 75; Machek ESJĆ 64; Skok I 189—190; ЗССЯ 2, 207—209; Sł. prasł. I 325—327; Sadn.— Aitz. VWb. I 403—407; Bern. I 74; Trautmann 27; Torbiörnsson LM II 7 і далі.— Див. ще бороти.

[боростатися] «возитися в грязюці, намагатися вибратися з болота», [бо-рохтатися] «чинити опір, упиратися, сперечатися» Я; — бр. [борохтаць] «ру­хати», [барохтацца] «боротись», ч. [ber-chat se] «повільно і важко рухатися, вставати, іти», мор. [brsat se] «дертися, лізти»; — два аналогічні до колисати —■ колихати фонетичні варіанти утворен­ня, спорідненого з [барахтатися]; вва­жається похідним від псл. *borti sę «боротися» (Горяев 12; Шахматов ИОРЯС 7/2, 353), але п. brzechtać się «борсатися» свідчить, скоріше, про те, що це була окрема етимологічно не­ясна праслов'янська основа в двох чи трьох фонетичних варіантах: *borx-, *berx-, *Ьъгх-; паралелізм с: χ в сере­дині слова зводиться до давнього s, яке в позиції після г (псл. *bors-) за­кономірно переходило в х, крім випад­ків, коли далі йшов проривний k, p

боротати

борощдник

 

або t; у формі борохтатися фонетично незакономірне χ може бути зумовлене впливом якоїсь тепер уже невідомої форми без наступного t (типу *borxati > *борохати). — Фасмер І 124; Львов Этимология 1967, 186—187; ЭСБМ I 317; Machek ESJĆ 66.— Пор. барахтатися, борсатися.

боротати «очищати від лузги (просо); термосити(Р), спантеличити (?)», [забо-ротати] «затермосити; спантеличити», [оборотати] «очистити від лузги» Ж, [обаратати] «сильно побити» Ж, [обо-ротяниця] «облущене просо»;— неясне.

бороти «долати, перемагати», боро­тися, [обратись] «боротись» ЕЗб 4, борікати «бити рогами, лобом», [борю-кати] «тс.» Пі, борікатися «борюкатися, боротися», [борикатися] Ж, борюка­тися, борушкатися «тс», [борухатись] «тс; битися навкулачки» Л, боротьба, бороття Пі, борець, [борйтель] Ж, бор­ня «боротьба», боріння, [боройло] «той, хто любить боротьбу» Я, незборений, незборимий «непереможний», незборний, необорний, [необоримый] Ж, непоборй-мий, непоборний «тс», переборний, по­борник; — р. бороть, бр. бароцца «бо­ротись», бароць «бити рогами», др. бо­роти, п. ст. bróć się, слц. borit' sa, вл. ст. wobróć so, нл. wobrojś se, полаб. bore «гавкає», болг. боря се, м. бори се, схв. барити се, слн. boriti se, стел. прати, Бфрнк, р.-цел. варати; — псл. * borti (*boriti); — споріднене з лит. bér­ti «ганити, лаяти», лте bärt «лаяти», дісл. berja «бити» (мин. ч. baröa), berjask «боротися», двн. berjan «бити», гр. φάρω «розколюю», лат. ferire «бити, рубати, колоти», ірл. bara «гнів», алб. birni «б'єте»; іє. *bher-/bhor- «ударяти, коло­ти, різати, терти».— Шанский ЭСРЯ І 2, 172—173; Фасмер І 197; Brückner 36; Sławski I 39; Lehr-Spławiński — Pol. I 47; Machek ESJG 61; Младенов 41; БЕР ί 69; Skok I 189—190; ЭССЯ 2, 213—214; Sł. prasł. І 331; Sadn.—Aitz. VWb. І 403—406; Bern. I 76—77; Trautmann 27; Meillet MSL 19, 185; Walter Slavia 36, 262—265; Walde—Hofm. I 481—482; Pokorny 135.—Пор. борозна, борона, бо­ронити, борщ.

борошно, борошенник, [борошняк] «хрущак мучний» Ж, борошенний, бо­рошнистий, борошняний, борошнйти «обсипати борошном», наборошнювати — p. [борошно] «житнє борошно», [борош-ня] «всякий вид борошна», др. борошьно «борошняна їжа», вл. нл. bresma «свя­то тіла Христового», болг. м. брашно «борошно», схв. брашно «тс», брашанце «їжа, харчування, тіло господнє, вече­ря», слн. brâsno «харчі в дорогу», bras-nja «тс», стел. KpdUibNO «їжа»; — псл. * Ьогхьпо <* borsbno;— споріднене з дат. far, род. в. farris «полба, крупа, борош­но», farina «борошно», гот. barizeins «яч­мінний», дісл. barr «ячмінь», дангл. bere «тс», сюдижлте barîba «харчуван­ня», baruôt «годувати, відгодовувати»; первісне значення «плоди рослини з ос­тюками», пор. дінд. bhrstih «вістря, кін­чик, зубець», лат. fastlgium «вістря, кін­чик, верхівка, вершина», ірл. корн. брет. barr «тс; спис; чуб, вихор, маків­ка голови», дісл. barr «ялинова хвоя», burst «щетина», дангл. byrst «тс»; пра­слов'янська форма з суфіксальним -ьп-, як і лат. farina, гот. barizeins, первісно була прикметниковою і виводиться та­кож від раннього псл. *bor-g-si-no з коренем іє. * bhori-/bheri-/bhreg- «дро­бити, розмелювати», тим самим, що і в лат. frango «ламати, кришити» (От­купщиков 228—230); менш переконли­ве припущення (Шанский ЭСРЯ І 2, 191) про зв'язок з ч. brasna «торбина», яке виводиться від того самого кореня іє. *bher- «нести», що й брати; необ­грунтоване твердження (Hirt PBrB 23, ЗЗІ) про запозичення з германських мов.— Болдирєв Рідне слово 8, 86— 89; Фасмер І 197; БЕР І 75; Skok І 198; ЭССЯ 2, 212—213; Sł. prasł. I 330— 331; Sadn.—Aitz. VWb. I 393—394; Bern. І 74—75; Trautmann 27; Mühl.— Endz. I 265; Pedersen IF 5, 54; Waide-Hof m. I 455—456; Pokorny 111.