Сир | Маса головки, кг | % жиру в сухій речовині | Вміст вологи, %, не більше | Сіль, % | Вік при реалізації, не менше |
Швейцарський | 5-10 | 1,5-2,5 | 6 міс. | ||
Голландський кр^глий_ | 2-2,5 | 2-3,5 | 2 міс. | ||
Голландський брусковий | 5-6 | 2-3 | 2 міс. | ||
Російський | 5-6 | 40-41 | 1,3-1,8 | 70 днів | |
Латвійський | 2,2-2,5 | 2-3,5 | 2 міс. | ||
Єнакіївський | 1,-8-2,0 | 1,3-1,6 | 15 днів | | ||
Моццарелла італійська | 0,250-0,5 | 1-2 | |||
Бринза | 0,6-1,5 | 4-8 | 15 днів | ||
Чеддер | 0,5-1 | зо | 1,5-2,5 | 45 днів |
Відхилення за вмістом жиру в сухій речовині допускаються в межах 2 %. Смак і запах повинні бути чисті, виражені, притаманні даному виду сиру. За консистенцією сире тісто має бути однорідним, за кольором - від білого до злегка жовтого. На розрізі жири мають рисунок - великі чи малі вічка круглої, овальної чи щілиновидної форми в залежності від виду сиру.
До групи перероблених сирів відносять плавлені. Для їх виробництва використовують нестандартні сичужні сири, сухе молоко, кисломолочні сири і т. і.
|
|
До подрібненої і складеної за рецептурою сирної маси додають лимоннокислотний настрій, динатрійфосфат, харчову соду.
Суміш плавлять в апараті (спеціальних котлах) при температурі 70-80 °С, кінець плавлення визначають за консистенцією маси, яка повинна бути однорідною, сметаноподібною. В якості наповнювачів використовують перець, сіль, томат-пюре, фруктові наповнювачі, які вносять за 3-5 хв. до кінця плавлення.
Розплавлену масу в гарячому вигляді розфасовують за допомогою автоматів на порції від 15 до 100 г і поміщають в камеру для охолодження при температурі 9-12 °С.
Для виробництва сирів, крім підвищеної якості молока, велике значення має його бактеріальна забрудненість. Газоутворюючі і маслянокислі бактерії молока сприяють утворенню вад, які знижують його якість. Особливе значення має показник сиропридатності, який характеризується комплексом фізико-хімічних властивостей молока. За сиропридатністю молоко поділяють на три типи: перший - молоко звертається під дією сичужного ферменту до 15 хв., другий - від 16 до 40 хв. і третій - звертається довше 40 хв.
Для сироваріння найкращим вважається молоко другого типу.
Щоб одержати стандартний за жирністю сир, молоко нормалізують користуючись спеціальними таблицями, в яких врахований вміст в молоці жиру і білка. Таблиці складені диференційовано для молока одержаного в пасовищний і стійловий періоди.
Звертання молока відбувається в сироробних ваннах місткістю 600, 2000, 4000 кг з пристроями для механічного розрізання згустку і автоматичної обробки сирного зерна
Останнім часом, для обгортання сиру в полімерну термічну плівку застосовують вакуумну пакувальну машину.
|
|
Камера для визрівання сирів - окреме приміщення, де підтримується температура в межах 10-16 °С при відносній вологості повітря 90-95%. Камери обладнані стелажами, на яких розкладаються сири для визрівання.
В результаті визрівання формуються смакові якості сиру. Для різних видів сирів визрівання триває від 2-3 днів до 6 місяців. Визрівання сиру - це ферментно-мікробіологічний процес, при якому складові речовини молока зазнають біохімічних змін. На початку визрівання в сирі бурхливо розвиваються мікроорганізми. Максимум їх приходиться на 6-8-й день, мінімум - на 12-15-й день. За цей період молочний цукор зброджується, в результаті утворюється молочна, оцтова, пропіонова та інші кислоти. Більшість бактерій при підвищеній кислотності відмирає (автоліз), і звільняються їх ендоферменти. Спільна дія ендоферментів і сичужного ферменту приводять до розпаду близько 60 % білка. Чим довше визріває сир, тим глибше розпадаються білки. Поняття "ступінь визрівання сиру" виражає відношення розчинного азоту до 100 частин загального азоту. В період визрівання, значення цього коефіцієнту поступово збільшується. Його зростання залежить від виду сиру. При визріванні м'яких сирів величина коефіцієнту збільшується швидко (через один місяць на 30-35 %), при визріванні твердих сирів - повільно, наприклад, на ту ж величину, але тільки через три місяці.
Ступінь зрілості визначають найбільш доступним методом Шиловича. Його суть полягає в тому, що змінюється буфершсть водяної витяжки сиру. В міру накопичення продуктів розпаду білка, більшість яких володіє амфотерними властивостями, буферна ємність сирної маси зростає. Речовини з амфотерними властивостями можуть вступати в реакцію і як кислоти, і як луги. У зрілого сиру буферність водяної витяжки вища, ніж у молодого.