Читання уривка з листа

«Вийшла я звідти, а навпроти через дорогу росла якась велика деревина, мабуть, в'яз, то одна вона знає, як я під нею плакала. І в руках малюнки: ніхто і не запитав, як я малюю. А там, у тому чудовім саду, що кругом школи ріс, гуляли молоді люди, певно, сту­денти, а може, і вчителі. От я підійшла і перекинула через огорожу того саду ті свої малюнки. Це з метою, а може, їх побачать чи студенти чи учителі, піднімуть їх і побачать, як хороше вони виконані. От вийде хтось та й погукає на мене: «Гей, дівчино, вернись, приймем тебе в нашу школу, виучим тебе — нехай уже ти будеш художником». Постояла трохи — ніхто не виходить. Я помалу пішла і довго-довго йшла, і все оглядалась, але з храму науки ніхто не вийшов і не погукав мене. То вже такий мене жаль ухопив за серце, що при­йшла на станцію, то не змогла поїзда ждати, а пішла залізницею і пішла, і вже пізно вечором на станцію Ромодан прийшла».

Бесіда з первинного сприйняття тексту.

— Що вас найбільше вразило у цьому листі?

— Чому Катерина вирішила кинути свої малюнки за огорожу?

— Знайдіть слова, що описують стан дівчини, коли її не прийняли в училище.

— Чому вона пішла пішки, а не поїхала додому?

— Катерину Білокур не прийняли до училища, тому що в неї не було довідки про закінчення школи. А до школи вона не ходила. Як ви думаєте, чи вчилася вона далі? Де і як вона могла вчитися?

Словникова робота.

— Так, Катерина Білокур вчилася самостійно. Таких людей називають самоуками. Це слово складається з двох частин — сам і учуся — САМОУКА. Так назива­ють людей, які самостійно опановують знання, які не вчаться у навчальних закладах чи під керівництвом педагога.

— Як ви вважаєте, чи легко бути самоукою?
«Дискусія. Графічний організатор Т-схема».
Методика розвитку критичного мислення. Т-схема — це багатоцільовий графічний організатор для запису бінарних запитань у вигляді великої букви Т, що дає можливість наочно продемонструвати протилежні думки (так — ні ) для різнобічного висвітлення певної пробле­ми. Мета: для учнів — визначити, у чому переваги та недоліки самостійного навчання; для педагога — вчити розглядати поняття у суперечностях; удосконалювати вміння учнів формулювати аргументи, закріплювати вміння висловлювати власну думку, спираючись на них. Учням пропонується бінарне запитання (на яке можна відповісти «так» або «ні»).

Учитель розподіляє учнів на групи і пропонує обмі­нятися думками та записати по три аргументи: для одних груп — ті, які б підтверджували позицію «так», для інших — позицію «ні».

Після обговорення у групах проводиться колективне обговорення аргументів з різних позицій.

— Ви висловили різні думки щодо того, чи легко бути самоукою. Давайте прочитаємо, що думала із цього приводу сама К.Білокур.

Читання уривка з листа до художниці Емми Гурович 11 лютого 1948 року.

«Було й до мого часу багато художників-самоуків, але тих доля інакша: їх здібності ще з-за молоду помічали І давали їм допомогу... А мені, бачте, як судилось: що я в той час, як училась, то ні з якими знавцями мистецтва й не зустрілась. І я на матір-природу дивилась і в неї, багатої на фарби, тони й півтони, училася».

— У кого вчилася Катерина Білокур?

— Мабуть, тому, що природа стала найголовнішим учителем художниці, її полотна відображають найдивовижніше, що існує у природі, — квіти.