Вчення про пізнання і про душу

Образ душі. Душа виникає не природним шляхом, а по волевиявленню деміурга, під яким розуміється «вічно сущий бог». Душа людини замальовується Платоном у вигляді вершника на колісниці, що запряжена білим і чорним конями. Візник символізує розумне начало в людині, а коні: білий – шляхетні якості душі, а чорний - пристрасті, бажання та інстинктивні потяги.

Теорія пізнання як спосіб пригадування. Коли людина перебуває в іншому світі вона (візник) отримує можливість разом з богами споглядати вічні істини. Коли ж людина знову народжується у світі матеріальному, то знання цих істин залишається у її душі як спогад. Тому, згідно філософії Платона, єдиний для людини спосіб знати - це пригадувати, знаходити у речах чуттєвого світу «відблиск» ідей. Коли ж людині удається побачити сліди вічної істини у людей- крізь красу, любов, або справедливі вчинки – тоді, на думку Платона, крила душі, колись загублені нею, починають рости.