Поняття «професійна культура юриста»

Поняття професійної культури тісно пов'язане з понят­тям культура праці. Однак вони не ідентичні. Коли йдеться про будь-яку працю, у тому числі некваліфіковану, повсяк­денну, де не потрібні спеціальні знання, то тут доцільно вживати термін «культура праці». Але це поняття може означати і кваліфіковану працю, пов'язану зі спеціаліза­цією, професіоналізмом, виробничою діяльністю. Це озна­чає, що культура праці вміщує і професійну культуру, тобто перше поняття ширше, ніж друге.

Професійна культура невіддільна від культури особи, яку характеризує насамперед праця, діяльність, виконання службових обов'язків. Тільки працею, її якістю людина пе­ретворює світ і матеріалізує свої сили та здібності. Крім цього, культура особи - це філософська категорія, що ві­дображає рівень соціалізації людини, її придатність до того чи іншого виду професійної діяльності.

Стосовно юридичної праці зазначимо, що вона грунтує­ться на теоретичних юридичних знаннях, практичних на­вичках, духовно-моральних засадах, котрі становлять осно­ву професійної діяльності.

Професійну діяльність юриста характеризують такі ка­тегорії: професійна орієнтація, професійне самоутверджен­ня, професійна майстерність, талант, соціальні почуття, професіоналізм, продуктивна діяльність та ін.

Так, професійне самоутвердження юриста невіддільне від культурного й морального стану суспільства.

Професійна майстерність юриста визначається перед­усім високим рівнем теоретичної підготовленості, продук­тивною діяльністю, талантом, високими моральними якос­тями, розвиненими соціальними почуттями. Провідну роль відіграють талант та соціальні почуття. Під талантом розуміють високий рівень здібностей юриста, нахил до юридичної діяльності, вміння відчувати нове, що виявля­ється у результатах службової діяльності. Талант, як відомо, вроджена якість. Зрозуміло, талановитим юристом може бути не кожен. Проте творчі інтелектуальні здібності по­винні розвивати всі.

Соціальні почуття юриста знаходять вияв у професійних емоційних переживаннях, що мають чітко виражений пра­вовий і моральний характер. Це стійкість, врівноваженість, стриманість у виявленні емоцій.

Одним із критеріїв професіоналізму юриста є вироблення власного почерку юридич­ної діяльності, постійна потреба продук­тивно працювати, виховання необхідних навичок та звичок.

Виходячи з цього, під професіоналізмом юриста розумі­ємо ступінь знання права, юридичної практики, навички застосування правових норм, мистецтво спілкування, що Знаходять вияв у повсякденній діяльності.

Продуктивність праці у професійній діяльності юриста виявляється у прагненні встановити істину і прийняти пра­вильне рішення, застосовуючи нові, прогресивні засоби, уникаючи приниження честі та гідності людини. Звичайно,-продуктивна діяльність, яку можна назвати ще творчою дія­льністю, пов'язана з виробленням нової мети і відповідних їй прийомів. Така діяльність має Грунтуватися на глибоких та міцних теоретичних спеціальних правових знаннях, на практичних навичках, які становлять основу професійної юридичної діяльності [75, с. 7].

Предметом професійної моралі правника є загальнолюдсь­ка мораль, на якій позначається характер юридичної діяль­ності. Професійна мораль юриста видозмінюється у зв'язку з наповненням соціальної культури новим змістом, утверджен­ням загальнолюдських цінностей, прийняттям нового законо­давства. Формування професійної моралі здійснюється відпо­відно до рівнів різних видів культури, якими володіє юрист.

Професійна культура юриста формується поетапно. На­самперед на етапі усвідомлення юристом свого призначен­ня, коли відбувається певна адаптація, ознайомлення зі службовими й функціональними обов'язками та специфі­кою роботи юридичної установи. Це фактично перші служ­бові дії під контролем наставника.