VI. Порядок виконання роботи

1. Ввімкнути генератор і частотомір за 20 хвилин до початку роботи (вмикається лаборантом).

2. За допомогою частотоміра і секундоміра зробити n=50 відліків числа імпульсів , які поступили на вхід приладу за 10 секунд (частота генератора в діапазоні 25-100 Гц встановлюється керівником заняття). Результати вимірювань занести в таблицю 1.1.

Таблиця 1.1.

№ п/п hi ni, c-1 Dni,c-1 (Dni)2 № п/п hi ni, c-1 Dni,c-1 (Dni)2 , с-1 Dn a t a
1         26                    
2         27                    
3         28                    
4         29                    
5         30                    
6         31                    
7         32                    
8         33                    
9         34                    
10         35                    
11         36                    
12         37                    
13         38                    
14         39                    
15         40                    
16         41                    
17         42                    
18         43                    
19         44                    
20         45                    
21         46                    
22         47                    
23         48                    
24         49                    
25         50                    

 

3. Вираховують з точністю до 0.1 для кожного відліку  - число імпульсів за 1 с, а також середнє значення , дисперсію  та середню квадратичну похибку середнього арифметичного  за формулами (1.8), (1.9), (1.10) і межі надійного інтервалу Dν для коефіцієнта надійності a=0.95, користуючись таблицею 1 (Додаток). Обчислення повторити за програмою №1 (Додаток).

4. Для визначення вигляду розподілу розбивають весь діапазон із значень n на інтервали Dν0 (в даній роботі Dν0=0,5 с-1) і підраховують, яка кількість D n значень попадає в кожен інтервал. Обчислюють відносну частоту, яка приходиться на одиничний інтервал. Для цього складають таблицю 1.2.

5. Побудувати на міліметровому папері діаграму розподілу р і в залежності від n, відклавши по осі абсцис значення (початки інтервалів), а по осі ординат h (див. табл.1.2). Діаграма буде представляти собою систему прямокутників, висоти яких , а основа - Dν0.

6. На тому ж графіку в тому ж самому масштабі побудувати криву густини імовірності за формулою (1.7), замінивши m та s2 їх наближеними значеннями  та . Для обчислень використовують програмовані калькулятори.

7. Вирахувати середні значення, середні квадратичні похибки і межі надійних (довірчих) інтервалів Dν для a=0,95 кожних п’яти значень. Скористатися програмованими калькуляторами.

8. Нанести на графік для порівняння всі середні значення і надійні інтервали для п’яти значень, зберігаючи масштаб, який був вибраний при побудові гістограми.

9. Оформлені результати повинні бути представлені у вигляді, даному на рис.1.2.

10. Зробити висновки.

 

 

Взірець таблиці 1.2.

Частота від-до, Гц Кількість значень в інтервалі (риски)   D ni  
47-47.5 /// 3
47.51-48 ///// 5
48.01-48.5 /////// 6

 

 

     Примітка: На основі результатів нижньої частини рис.1.2 викладач акцентує увагу студентів, що для окремих вибірок одержані значення вимірюваних величин з відповідними довірчими інтервалами можуть не перекриватись. А це означає, що середнє значення вимірюваної величини окремої вибірки є також випадкова величина, яка може значно відрізнятися від середнього значення для великої вибірки.


Лабораторна робота №2



Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: