2018-03-09
324
| Функція | Робочі прийоми, методи | Досягнутий результат (Виграш у часі) |
| 1. Постановка цілей 2. Планування 3. Прийняття рішень 4. Реалізація та організація 5. Контроль 6. Інформація і комунікації | Визначення мети, ситуаційний аналіз, цільові стратегії та методи досягнення успіху, формування мети Річне планування, місячне, декадні, планування дня, принципи тимчасового менеджменту, метод «Альпи», менеджмент за допомогою щоденника часу Установка пріоритетів, принцип Парето (співвідношення 80:20), АБВ-аналіз, принципи Ейзенхауера, делегування справ Розпорядок дня, графік продуктивності, біоритм, самовиявлення, денний робочий план Контролювання процес у роботи (порівняння задуму з результатом), контролювання підсумків (контролювання досягнення поставлених цілей, проміжних результатів), огляд підсумків минулого дня (самоконтроль) Раціональне читання, раціональні наради, раціональне ведення бесіди. раціональне використання телефону, раціональне ведення кореспонденції, листки-пам'ятки і формуляри | Мотивація, усунення слабких сторін, розпізнавання переваг, концентрація зусиль на вузьких місцях, фіксація термінів і найближчих кроків Підготовка до реалізації, оптимальний розподіл і використання часу, скорочення термінів виконання Яка веде до успіху організація праці, першочергове вирішення життєво важливих проблем, упорядкування справ по їх важливості, позбавлення від «тиранії» невідкладності, продуктивність трудових витрат Застосування самоменеджменту, концентрація на значних завданнях, використання піку продуктивності, облік періодичних коливань, становлення індивідуального робочого стилю Забезпечення запланованих результатів, позитивний вплив на перебіг життя Швидке читання, краща організація нарад і конференцій, виділення часу для співбесід, відгородження від можливих перешкод. Менше відволікань, менше «Листкової війни» |
Серед сучасних форм підвищення професійної компетентності вихователів вирізняються: коучинг, нетворкінг, тайм-меджмент, кайрос-менеджмент, ігри-симуляції, педагогічний плейбек-театр, педагогічний міст, школа педагогічної майстерності, конкурси педагогічної майстерності).
Дослівний переклад слова «коучинг» – «тренерство». Коуч – це тренер, здатний зробити з людини чемпіона, тобто мова йде про виховання переможців.
Цілі коучингу в освіті:
– розкриття внутрішнього потенціалу особистості педагога;
– розвиток особистості через делегування відповідальності;
– досягнення високого рівня відповідальності та її усвідомлення у всіх учасників коучингу.
Для досягнення поставлених цілей вирішуються наступні завдання:
– здійснюється діагностика і моніторинг освітнього процесу в ЗДО, що дозволяє враховувати і прогнозувати зміни, які відбуваються в результаті застосування інноваційних програм і технологій;
– створюються умови, спрямовані на ефективну організацію процесу пошуку студентом шляхів досягнення важливих для нього цілей і вибору оптимального темпу просування;
– освоюються інноваційнй методики і технології;
– визначаються ключові моменти коучингу
М етоди коучингу
Метод конкретних ситуацій. Він заснований на ствердженні, що шлях до вдосконалення власних знань можливо прокласти лише через розгляд, вивчення та обговорення конкретних проблемних ситуацій;
Метод емоційного стимулювання. В основі цього методу навчання лежить принцип формування пізнавального інтересу шляхом створення позитивних емоцій до запропонованого виду діяльності, підвищення зацікавленості та мотивації до навчального процесу;
Метод створення ситуації пізнавальної дискусії є дієвим методом активізації навчання, адже в дискусії народжується істина, а пошук істини завжди викликає посилену зацікавленість темою;
«Мозаїка» – метод розподілу обов’язків у педагогічному колективі, коли розподіл здійснюють самі його члени. Такий вид діяльності змушує вихователів самостійно, без допомоги коуча розподіляти обов’язки в колективі та нести за даний розподіл відповідальність;
Метод проектів є методом, що виводить діяльність вихователів студентів на новийпрофесійний рівень.
Нетворкінг – це соціальна професійна діяльністьспрямована на те, щоб з допомогою кола друзів і знайомих максимально швидко й ефективно розв’язувати складні життєві та професійні завдання. При цьому сутністю нетворкінгу є вибудовування з людьми довірчих довготривалих відносин, заснованих на взаємодопомозі.
Нетворкінг може бути позитивним і негативним. Позитивний нетворкінг передбачає вміння встановлювати і підтримувати зв’язки на основі спільних інтересів, взаємної користі і взаємодопомоги. В основі негативного нетворкінгу лежить прагматичний підхід до людських стосунків, вибудовування їх за принципом «ти – мені, я – тобі».
Тайм-меджмент – мистецтво управління часом. Його складники: 1) цілепокладання; 2) поетапне досягнення мети; 3) планування часу; 4) розстановка пріоритетів; 5) делегування; 6) контроль; 7) самоаналіз.
Кайрос-менеджмент – це технологія управління спрямована на розвиток у людини або колективу здатності вбачати користь у будь-якому вмінні, хобі іншої людини, збігу обставин та застосовувати її.
Форми застосування кайрос-менеджменту в ЗДО: 1) створення стінгазети ефективності; 2) виявлення й використання хобі працівників.
Ігрове навчання – це форма навчального процесу в умовних ситуаціях, спрямована на відтворення і засвоєння суспільного досвіду в усіх його проявах: знаннях, навичках, уміннях, емоційно-оцінній діяльності.
Ділові ігри спрямовані на зняття певних практичних проблем, формування навичок виконання конкретних прийомів діяльності.
Види ділових ігор:
Операційні ігри – допомагають відпрацьовувати виконання конкретних специфічних операцій, у них моделюються конкретні ситуації освітнього процесу.
Імітаційні ігри – спрямовані на моделювання конкретних подій, що відбулися у реальності. Ці ігри допомагають знайти ефективніший спосіб розв’язання конфліктів, проблем, які виникають час від часу у їхній педагогічній діяльності.
Симуляції або імітаційні ігри. Імітаціями (імітаційними іграми) називають процедури з виконанням певних простих відомих дій, які відтворюють, імітують будь-які явища навколишньої дійсності. Учасники імітації реагують на конкретну ситуацію в межах заданої програми, чітко виконуючи інструкцію, наприклад, виконуючи дослід. Як правило, ведучий надає під час імітації чіткі поопераційні інструкції. Учасники гри можуть виконувати дії індивідуально або в групах. На закінчення певного виду діяльності всі учасники отримують подібні результати, але вони можуть розрізнятися залежно від індивідуальних особливостей педагога, складу групи, використаних ресурсів тощо. Дуже важливою процедурою імітації є обговорення отриманих результатів діяльності та усвідомлення учасниками причинно-наслідкових зв’язків, які можна простежити, аналізуючи результати імітації в різних її учасників.
Імітаційні ігри розвивають уяву та навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння вирішувати проблеми професійної діяльності.
Рольові ігри –дають змогу відпрацювати тактику поводження, дії конкретної особи в уявлюваній ситуації. Для проведення цих ігор розробляють модель – п’єсу ситуації. Між педагогами розподіляються ролі.
Конкурсні, або навчально-ділові ігри – призначені для перевірки теоретичних знань педагогів з даної теми, відпрацювання навичок їх практичного застосування.
Педагогічний плейбек-театр – форма ситуаційного навчання за якої кожен присутній може розповісти свою історію з професійного життя і побачити як учасники відобразять її в імпровізованому творчому перформансі (виставі).
Педагогічний міст – колективна форма методичної роботи, яку використовують для взаємоознайомлення та обміну, найкращим досвідом, поширення інноваційних освітніх технологій, які використовують у своїй роботі два або кілька педагогічних колективів.
Школа педагогічної майстерності – форма покликана створити умови для самореалізації кожного вихователя і сприяння його професійному зростанню.
Конкурс педагогічної майстерності покликаний виявити рівень професійної компетентності, власний особистісний і педагогічний потенціал вихователя.
