2018-02-13
244
Максимально повне та адекватне розуміння досвіду попередників (огляд спеціальної літератури з конкретної проблематики), а також чітке усвідом-лення та формулювання об’єкта, предмета, мети і завдань дослідження є необхідною передумовою для знаходження та визначення особливого (влас-ного) місця у розробці обраної теми. Ця частина вступу логічно розвиває і продовжує усі його попередні структурні компоненти.
Міркуючи про новизну роботи, автор може виходити з трьох основних позицій, які визначаються ступенем розробленості та опрацювання теми (проблематики) дослідження:
1) якщо тема розроблена дуже глибоко чи доволі ґрунтовно;
2) якщо тема опрацьована мало;
3) якщо проблема взагалі не мала попереднього наукового осмислення.
Нижче відзначимо специфіку опису новаторських елементів та необхідних додаткових аргументаційних компонентів відповідно до кожної із цих ситуацій.
1. Якщо дослідження присвячене проблемі, яка є достатньо розробленою та висвітленою, то у цій частині вступу слід додати обґрунтування, чому необхідним є подальше заглиблення у тему, що воно може дати науці в цілому чи що нового вносить у розробку конкретної теми.
2. Якщо тема розроблена недостатньо, то у цій частині вступу треба переконати у кількох моментах:
4) що сама постановка проблеми може мати місце;
5) що проблема надається до наукового вивчення;
6) що тема заслуговує на більшу увагу, ніж вона її мала до цього часу.
3. Якщо ж у роботі очевидно домінують новаторські підходи (як у теоретичній, так і в емпіричній площинах), то необхідним є пояснення, чому ця тема так довго перебувала поза межами дослідницької уваги.
Після зазначення усіх новаторських моментів, які асоціюються із темою роботи на макрорівні, треба чітко підкреслити усі ті здобутки, які дослідник вносить у висвітлення проблематики на будь-якому із конкретних рівнів – чи на рівні теорії (пропонування або апробація новітніх ідей або концепцій, вироблення нестандартних підходів чи концепцій розвитку), чи на рівні емпіричному (збір, систематизація релевантних фактів).
2.3.7. Обґрунтування структури роботи
У цій частині вступу треба не лише назвати кількість та назви розділів, з яких складається основна частина роботи, але й переконати у доцільності запропонованої структури. Тобто, необхідно зробити усі зауваження та коментарі, які проілюструють та доведуть правильність та вмотивованість логіки, на яку опирались при структуруванні фактологічного та аналітичного матеріалу.
Подібні мотиваційні зауваги можуть і повинні торкатися як характеру матеріалу, який автор використовує у своєму дослідженні, так і тих наукових чи загальноінтелектуальних принципів, які використав науковець, структу-ризуючи матеріал чи пропонуючи певні аналітичні схеми. Крім того, саме тут можна запропонувати будь-які уточнення чи коментарі щодо назв та змісту окремих розділів.
Наукове та практичне значення результатів дослідження
Роздумуючи над цими аспектами, слід обов’язково вказати, кого можуть цікавити прямо чи опосередковано результати, які отримав студент, проводячи певне дослідження та пишучи підсумкову наукову роботу.
Зрозуміло, що далеко не кожне дослідження має чи може мати загальносуспільне значення чи резонанс. Якщо дослідження має такий суспільний контекст чи його висновки можуть бути спроектовані на вирішення певної суспільної чи соціальної проблеми, це треба підкреслити. У будь-якому випадку доречно зазначити, чи має написане дослідження соціальне звучання, чи воно локалізоване виключно у теоретичній площині.
