Свобода преси в перший період Французької революції

На першому етапі Французької революції (травень 1789 – серпень 1792) відбулася подія, що стимулювала життя періодичних видань. Свобода преси була юридично закріплена в “Декларації прав людини й громадянина” (26 серпня 1789 р.), де говорилось, що “вільне повідомлення думок є одним з найдорогоцінніших прав людини; а тому кожний громадянин може вільно говорити, писати й друкувати, лише за умови відповідальності за зловживання цією свободою у випадках, визначених законом”. Це ж положення було відображене в Конституції 1791 р. Підсумком стало кількісне зростання періодики – якщо в 1788 р. в усій Франції було 60 періодичних видань, то в період з 1789 по 1792 рр. виникло більше 500 газет.

У цей період повернувся до країни з Америки Жан-П’єр Бріссо, котрий став одним з лідерів революційної преси, а його газета “Patriot Francais” (“Патріот Франції”, 1789— 1793) – символом нових перетворень. Відомим став Жан-Поль Марат, вустами якого “заговорив четвертий стан”. Марат максимально використав можливості свого друкованого органу “L’Ami du Peuple” (“Друг народу”, 1789 – 1793) для впливу на громадську думку.

Велика французька буржуазна революція наче підбила риску під цілим періодом у розвитку журналістики. Вона породила небачену досі політичну періодику революційно-демократичного напрямку. Засновником останньої став Жан-Поль Марат, який видавав газету “Публіцист париз’єн”, перейменовану на “Амі дю пепль” (“Друг народу”), а після вбивства Ж.-П.Марата – на “Газету французької республіки”. Ця газета незмінно виступала під лозунгом свободи, рівності й братерства.

Період від Великої французької буржуазної революції кінця XVІІІ сторіччя до Паризької Комуни 1871 року характеризується, з одного боку, перемогою та утвердженням капіталізму в найбільш розвинутих районах світу, і, з другого боку, відступом європейських періодичних видань на другі ролі порівняно з бурхливим розвитком американської журналістики.

У першій половині ХІХ сторіччя американці дещо відставали від європейців у створенні, наприклад, інформаційних агентств, проте в реформі рекламної справи в пресі, у створенні газетно-журнальних об’єднань вони йшли поруч і поступово випереджали конкурентів завдяки більшим капіталовкладенням у періодику.