double arrow

Тема 2.«РОЗВИТОК НАУКИ УПРАВЛІННЯ»


ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З НАПРЯМУ

«ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА»

ДИСЦИПЛІНА

«Менеджмент»

Київ

Агроосвіта»

2012


 Тема 1. «ПОНЯТТЯ І СУТНІСТЬ МЕНЕДЖМЕНТУ»

1. Термін "менеджмент" застосовується до управління:

 живою і неживою природою;

 технологічними процесами;

 соціально-економічними процесами на рівні підприємства, яке функціонує в умовах ринку;

 людьми, соціально-економічними процесами на рівні організації, фірми, підприємницької структури.

2. Сутність та зміст менеджменту розкривають наступні характеристики :

 це самостійний вид професійної діяльності;

 це орган управління або категорія людей, функціями яких є організація та управління організацією;

 це наука та навчальна дисципліна;

  всі відповіді вірні.

3. Під місією організації розуміють:

 причину створення організації;

  чітко виражену причину існування організації;

 основні завдання організації;

 політику організації.

 

4 Однією з основних функцій менеджмент є:

 лідерство;

 аналіз;

 моніторинг;

 планування.

5. Що з наведеного не є характеристикою основних тенденцій розвитку сучасного менеджменту:




 усвідомлення значення матеріальної і технологічної бази сучасного виробництва та надання послуг;

 посилення уваги до різноманітних форм демократизації управління;

 участь працівників у розподілі прибутків, здійсненні управлінських функцій;

 активізація управлінняживою і неживою природою технологічними процесами.

6. Функції менеджменту – це:

 відносно відокремлені напрямки управлінської діяльності, які дозволяють здійснювати вплив на управлінський об'єкт в цілях досягнення поставленоїмети;

 спосіб, манера спілкування з людьми;

 адміністративна одиниця;

 особливого роду вміння та адміністративні навички.

 

7. Мета менеджменту – це:

  забезпечення прибутковості діяльності організації;

 задоволення потреб споживачів;

 збільшення обсягів реалізації;

 ведення чесної конкурентної боротьби.


Як співвідносяться категорії  «управління» і «менеджмент»?

 менеджмент являє собою одну з форм управління, а саме: управління соціально-економічними процесами в умовах ринку;

 управління це складова менеджменту;

 категорія «управління» більш об'ємна і широка;

 вірні відповіді 1), 3).

9. Менеджер – це керівник або керуючий, який:

 має спеціальну професійну підготовку, знання та вміння у сфері менеджменту, обіймає постійну посаду в організації;

 наділений повноваженнями і несе відповідальність у галузі прийняття рішень з конкретних напрямів діяльності;

 організує ті чи інші роботи в межах певної кількості підпорядкованих йому співробітників;

 всі відповіді вірні.



10. Залежно від рівня управління виділяють менеджерів:

 верхнього середнього, нижчого середнього і низового рівня;

 вищого і середнього рівня;

  вищого, середнього і низового рівня;

 вищого і найнижчого рівня.

11. Керівники низової ланки ( рівня) управління:

 координують і контролюють роботу молодших начальників;

  здійснюють контроль за виконанням виробничих завдань;

 займаються перспективним плануванням;

 готують інформацію для рішень, що приймаються керівниками вищої ланки.

 

12. Визначте основні якості та навички керівника вищої ланки:

 наявність знань та майстерності у виконанні певних робочих завдань;

 передача та сприйняття інформації;

 здатність мислити та обдумувати абстрактні ситуації, планувати діяльність на тривалі періоди, комунікаційні здібності;

 технічні, комунікаційні та концептуально-абстрактні здібності.

13. Правила, основні керівні ідеї, норми поведінки, орієнтири діяльності управлінського персоналу, якими вони керуються і в рамках яких реалізуються цілі організації - це:

  принципи менеджменту;

 економічні закони;

 методи менеджменту;

 закони управління.

14. Термін  «ситуація» у менеджменті означає:

 конкретний комплекс обставин, які впливають на організацію у певний період   сукупність сприятливих обставин;

 комплекс проблем на сьогодні; комплекс сучасних проблем;

 обставини, які не дозволяють ефективно здійснювати певний вид діяльності.



15. Який з принципів менеджменту характеризує наступне висловлювання: "Всі види діяльності на підприємстві повинні бути так виявлені і структуровані, щоб сприяти досягненню поставлених задач "?

  принцип розподілу праці;

 принцип діапазону управління;

 скалярний принцип;

 принцип відповідності повноважень і відповідальності.

 

 

Тема 2.«РОЗВИТОК НАУКИ УПРАВЛІННЯ»

16. Школа наукового управління отримала свій розвиток у:

  1885-1920 рр.;

 1920-1950 рр.;

 1930-1950 рр.;

 1950-1988 рр.

 

17. Засновником  школи наукового управління вважається:

 А. Файоль;

 Е. Мейо;

  Ф. Тейлор;

 М. Фоллет.

18. Основні постулати школи наукового управління, які послужили вихідними принципами для розвитку менеджменту - це:

 раціональна організація праці.

 розробка формальної структури організації.

 визначення заходів зі співробітництва керуючого і робітника;

  всі відповіді вірні.

19. Головним елементом системи Ф. Тейлора є:

 високий рівень відповідальності за доручену справу;

 можливості для творчого та ділового зростання;

  наукова організація праці;

 просування по службі.

20. Внесок школи наукового управління у практику менеджменту полягає у :

 створенні універсальних принципів управління;

 перенесенні центру уваги в управлінні з виконання завдань на стосунки між людьми;

  систематичному використанні засобів стимулювання праці з метою зацікавлення персоналу у підвищенні продуктивності праці;

 застосуванні в управлінні математики, статистики, економетрики.

 

21. Адміністративна (класична) школа управління отримала розвиток у такі роки:

 1885-1920 рр.;

  1920-1950 рр.;

 1930-1950 рр.;

 1950-1988 рр.

22. Найвідомішим представником адміністративної (класичної) школи управління є:

 Ф. Тейлор;

  А. Файоль;

 Е. Мейо;

 М. Фоллет.

23. Мета адміністративної (класичної) школи:

  створення універсальних принципів управління, реалізація яких обов'язково приведе до успіху;

 створення чіткого розподілу праці, що веде до появи висококваліфікованих спеціалістів на кожній посаді;

 створення ієрархія управління, за якою кожен нижчий рівень контролюється вищим і підпорядковується йому;

 створення системи узагальнених правил і стандартів, що забезпечують координацію виконання різних завдань;







Сейчас читают про: