Тема 6. «організація як функція управління»

74. Організаційна структура – це:

 відокремлений орган, наділений функцією управління;

 сукупність ланок управління на певному щаблі ієрархії управління;

 сукупність підрозділів та зв’язків між ними, які дають змогу управляти організацією;

 склад самостійних структурних підрозділів.

Організаційна структура повинна відповідати наступним вимогам

 рівність;

 лінійність;

 функціональність та ієрархічність;

 простота, економічність, адаптивність.

76. Горизонтальний поділ праці – це:

 комплекс функцій управління;

 поділ праці на завдання;

 поділ праці за рівнями управління;

 правильна відповідь відсутня.

77. Лінійний тип організаційної структури характеризується:

 функціональною замкнутістю структурних підрозділів та конкретизацією сфери діяльності кожної керуючої ланки;

 здатністю пристосовувати до змін, що відбуваються у зовнішньому середовищі;

 концентрацією комплексу функцій управління та вироблення управлінських дій в одній ланці управління;

відповідність структури до стратегії.

 

78. Функціональна організаційна структура є:

 органістичною структурою;

 адаптивною структурою;

 бюрократичною структурою;

 проектною структурою.

79. До переваг функціональної структури управління слід віднести:

 залучення до роботи кваліфікованих фахівців;

 порушення єдності розпорядництва, зниження відповідальності за

роботу;

 подвійне підпорядкування виконавців;

 жодну з перерахованих характеристик.

80. Недоліками функціонального типу організаційної структури є:

 подвійне підпорядкування;

 збільшення кількості рівнів управління;

 перевантаження інформацією;

 узгодженість дій виконавців.

81. Матрична організаційна структура:

 не відповідає принципу адаптивності;

 не має недоліків;

 використовується організаціями, які реалізують одночасно декілька проектів;

 передбачає використання матричного методу.

 

82. Дивізіональна організаційна структура – це розподіл організації на окремі блоки:

 за посадовими обов’язками;

 за рівнями управління;

 за видами товарів, покупців, регіонів;

 згідно зі стратегічним планом.

Яка з організаційних структур є механістичною?

 проектна;

 матрична;

 функціональна;

 конгломератна.

 

84. Якщо керівники середньої та нижчої ланки організації можуть приймати більшість управлінських рішень, то така організація є:

 централізованою;

 ієрархічною;

 етархічною;

 децентралізованою.

 

85. Централізована організація доцільна за таких умов:

 розмір організації та технології різко змінюється;

 зовнішнє середовище визначається динамічними ринками та конкуренцією;

 зміни в навколишньому середовищі відбуваються повільно;

 стратегія постійно змінюється.

 

86. Яка з наведених характеристик не властива бюрократичній структурі:

 прийом на роботу за діловими якостями та практичними навиками;

 велика кількість інструкцій, постанов;

 чітке розмежування функціональних обов’язків працівників;

 негнучкий режим роботи.

87. У централізованій структурі керівник:

 залишає за собою право ухвалювати більшість рішень;

 надає перевагу самоконтролю працівників;

 менеджер керує творчим колективом;

 відрізняється демократичністю своїх поглядів.

88. Управління виробничою діяльністю в організації здійснюють:

 начальник механічного цеху;

 працівник відділу реклами;

 заступник директора з виробництва;

 відділ економічного аналізу.

 

89. Лінійно-функціональна структура управління застосовується  переважно:

 в управлінні великими сучасними організаціями;

 в управлінні середніми за розміром організаціями;

 в управлінні малими організаціями;

 в управлінні великими і малими організаціями.

 

90. Дивізіональні структури управління застосовуються переважно:

 вуправлінні великими багатопрофільними організаціями зі значною кількістю виробничих та комерційних відділень;

 в управлінні великими організаціями;

 в управлінні спільними організаціями;

 в управлінні малими об'єднаннями.

91. Матричні організаційні структури управління застосовуються переважно:

 в управлінні багатопрофільними організаціями з великою кількістю виробництв, надання послуг обмеженого життєвого циклу;

 в управлінні спільними організаціями;

 в управлінні середніми за розміром організаціями;

 в управлінні великими організаціями.

92. Лінійна структура управління застосовується переважно:

 в управлінні малими організаціями;

 в управлінні великими організаціями;

 в управлінні об'єднаннями організацій;

 в управлінні окремими організаціями.

 

93. У менеджменті виділяють такі види повноважень:

 лінійні, функціональні, контрольно-звітові, координаційні, рекомендаційні, погоджувальні;

 планові, організаційні, мотиваційні, соціально-психологічні;

 адміністративні, економічні, соціально-психологічні;

 управлінські, соціальні, економічні.

 

94. Відповідальність – це:

 сукупність офіційно наданих прав і обов'язків самостійно приймати рішення, віддавати розпорядження і здійснювати дії в інтересах організації;

 необхідність звітувати за прийняті рішення, активні дії та їх наслідки;

 обмежене право використовувати ресурси організації та спрямовувати зусилля деяких співробітників на виконання визначених задач;

 звітувати за виконані дії.

 

95. Яка організаційна структура управління передбачає, що кожний підлеглий має тільки одного керівника і в кожному підрозділі виконується весь комплекс робіт, пов’язаних із його управлінням:

 лінійна;

 функціональна;

 лінійно-функціональна;

 секційна.

96. Якого типу організаційної структури не існує:

 лінійно-функціональної;

 лінійно-штабної;

 функціонально-штабної;

 територіальної.

97. Процес передавання керівником частини будь-якої своєї роботи та повноважень, необхідних для її виконання, підлеглому, який приймає на себе відповідальність за її виконання – це:

 делегування повноважень;

 небажання виконувати роботу;

 турбота про заробітки співробітників;

 делегування відповідальності.

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: