Тема 4/«методи обгрунтування управлінських рішень»

46. Метод, що використовується для обґрунтування управлінських рішень в умовах невизначеності, коли необхідно  розрахувати можливі дії інших сторін – це:

 метод платіжної матриці;

 метод «дерева рішень»;

 метод теорії статистичних рішень;

 метод теорії ігор.

47. Методи обґрунтування управлінських рішень, що використовуються в умовах, коли фактори, які визначають прийняття рішення не можна кількісно охарактеризувати – це:

 метод платіжної матриці;

 метод «дерева рішень»;

 якісні методи;

 кількісні методи.

48. Економічна модель – це:

 ідеальний образ об’єкта дослідження;

 реальний об’єкт у мініатюрі;

 зменшене відображення об’єкта;

 спрощене формалізоване (графічно, аналітично) відображення об’єкта, що висвітлює найбільш істотні його характеристики.

49. Кількісні методи можна використовувати, якщо:

 інформації недостатньо для вивчення тенденції або немає систематичної достовірності залежності між змінними;

 є переконаність, що у майбутньому очікується така ж тенденція, що була у минулому;

 результати одного рішення впливають на наступні рішення;

 керівник встановлює, яка стратегія найбільше сприятиме досягненню цілей.

 

50. За допомогою управлінських рішень здійснюється:

 визначення цілей діяльності;

 закріплення людей за посадами і робочими місцями;

 розподіл ресурсів;

 усі відповіді вірні.

 

51. За часом дії управлінські рішення поділяються на:

 стратегічні, тактичні, оперативні;

 планові, організаційні, регулюючі, активізуючі, контрольні;

 директивні, нормативні, методичні, рекомендаційні, дозвільні;

 оптимальні, раціональні.

52. За напрямом впливу управлінські рішення поділяються на:

 стратегічні, тактичні, оперативні;

 внутрішнього спрямування, зовнішнього спрямування;

 планові, організаційні, регулюючі, активізуючі, контрольні;

 директивні, нормативні, методичні, рекомендаційні, дозвільні.

53. Метод групового ухвалення рішень, який застосовується у випадку, коли члени групи фізично не можуть бути присутніми в одному місці – це:

 колективне обговорення проблеми;

 номінальний груповий спосіб;

 метод Дельфі;

 спілкування у неформальній групі.

 

Тема 5.«ПЛАНУВАННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ»

54. Планування – це:

 цілеспрямована діяльність з метою визначення цілей і завдань функціонування організації та забезпечення їх досягнення;

 використання адміністративних важелів на основі тактики, політики, процедури та правил;

 загальне керівництво для дій та прийняття рішень;

 методи досягнення мети організації.

55. Стратегічне планування здійснюється на такому рівні управління:

 на вищому;

 на низовому;

 на середньому;

 на всіх рівнях управління.

 

56. Функція планування полягає у:

 прийнятті рішень, якими повинні бути цілі організації і що повинні робити члени організації, щоб досягнути цих цілей;

 встановленні цілей організації;

 визначенні шляхів і засобів виконання завдань;

 визначенні способів досягнення цілей організації.

57. Тактика організації – це:

 короткострокові плани, які конкретизують стратегію;

 завдання, які треба виконувати;

 види робіт по досягненню цілей;

 заходи, які необхідно виконувати.

58. Для практичної реалізації стратегічних планів організації розробляють:

 тактику, правила, бюджети;

 тактику і правила;

 бюджети;

 правила.

59. Для розроблення стратегічного плану вище керівництво організації повинно виявити:

 сильні сторони своїх конкурентів;

 внутрішні сильні і слабкі сторони своєї організації;

 слабкі сторони своєї організації та конкурентів;

 сильні сторони конкурентів.

60. Довгострокові та перспективні плани розробляються строком на:

  півріччя, квартал, місяць, тиждень;

 один рік;

 три п’ять років;

 п’ять і більше років;

 

61. Середньострокові плани розробляються на:

 півріччя, квартал, місяць, тиждень;

 один рік;

 два- три роки;

 п’ять і більше років;

62. Короткострокові плани розробляються строком на:

 один рік;

 два - три роки;

 чотири роки;

 п’ять років.

63. Організаційне планування здійснюється:

 на всіх рівнях управління;

 тільки на вищому рівні управління;

 на вищому та середньому рівні управління;

 тільки на середньому рівні управління.

 

64. Метод розподілу ресурсів, що має кількісну характеристику – це:

 місія організації;

 рента;

 відсоток;

 бюджет.

65. Визначте, яке з тверджень наведених нижче, відповідає стратегічній альтернативі обмеженого зростання:

здійснюється шляхом встановлення цілей від досягнутого рівня, скоригованих із урахуванням темпів інфляції, рівня насиченості ринку, платоспроможного попиту;

 здійснюється шляхом встановлення цілей на рівні, меншому за попередні періоди;

 здійснюється щорічне суттєвого підвищення рівня цілей над рівнем показників минулого року;

  здійснюється шляхом комбінації стратегій зростання і скорочення.

66. За допомогою аналізу зовнішнього середовища організації її керівники повинні:

 вивчати та оцінювати зміни, які можуть сприяти або перешкоджати досягненню цілей організації;

 вивчати стратегію і тактику своїх конкурентів;

 оцінювати зміни, які перешкоджають досягненню цілей організації;

 вивчати зміни, які відбуваються.

67. Які технології застосовують організації невиробничої сфери:

 індивідуально-мережеві;

 посередницькі;

 інтенсивні;

 безперервні.

68. Діяльність органів державного управління належать до:

 чинників зовнішнього середовища прямого впливу;

 чинників зовнішнього середовища опосередкованого впливу;

 факторів внутрішньої сфери організації;

 факторів політичного середовища.

69. Визначте, які з наведених нижче чинників належать до внутрішнього середовища організації:

 трудові ресурси;

 споживачі;

 структура організації;

 глобальні технології.

70. Оберіть правильне визначення поняття “організаційна культура”:

 це система загальних для членів організації внутрішніх цінностей, які значною мірою визначають їх спосіб дій;

 це правила етичної поведінки керівників стосовно підлеглих, а всіх членів організації стосовно її клієнтів;

 це погляди та уявлення членів організації про процеси, які відбуваються у її внутрішньому та зовнішньому середовищі;

 це інструкції, штатний розклад та посадові обов’язки, якими визначається поведінка працівника організації в робочий час.

 

71. Економічний аналіз діючого стану організації є складовою функції:

 планування;

 організації;

 мотивації;

 контролю.

 

 

72. Під стратегією організації розуміють:

 всебічний комплексний план, призначений для реалізації місії та досягнення цілей;

  комплексний план для отримання прибутків у перспективному періоді;

 план реалізації цілей;

 поточні плани для досягнення цілей.

 

73. В процесі управлінського дослідження сильних і слабких сторін організації здійснюється:

 проведення серії експериментів для отримання об’єктивних знань про розвиток організації;

 порівняння різних організацій для визначення їх конкурентних переваг на ринку;

 методична оцінка функціональних зон організації для виявлення її стратегічно сильних і слабких сторін;

 перевірка стійкості організації до несприятливих змін зовнішнього середовища при реалізації довгострокових цілей.