Сімейство бичкових – gobiidae

Риби цього сімейства становлять важливе значення як об'єкти прибережного лову для місцевого населення. Паразитофауна бичкових налічує значне число видів з різних систематичних груп. Ми вибрали тільки тих з них, які або потенційно небезпечні для здоров'я людини, або впливають на зовнішній вигляд цих риб.

Поверхня тіла.

1. На тілі і плавцях багатьох видів бичків, що виловлюються в прибережних водах Одеської затоки, особливо в лиманах і естуаріях, можна виявити дрібні чорні цятки, які вказують на наявність у рибі метацеркарія трематоди кріптокотіле конкавум (Cryptocotyle concavum). Метацеркарії розміщуються в цистах, навколо яких відкладається пігмент, що робить їх дуже помітними візуально. В експерименті метацеркарії, поміщені в пепсин, виходили з цист при температурі 40 – 42° С протягом хвилини. Кінцеві господарі трематоди – водоплавні птахи.

Мускулатура.

1. Численні, веретеноподібні, білого кольору цисти мікроспоридій роду кудоа зареєстровані в м'язовій тканині 8 видів бичків в Чорному морі та у 7 видів в Азовському морі. Розміри цист 1 – 2 мм. У самців сірмана (Neogobius sirman) і пісочника (Neogobius fluviatilis) зараженість цими паразитами досягає значних величин – до 10 цист на 1 см² м'язів.

В уражених кудозісом бичків спостерігається значний гістоліз м'язової тканини, що оточує цисти (Найдьонова, 1974). Відзначається загибель самців, що охороняють гнізда, в результаті сильної інвазії міксоспоридіозом.

Бички-бубирі – Pomatoschistus spp.

Внутрішні органи.

1. У порожнині тіла бубиря Pomatoschistus microps, що мешкає в прибережних водах Уельсу (Великобританія), локалізуються метацеркарії криптокотіле конкавум. Уражено більше 90% риб, середня інтенсивність інвазії коливається від 29 (у риб молодших груп) до 49 (у риб старших груп) цист на рибу. Встановлено, що в міру збільшення числа паразитів в перітонеумі, у риб зменшується гепатосоматичний індекс.

2. У порожнині тіла, іноді в м'язах іншого представника бубирів Pomatoschistus minutes, виловленого в прибережних водах Німеччини, виявлені нематоди роду гістеротіляціум.

3. До зябер бичка P. minutus прикріплюється копепода лернеоцера люскова. Рачок примітний своєрідно зігнутим 8-подібним тулубом, спірально скрученими яйцевими мішками і розгалуженою передньою частиною тіла, за допомогою якої він закріплюється в тілі риби. Проміжний господар цього виду лернеоцер – солея.

Паразитування копепод призводить до зменшення ваги риб, знижує вміст гемоглобіну, жиру в печінці і в м'язової тканині.

Паразит зустрічається у бичків вздовж узбережжя Німеччини, Бельгії; в окремі сезони їм вражено до 50 – 80% риб.

Мускулатура.

1. М'язова тканина двох видів бубирів (Pomatoschistus microps і        P. minutus), що мешкають в прибережних водах Уельсу (Великобританія), заражена метацеркаріями лабратреми. Загальна зараженість першого з них перевищує 72%, а другого – 69%. Ці ж метацеркарії знайдені в печінці риб. Кінцевий господар даного паразита – лаврак.