Цінові та нецінові чинники сукупної пропозиції

17. нецінові чинники короткострокової сукупної пропозиції – це всі змінні, які впливають на величину питомих витрат незалежно від обсягу національного виробництва. Внаслідок дії цінових чинників зростання обсягу виробництва товарів та послуг супроводжується зростанням загального рівня цін, що призводить до зміни величини сукупної пропозиції і проявляється у графічній моделі рухом точки уздовж кривої. Внаслідок дії нецінових чинників змінюється сукупна пропозиція, що в графічній моделі проявляється в зрушенні кривої вправо (зростання AS) або вліво (скороченняAS) за незмінного загального рівня цін (P = const).

До чинників довгострокової сукупної пропозиції слід віднести зміни обсягу наявних ресурсів, технологічні зміни, зрушення в технології.

42) Зайнятість і формування ринку праці в Україні.

Ринок праці – це ринок ресурсів праці, суб’єктами якого є домогосподарства, фірми й держава як роботодавці, а рівноважна ціна встановлюється в результаті конкуренції між суб’єктами ринку через механізми попиту та пропозиції та під впливом регулюючих заходів держави.

 Таким чином, ринок праці – це система економічних механізмів та інститутів, які забезпечують використання та відтворення робочої сили.

Суб’єктами ринку виступають підприємства, домогосподарства, держава, профспілки.

Функції ринку праці:

1) соціальна – полягає в забезпеченні рівня доходів, необхідного для нормального добробуту і відтворення робочої сили;

2) економічна – полягає в раціональному розподілі, використанні та регулюванні праці;

3) стимулююча – сприяє розвитку конкурентноздатності його учасників, як найманих працівників, так і роботодавців.

У самому загальному вигляді  механізм функціонування ринку праці такий: наймані робітники пропонують працю (L), а роботодавці здійснюють на неї попит. Залежно від співвідношення попиту і пропозиції праці формується її ринкова ціна – заробітна плата (W).

Попит на працю визначається потребами роботодавців у певній кількості робітників певної кваліфікації для виготовлення певного обсягу товарів та послуг згідно з існуючим сукупним попитом. Пропозиція праці визначається потребами працездатних людей у підтримці певного рівня добробуту з урахуванням існуючої сукупної пропозиції.

На попит і пропозицію праці впливають такі чинники: існуючий рівень заробітної плати, цін, продуктивності праці, витрат виробництва, професійна та кваліфікаційна структура робочої сили, податкова система, діяльність профспілок, комплекс доходів держави по регулюванню ринку праці, культурні та релігійні традиції.

Існує декілька теорій, які пояснюють механізм функціонування ринку праці.

Класична модель передбачає існування конкурентного ринку праці, на якому існує велика кількість роботодавців, які здійснюють попит, і робітників, які пропонують працю. Поведінка суб’єктів ринку є раціональною і диктується досягненням своїх інтересів. Структура робочих місць, що пропонуються, і робочої сили є однорідними, тому жорстких обмежень вільного переміщення робітників на ринку праці немає. Досконала конкуренція на ринку праці виявляється через гнучкість цін на працю. Попит на працю (D_L), як і на будь-який товар, знижується із збільшенням його ціни, пропозиція (S_L) – навпаки – скорочується.

Графічна інтерпретація класичної моделі ринку праці має такий вигляд.

 

 

 

Рисунок 11.1 – Класична модель ринку праці

 

Рівноважна заробітна плата We забезпечує рівновагу між попитом та пропозицією робочої сили в кількості Le. Координата точки Le на графіку визначається точкою перетину кривих S_L та D_L (точка Е на рис. 11.1). Якщо внаслідок якихось зовнішніх причин рівень заробітної плати скоротиться до рівня W₁, виникне дефіцит робочої сили, оскільки попит на робочу силу D_L1 перевищить S_L1. В ситуації, коли рівень заробітної плати W₂ перевищить рівноважний, попит на робочу силу знизиться з Dl1 до Dl2, а пропозиція, навпаки, зросте з S_L1  до S_L2. Внаслідок цього виникне безробіття. За умов гнучкості заробітної плати і мобільності робітників неконкурентний ринок праці завдяки своїм внутрішнім механізмам усуне нерівновагу попиту і пропозиції робочої сили через вплив на заробітну плату і відновлення її рівноважної величини. Таким чином, згідно з класичною теорією, причиною безробіття є надмірна заробітна плата. Безробіття тисне на заробітну плату і скорочує її. При більш низькій вартості робочої сили певна частина робітників не пропонує свою працю. Тому згідно з класичною теорією безробіття є добровільним.

Але в сучасному світі заробітна плата не є гнучкою. По-перше, її зниженню відповідно до динаміки ринкової кон’юнктури в розвинутих країнах організовано протидіють профспілки.

Окремі профспілки можуть добиватись укладення таких колективних угод з роботодавцями, що закріплюють заробітну плату на рівні, вищому ніж рівноважний.

По-друге, самі роботодавці часто не прагнуть знижувати заробітну плату щоб не втратити кваліфікованих працівників та уникнути негативного впливу на продуктивність праці і соціального напруження і страйків. Ринок праці в умовах відсутності абсолютної міжгалузевої і міжрегіональної мобільної робочої сили може набувати характеру олігопсонії або монополії. Коли великій кількості робітників протистоїть незначна кількість роботодавців, останні можуть впливати на рівень заробітної плати без огляду на ринкові механізми. На практиці ринок праці не є однорідним і поділений на сегменти. Структурні зрушення в економіці можуть привести до нестачі робітників певних професій і певного рівня кваліфікації. Досить часто виникає неврівноваженість вільних робочих місць та наявної робочої сили на певній території. Тому на цьому ринку може виникати конкуренція не тільки з боку робітників, але й з боку роботодавців, які за рахунок більш високої заробітної плати намагаються залучити найбільш кваліфікованих і досвідчених спеціалістів в той же час як загальний попит на робочу силу може навіть знижуватись. Як теоретичне відбиття цих обставин у 70-ті роки ХХ ст. виникла теорія гнучкості ринку праці, яка вважає основною причиною виникнення безробіття невідповідність кваліфікаційної та галузевої структури попиту структурі пропозиції робочої сили. Ліквідація безробіття потребує усунення вказаної невідповідності за рахунок підвищення гнучкості самого ринку праці завдяки вдосконалення системи перепідготовки і підвищення кваліфікації, підвищення ефективності і мобільності служб зайнятості та створення механізмів фінансування територіального переміщення працівників, зниження ступеня регламентації ринку праці, застосування гнучких та індивідуалізованих форм зайнятості, таких як короткострокові контракти, неповна зайнятість, надомна праця та ін.

Ці реалії, а також те, що на заробітну плату впливає значна кількість різноманітних чинників, відбиває кейнсіанська теорія зайнятості, яка спирається на твердження про негнучкість, особливо до зниження заробітної плати в короткостроковому періоді. Внаслідок цього сам по собі ринок за рахунок дії своїх внутрішніх механізмів, не здатний відновлювати і підтримувати рівновагу на ринку праці, безробіття є вимушеним і вирішення цієї проблеми потребує регулюючих заходів держави. Безробіття за
Дж. М. Кейнсом виникає як перевищення його фактичного рівня над природною нормою внаслідок дефіциту попиту, і тому для його ліквідації держава має проводити політику стимулювання сукупного попиту.

Задача

Найбагатший з них отримує 50% загального доходу, а найбідніший – 5%

Білет № 18