Доаудиторна самостійна робота

Контрольні питання

1. Класифікація аліментарних захворювань.

2. Функції їжі та чинники, що їх забезпечують. Види біологічної дії їжі та види харчування. Функції білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин у харчуванні. Складові добових енерговитрат організму, методи їх визначення.

3. Принципи раціонального харчування. Групи інтенсивності праці дорослого працездатного населення України за коефіцієнтом фізичної активності. Вимоги до режиму харчування здорової людини працездатного віку.

4. Фізіологічні потреби дітей, працездатного населення, людей літнього та старечого віку у білках, жирах, вуглеводах (за енергоцінністю), вітамінах і мінеральних речовинах.

5. Методи вивчення фактичного харчування населення. Алгоритм оцінки добового раціону харчування за меню-розкладкою. Харчовий статус, його складові, види та критерії оцінки. Оцінка харчового статусу за індексом маси тіла.

6. Гігієнічне значення й основні принципи превентивного харчування.

7. Гігієнічні принципи харчування вагітних і матерів, які годують груддю.

8. Гігієнічне значення й основні принципи ЛПХ. Види та раціони ЛПХ.

9. Принципи екологічно-захисного харчування.

10. Принципи лікувального харчування у ЛПЗ. Номерна система дієт і показання до їх призначення. Елементна (індивідуальна) система лікувального харчування та її переваги, стандартні дієти. Принципи організації лікувального (дієтичного) харчування у ЛПЗ. Особливості дієтичного харчування у санаторіях, профілакторіях.

11. Структура і штати, функціональні обов’язки посадових осіб (головного лікаря, чергового лікаря, лікаря-дієтолога, дієтсестри, медперсоналу) і перелік основних документів ЛПЗ з питань організації харчування хворих. Порядок проходження профілактичних медичних оглядів і обстежень персоналом харчоблоку ЛПЗ. Абсолютні та відносні протипоказання для роботи у харчоблоці.

12. Перелік харчових продуктів і страв, заборонених для одержання, приготування та реалізації харчоблоками ЛПЗ; продуктів і страв, що можуть залишатися на наступний день на харчоблоці та в буфетній-роздатній; продуктів, заборонених для передачі хворим. Способи приготування дієтичних страв.

Контрольні тести 5. 1-231, 320-403 [6].

Контрольні завдання

1. Скласти переліки аліментарних захворювань [3, С. 65-66], функцій [3, С. 79-80], видів біологічної дії їжі та видів харчування [3, С. 81-82], принципів раціонального харчування [1, С. 261-262 або 3, С. 83-88], методів вивчення фактичного харчування населення [3, С. 210-224], алгоритм оцінки добового раціону харчування за меню-розкладкою [1, С. 291-292 або 3, С. 222-224].

2. Підготувати реферат про один з нетрадиційних видів харчування (вегетаріанство, харчування макробіотиків, йогів, за групами крові, аюрведою, сироїдіння, голодування, роздільне харчування) [3, С. 192-209] або харчування осіб розумової праці; вагітних, матерів, які годують груддю; людей літнього і старечого віку [3, С. 149-151, 173-191].

3. Скласти перелік раціонів ЛПХ [3, С. 273-280].

4. Призначити номерну дієту хворому із зазначенням режиму харчування, хімічного складу й енергоцінності дієти, дозволених і заборонених продуктів, способів кулінарної обробки їжі [5, С. 711-718].

 

Варіант	1/7	2/8	3/9	4/10	5/11	6/12
Хвороба	Виразка шлунка у фазі загострення	Гострий гепатит	Хронічний гастрит зі секреторною недостатністю	Інфаркт міокарда (перші 7 днів)	Подагра	Туберкульоз легень
Дієта
Режим харчування
Хімічний склад дієти
Енергоцінність дієти
Дозволені продукти
Заборонені продукти
Кулінарна обробка їжі

5. Скласти алгоритм організації лікувального харчування у стаціонарі, приділивши особливу увагу:

а) порядку призначення лікувального харчування та забезпечення ним хворих [12];

б) організації контролю за якістю продуктів і готових страв [12];

в) переліку харчових продуктів і страв, заборонених для одержання, приготування та реалізації харчоблоками ЛПЗ; продуктів і страв, які можуть залишатися на наступний день у буфетній-роздатній; продуктів, заборонених для передачі хворим від родичів [12].

6. Скласти алгоритм санітарно-гігієнічного обстеження харчоблоку ЛПЗ [4, С. 174-181].

7. Розв’язати ситуаційні задачі 14-16, 21, 22; опрацювати навики 17(І), 18(І), 20(І), 14-17(ІІ) [7].

Практичне заняття

Підготовчий етап (15 %)

І. Постановка навчальних цілей.

ІІ. Контроль вихідного рівня знань, навиків і умінь, набутих при вивченні базових дисциплін і виконанні дoаудиторної самостійної роботи.

Основний етап (70%)

1. Оцінити за даними ситуаційних задач адекватність харчування дорослих і дітей їх фізіологічним потребам, визначити фактори ризику та їх можливі негативні наслідки для здоров’я, обґрунтувати заходи щодо раціоналізації харчування.

Задача 1. Основний обмін лікаря-хірурга віком 30 років становить 1700 ккал. Хімічний склад добового раціону харчування лікаря: білки – 80 г (70% тваринні), жири – 80 г (50% рослинні), вуглеводи – 400 г, аскорбінова кислота – 50 мг, кальцій – 1200 мг, фосфор – 1200 мг, залізо – 10 мг, енергоцінність раціону – 2640 ккал. Режим харчування триразовий з розподілом енергоцінності добового раціону на сніданок – 20%, обід – 40%, вечерю – 40%.

Задача 2. При вивченні фактичного харчування студентки віком 20 років встановлено, що енергоцінність її добового раціону становить 2600 ккал, вміст білків – 72 г (з них тваринних – 40 г), вуглеводів – 416 г, аскорбінової кислоти – 70 мг, кальцію – 1100 мг, фосфору – 1200 мг, заліза – 17 мг.

Задача 3. При вивченні фактичного харчування дитини 7-ми років встановлено, що енергоцінність добового раціону становить 2190 ккал, вміст білків – 65 г (з них тваринних – 30 г), жирів – 70 г (з них рослинних – 21 г), аскорбінової кислоти – 30 мг, кальцію – 1000 мг, фосфору – 1000 мг, заліза – 5 мг.

2. Оцінити за даними ситуаційної задачі правильність призначення раціону ЛПХ, відповідність складу продуктового набору, харчової та енергетичної цінності його встановленим вимогам [3, С. 273, 275-277].

Задача. Робітникам, які працюють у цеху з виготовлення люмінесцентних ламп, призначено раціон № 4а. Склад продуктового набору наведений у таблиці.

 

Продукти	Маса брутто, г	Білки, г	Жири, г	Вуглеводи, г	Енергоцінність, ккал
Хліб пшеничний	100	7,6	0,8	48,7	238
Макарони	15	1,56	0,17	10,47	50,6
Морква	10	0,13	0,01	0,84	3,4
Цибуля ріпчаста	5	0,07	–	0,49	2,05
Картопля	300	6,0	1,2	51,9	240,0
Телятина	50	9,85	1,0	–	48,5
Хек	30	4,98	0,66	–	25,8
Масло вершкове	10	0,05	8,25	0,08	74,8
Олія рослинна	10	–	9,99	–	89,9
Жир тваринний	10	–	9,97	–	89,7
Чай	0,5	0,1	0,03	0,08	–
Цукор	25	–	–	24,95	94,75
Разом		30	32	138	958

 

3. Скласти перелік принципів екологічно-захисного харчування [3, С. 287-289].

4. Оцінити правильність призначення наведених у ситуаційних задачах дієт, провести порівняльну оцінку їх енергетичної та харчової цінності з рекомендованим складом необхідної номерної та стандартної дієти та нормами фізіологічних потреб дорослого населення в енергії й основних нутрієнтах, визначити фактори ризику та їх можливі негативні наслідки для здоров’я, обгрунтувати рекомендації щодо покращання харчування хворих, скоригувати дієти.

Задача 1. Хворому на гострий гастрит з підвищеною кислотністю у фазі загострення в перші дні лікування призначено дієту № 1, яку доповнено салатом з відварених овочів і свіжої білокачанної капусти. Хімічний склад раціону: білків – 80 г (у т.ч. 40 г тваринних), жирів – 90 г (у т.ч. 25 г рослинних), вуглеводів – 300 г. Харчування п’ятиразове.

Задача 2. Хворому на хронічний гепатит в стадії ремісії призначено дієту № 5. Одноденне меню дієти: сніданок – домашній сир з цукром та сметаною, молочно-вівсяна каша, чай; 2-й сніданок – печене яблуко; обід – вегетаріанський суп з олією, відварений рис та відварена курка, компот із сухофруктів, свіжий пшеничний хліб; вечеря – риба відварена, картопляне пюре, чай з цукром, свіжий пшеничний хліб. Енергоцінність раціону – 2500 ккал, 13% енергоцінності – за рахунок білків, 27% – за рахунок жирів, 60% – за рахунок вуглеводів. Вітаміну С в раціоні 40 мг.

Задача 3. Хворій з ожирінням призначено дієту № 8. Одноденне меню дієти: сніданок – молочна гречана каша з маслом, сир нежирний, чай, здобне печиво; 2-й сніданок – салат з буряків з олією, хліб житній, масло, сир твердий, відвар шипшини без цукру; обід – суп овочевий зі сметаною та маслом, короп відварений з картопляним пюре на молоці з маслом, чай, хліб житній; підвечірок – терта морква з олією, сухарі з пшеничного хліба, какао з молоком; вечеря – омлет паровий на молоці з маслом, хліб житній, печені яблука, кефір нежирний. Енергоцінність раціону – 2340 ккал, її розподіл на окремі прийоми їжі 477, 533, 586, 282, 462 ккал відповідно. Вміст у раціоні (г): білків – 99, у т.ч. тваринних – 54; жирів – 84, у т.ч. рослинних – 36; вуглеводів – 297; вітамінів (мг): А – 0,4; В₁ – 1,7; В₂ – 2; С – 93; РР – 10; мінеральних речовин (мг): Са – 1210; Р – 1766; Fe – 28; Mg – 491.

5. Оцінити санітарний стан харчоблоку лікарні, якість готової їжі, правомірність дій чергового лікаря щодо контролю за роботою харчоблоку та призначення лікувального харчування, запропонувати заходи щодо усунення вивлених недоліків.

Черговий лікар нічної зміни вранці відвідав харчоблок і виявив, що сипучі продукти зберігаються у мішках, які знаходяться на цементованій підлозі; м’ясна півтуша без клейма – у холодильній камері з відсутнім термометром; масло у формі бруска, загорнутого у газетний папір, – на одній полиці з рибою; воду для миття посуду підігрівають у відрах. Поверхня розрубувальної колоди для м’яса нерівна, не посипана сіллю. У кухаря, який готує їжу, забинтований палець правої руки; при огляді – рана з гнійним нальотом після опіку. На харчоблоці відсутні тижневе меню та бракеражний журнал.

При перевірці якості готового сніданку (молочна манна каша, чай, пшеничний хліб з маслом) черговий лікар зауважив кухарю, що каша має сіро-синій колір і містить значну кількість грудок завареної крупи; порційні шматки хліба з помітним закалом і слідами непромісу; масло світло-жовтого кольору, щільної консистенції, з притаманним маслу запахом і смаком, на розрізі блискуче з рівномірно розподіленими краплями вологи.

Вночі у лікарню поступила вагітна з нефропатією. Черговий лікар призначив їй дієту № 7. Хвора опротестувала призначення лікувального харчування, мотивуючи це тим, що харчування повинно призначатися лікарем-дієтологом.

Заключний етап (15%)

1. Контроль рівня засвоєння професійний умінь і навиків.

2. Підведення підсумків заняття, домашнє завдання.

 

Тема 4. Законодавчі основи медико-профілактичного забезпечення працюючих. Гігієнічна оцінка процесу праці та чинників виробничого середовища. Гігієнічне значення забруднення атмосферного повітря та фізичних

Чинників в населених пунктах. Гігієна планування населених пунктів.

Актуальність теми

Забезпечення сприятливих умов праці, зниження захворюваності робітників промисловості та сільського господарства – одне з найважливіших завдань системи охорони здоров’я, для реалізації якого на підприємствах створюють спеціальні медичні заклади амбулаторно-поліклінічного типу – медико-санітарні частини, пункти охорони здоров’я. В основі їх діяльності лежить цеховий дільничний принцип, який забезпечує повсякденне медичне спостереження за робочим колективом у конкретних умовах виробничого середовища. Роботу на цеховій дільниці очолює цеховий лікар-терапевт, до обов’язків якого, поряд наданням кваліфікованої медичної допомоги працюючим, належить участь у заходах з оздоровлення умов праці, запобігання і зниження загальної та професійної захворюваності, виробничого травматизму, інвалідності на виробництві, зокрема участь у вивченні умов праці та розробленні відповідних оздоровчих заходів; організації та проведенні попередніх і періодичних медичних оглядів; розслідуванні випадків професійних захворювань і отруєнь; роботі лікарських комісій з відбору осіб, які потребують призначення дієтичного або лікувально-профілактичного харчування, санаторно-курортного лікування, переведення на роботу з полегшеними умовами; проведенні санітарно-освітньої роботи серед робітників; інформуванні СЕС про всі випадки звернення потерпілих від нещасних випадків на виробництві; аналізі ефективності проведених лікувально-оздоровчих заходів. Оцінка процесу праці та чинників виробничого середовища за сучасною гігієнічною класифікацією допомагає цеховому лікарю здійснювати об’єктивний контроль за умовами праці на виробництві, з’ясовувати причини зниження працездатності, розвитку передчасної втоми та перевтоми, виникнення стійких функціональних порушень в організмі, виробничо-обумовленої патології, професійних захворювань і отруєнь працюючих, розробляти пріоритетні профілактичні заходи.

Підприємства промисловості, транспорту та зв’язку, незважаючи на їх розташування на відносно невеликій території, за умов сучасного урбанізованого середовища призводять до забруднення атмосферного повітря, поширення фізичних чинників техногенного походження (шуму, вібрації, електромагнітних полів ЕМП) в населених пунктах, що неминуче збільшує фізико-хімічне навантаження на населення. Раціональне планування території населених пунктів, дотримання гігієнічних вимог до хімічних і фізичних чинників у містах сприяє зменшенню пресінгу урбанізованого середовища на здоров’я, забезпеченню фізіологічного оптимуму, психогігієнічного комфорту та високого рівня працездатності людини.

Навчальні цілі

Знати основи законодавства України з гігієни й охорони праці; основні завдання та форми роботи медичних підрозділів промислових підприємств, принципи організації та проведення попередніх і періодичних медичних оглядів працюючих, розслідування випадків професійних захворювань і отруєнь, методику вивчення та аналізу захворюваності на виробництві; заходи комплексної профілактики захворювань серед працюючих; гігієнічну класифікацію праці за показниками важкості та напруженості процесу праці, шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища; функціональні зміни в організмі в процесі фізичної та розумової праці; заходи профілактики передчасної втоми, перевтоми, виробничо-обумовленої патології, професійних захворювань і отруєнь; джерела й основні компоненти забруднення атмосферного повітря, їх вплив на здоров’я; особливості впливу на організм фізичних чинників довкілля (шуму, вібрації, ЕМП); заходи санітарної охорони повітряного басейну; гігієнічні принципи планування населених пунктів, функціонального зонування їх території, гігієнічні вимоги до планування та чинників внутрішнього середовища житлових і громадських будівель.

Вміти скласти план проведення періодичного медичного огляду на виробництві, екстрене повідомлення про звернення потерпілого у зв’язку з нещасним випадком на виробництві, повідомлення про професійне захворювання (отруєння); вивчити та проаналізувати захворюваність з тимчасовою непрацездатністю, професійну захворюваність та інвалідність робітників підприємства; розробити комплексні заходи профілактики захворювань серед працюючих; оцінити характер та умови праці; визначити клас праці за гігієнічною класифікацією, ступінь напруженості фізіологічних функцій, фактори ризику шкідливого впливу виробничих чинників на здоров’я працюючих та їх можливі негативні наслідки; обґрунтувати заходи з оздоровлення умов і раціоналізації режимів праці на конкретному виробництві; оцінити стан атмосферного повітря, спрогнозувати вплив атмосферних забруднень на здоров’я населення, запропонувати заходи з санітарної охорони атмосферного повітря; оцінити функціональне зонування населеного пункту, взаєморозташування промислових і комунальних об’єктів з урахуванням рози вітрів, параметри внутрішнього середовища приміщень житлових і громадських будівель; провести гігієнічну оцінку і розробити заходи первинної та вторинної профілактики шкідливого впливу шуму, вібрації й ЕМП в умовах населених пунктів, у тому числі в ЛПЗ.